ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ ТА КВОТИ В УДОСКОНАЛЕННІ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Короткий зміст

Актуальність теми. Відповідно до Концепції національної екологічної політики на період до 2020 року однієї з основних цілей державної системи регуляторної дії є обмеження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. В умовах переорієнтації на внутрішні фактори економічного зростання для запобігання посилення негативних проявів виробництва відносно довкілля та підвищення ефективності використання природних ресурсів територій потрібне проведення структурних змін в економіці, переоснащення виробничого комплексу на основі інноваційних проектів, впровадження ресурсозберігаючих технологій.

В даний час визначальні можливості щодо регулювання процесів природокористування має система економіко-екологічних інструментів, проте її потенціал, як засіб досягнення вказаних цілей, використовується не у повній мірі. Для того, щоб платежі, пов'язані з використанням природно-ресурсного потенціалу, діяли цілеспрямовано, необхідно відокремити стратегічні орієнтири, що відображають довгострокові пріоритети розвитку економіки, та удосконалити механізм, що супроводжує їх досягнення.

Значну увагу вивченню даної проблеми приділяють представники відомих економіко-екологічних наукових шкіл в Україні та фахівці у галузі теоретико-методичного забезпечення економічного супроводження процесів сталого розвитку територіальних комплексів.

В той же час слід зазначити, що існуюча система економіко-екологічного регулювання має переважно фіскальну спрямованість, коли інші функції платежів виконуються обмежено. В результаті не виявляється достатнє сприяння стійкому розвитку економіки і раціональному використанню природно-ресурсного комплексу. Також не враховується рентний характер прибутку, що виникає при використанні специфічного обмеженого ресурсу – асиміляційних можливостей навколишнього середовища – з урахуванням регіональних особливостей його прояву.

У таких умовах важливою проблемою залишається розподіл повноважень між рівнями управління, який дозволяє найефективніше застосовувати економічні методи регулювання природокористування в контексті розвитку місцевого самоврядування і фіскальної децентралізації України. При цьому слід підтримувати мотивацію учасників процесу до раціонального використання ресурсів.

Забезпечення вказаних вимог ґрунтується на посиленні регуляторного впливу, що враховує властивості природно-ресурсного комплексу конкретної території, вибір найбільш ефективного способу його використання, визначення фінансових стимулів, дієвість яких щодо господарюючих суб'єктів дозволить досягти поставлених цілей без перевищення допустимого рівня навантаження на навколишнє середовище.

Вказане обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та необхідність подальшого дослідження теоретичних і прикладних аспектів вдосконалення регуляторної дії на базі розвитку системи екологічних платежів та квот.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Одеської державної академії будівництва та архітектури і Одеського державного економічного університету в 2000-2008 роках. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження використані при виконанні тем: «Теоретико-методичне обґрунтування економіко-екологічного механізму регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в Україні» (номер державної реєстрації 0101U000747) у рамках пріоритетного напрямку «Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток», «Теоретико-методичне обґрунтування механізму реалізації інвестиційно-інноваційної підтримки сталого розвитку регіонів в Україні» (номер державної реєстрації 0104U000516); «Розробка узагальненої моделі регіональних економічних систем» (номер державної реєстрації 0103U000351); а також «Будівельний комплекс в умовах трансформації економіки» (номер державної реєстрації 0105U000869). У звіти за темами включені рекомендації автора щодо оптимізації використання природно-ресурсного комплексу регіону, екологизації системи оподаткування, диференціації екологічних платежів та квот на основі зонування територій, стимулювання розвитку пріоритетних для регіону галузей.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних і методичних положень, а також розробка науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо трансформації системи екологічних платежів і квот для вдосконалення регуляторного впливу на природокористування.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

-  провести аналіз теоретичних підходів щодо посилення значення екологічних платежів в системі державного регулювання господарської діяльності;

-  систематизувати принципи і протиріччя діючих систем податкового регулювання і виявити особливості екологічного потенціалу інструментів регуляторного впливу в Україні;

-  провести аналіз підходів до підвищення фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування у сфері регулювання використання обмежених ресурсів;

-  удосконалити методичні підходи до встановлення екологічних платежів і квот та провести оцінку доцільності інтеграції податкових і ринкових методів екологизації господарської діяльності;

-  виявити особливості використання сучасних методів регулювання при вдосконаленні інституційного супроводу процесів природокористування на регіональному рівні;

-  розробити рекомендації щодо формування регіональної інформаційної системи супроводу процесів природокористування та обґрунтувати особливості реалізації методів регуляторної дії в Одеській області.

Об'єкт дослідження – процеси вдосконалення методологічних, методичних і практичних основ регуляторної дії на базі застосування екологічних платежів та квот.

Предмет дослідження – методологічні, методичні і прикладні основи економіко-екологічного регулювання використання регіонального природно-ресурсного комплексу.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження склали теоретичні основи сталого розвитку економічних структур, наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, присвячені проблемам вдосконалення економіко-екологічного регулювання використання обмежених ресурсів та розвитку місцевого самоврядування.

В процесі дослідження використані методи: логічного і якісного аналізу і синтезу – при узагальненні теоретичних підходів до використання системи податкового регулювання процесів природокористування в регіоні; системно-структурного аналізу – при виявленні підходів до визначення поняття «екологизація системи оподаткування» і особливостей застосування рентного підходу до використання обмеженого ресурсу – асиміляційного потенціалу території, а також при уточненні системи збалансованих показників розвитку регіону та їх представлення у вигляді стратегічної карти; узагальнення, угрупувань і порівняльного аналізу – при зіставленні методичних підходів до використання економічних інструментів регулювання природокористування і визначенні можливості введення коефіцієнтів, що коректують екологічні платежі; структуризації і пріоритетності – при обґрунтуванні параметрів квот та екологічному зонуванні території конкретного регіону.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради і Ухвали Кабінету Міністрів України, нормативні і методичні документи міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального управління. Використовувалися аналітичні огляди, звіти, статистичні матеріали Держкомстату України і Облстатуправління м.Одеси з питань економічного розвитку, стану навколишнього середовища, статистичні і фактичні матеріали, опубліковані в монографіях і періодичних наукових виданнях, а також аналітичні розрахунки автора. Для проведення комплексного аналізу використовувалися методи комп'ютерної обробки, аналізу і графічного представлення інформації за допомогою програм Microsoft Excel, Maple та MapInfo.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень, які в комплексі визначають організаційно-методичну базу сталого розвитку економіки регіону на основі вдосконалення системи регуляторної дії щодо використання його природно-ресурсного потенціалу.

Найбільш значущі результати дисертаційного дослідження:

Вперше:

-        проведено розрахунок коефіцієнтів, що підвищують платежі за забруднення атмосферного повітря, на основі екологічного зонування території потенційного негативного впливу великого промислового об'єкту в Одеській області;

-        запропоновано стратегічну карту збалансованих показників розвитку Одеської області і виявлений прогнозний вплив екологизації регулюючої дії на її параметри.

Вдосконалено:

-        систему принципів оподаткування через введення принципу сприяння сталому розвитку економіки з урахуванням вимог екологизації суспільного виробництва;

-        методичні підходи до прийняття суб'єктами господарювання рішення щодо особливостей та доцільності здійснення виробництва з урахуванням змін економічних показників в результаті екологічного функціонального зонування території та торгівлі квотами.

Дістало подальший розвиток:

-        порядок формування і структура інформаційної системи, спрямованої на забезпечення раціонального природокористування в умовах трансформації платежів і квот на базі екологічного функціонального зонування;

-        поняття «асиміляційний потенціал території» з позицій визначення ренти в умовах проявів особливостей господарської діяльності та видів природокористування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, сформульовані висновки і розроблені пропозиції розвивають положення економіко-екологічного регулювання функціонування господарських комплексів. Результати дослідження рекомендуються для використання при вдосконаленні регуляторного впливу на функціонування суб'єктів економіки з урахуванням асиміляційного потенціалу навколишнього середовища; у програмах комплексного розвитку територій; при розробці регіональних інформаційних систем, в навчальному процесі.

Розроблені в дисертації рекомендації з функціонального зонування території використані при розробці Концепції соціально-економічного і культурного розвитку м.Одеси до 2012 року (довідка №311 від 25.02.2004).

Теоретичні і методичні основи системи контролю сукупного викиду забруднюючих речовин в межах конкретної функціональної зони були використані Гідрометеоцентром Чорного та Азовського морів в процесі удосконалення і розвитку системи моніторингу якості атмосферного повітря (довідка № м136 від 9.11.2006).

Обґрунтування і основні принципи побудови системи транспортного моніторингу були використані Інформаційно-телекомунікаційним НВП «Тенет» при розробці комп'ютерної системи спостереження за ситуацією на дорогах м. Одеси (довідка № 298 від 2.04.2008 ).

Науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо визначення оптимального розміщення суб'єктів різних видів господарської діяльності були використані при обґрунтуванні доцільності будівництва оптового торгового центру «МЕТРО» в м.Одесі (довідка № 97/н від 30.03.2005).

Результати дисертаційної роботи упроваджені в учбові курси «Державне регулювання економіки», «Оподаткування» і використовуються в дипломному проектуванні Одеської державної академії будівництва та архітектури (довідка № 0806-1180 від 18.03.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження – самостійно виконана наукова робота, в якій здобули розвиток теоретичні та методичні підходи до вдосконалення системи регуляторної дії з урахуванням екологічних складових. Виявлено передумови оптимізації і розроблено рекомендації щодо інформаційної підтримки та практичного застосування викладених положень для розвитку економіки приморського регіону.

Висновки і рекомендації розроблені особисто автором. З наукових публікацій, виданих в співавторстві, в роботі використані тільки ті положення, які є результатом дослідження автора. Конкретний особистий внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були розглянуті та схвалені на наукових і науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів” (м.Дніпропетровськ, листопад 2000 року); підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних і вищих освітніх установ (м.Одеса, травень 2002 року); Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми організації і управляння економікою регіону в умовах самоврядування” (м.Івано-Франківськ, жовтень 2004 року); ІІ Всеукраїнські наукові збори з подальшого розвитку ідей В.І.Вернадського “Пріоритети еколого-економічного розвитку України” (м.Миколаїв, жовтень 2004 року); Міжнародна науково-методична конференція «Управління якістю підготовки фахівців» (м.Одеса, травень 2002, 2005 років); Міжнародна науково-практична конференція „Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м.Одеса, жовтень 2004 року), IІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 10-річчю інженерного факультету СумДУ “Екологія, економіка, енергозбереження” (м.Суми, листопад 2005 року); Міжнародна науково-практична конференція «Фінансові ресурси регіону: організація і управління» (м.Івано-Франківськ, листопад 2006 року); науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Одеської державної академії будівництва та архітектури (м.Одеса, 2001-2008 роки).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 наукових працях загальним обсягом 5,2 др. арк. (з них особисто авторові належить 4,5 др. арк.), зокрема: у 1 монографії (у співавторстві), 6 статтях в збірниках наукових праць, 2 – у матеріалах і тезах конференцій, 3 статтях в інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертаційної роботи 199 сторінок комп'ютерного тексту, у т.ч. 5 таблиць на 4 сторінках, 24 рисунки на 14 сторінках. Список використаних джерел містить 168 найменувань на 18 сторінках.