ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ОБ\'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Концептуалізація інтелектуальної власності та її роль в системі бухгалтерського обліку» уточнено сутність інтелектуальної власності та її складових, розглянуто місце та роль об’єктів права інтелектуальної власності в управлінні діяльністю підприємства, обґрунтовано їх класифікацію для цілей організації аналітичного обліку.

Результати дослідження сутності інтелектуальної власності свідчать про те, що це особлива форма власності, яка виникає з приводу набуття прав на інтелектуальний продукт – результат творчої діяльності людини. Для суб’єктів господарювання це поняття означає систему відносин, що включає в себе процес законного привласнення продукту інтелектуальної діяльності людини для отримання економічних вигід в процесі його використання. Об’єкт права інтелектуальної власності – це результат інтелектуальної діяльності, який продемонстрований та закріплений за власником у вигляді наявності законодавчо підтверджених прав на нього. Розмежування понять «об’єкт права інтелектуальної власності» та «інтелектуальна власність» дозволяє усунути наявні розбіжності у трактуванні цих термінів та встановити, що об’єктом бухгалтерського обліку є саме об’єкти права інтелектуальної власності.

Доведено, що права інтелектуальної власності мають подвійну природу, включаючи особисте немайнове право та майнове право, залежно від визнання яких визначатиметься їх місце у системі бухгалтерського обліку. Тільки власнику можуть належати три складові права: володіння, користування та розпорядження. Майнове право є обмеженим у часі та просторі, а особисте немайнове право є невід’ємним природним правом власника інтелектуального продукту. Виключне право є майновим правом лише однієї особи використовувати і розпоряджатися об’єктом будь-яким чином.

Зважаючи на пряму залежність ефективності господарської діяльності від використання об’єктів права інтелектуальної власності, обґрунтовано необхідність розглядати інтелектуальну власність як багатофункціональний інструмент вирішення досить широкого кола економічних завдань підприємств. Обґрунтовано, що багатофункціональність використання об’єктів права інтелектуальної власності у господарській діяльності виявляється у такому: по-перше, правильне та цілеспрямоване використання об’єктів права інтелектуальної власності дозволяє зайняти вигідну позицію на ринку, використовуючи сучасні технології у виробництві продукції та ефективну маркетингову політику; по-друге, інтелектуальна власність у поєднанні з іншими ресурсами, такими як людська праця, основні засоби на підприємстві, сировина та енергія є рушійною силою як підприємства зокрема, так і економіки країни загалом; по-третє, інтелектуальна власність створює матеріальне виробництво, зменшуючи вміст матеріальних ресурсів у процесі виробництва та товарах.

В економічній літературі відсутній єдиний підхід до класифікації об’єктів права інтелектуальної власності. На основі аналізу нормативно-правової та економічної літератури автором запропоновано класифікацію об’єктів права інтелектуальної власності (рис.1), яка враховує характеристику об’єктів, їх особливості та функціональне призначення, що дозволить оптимізувати процедуру відображення об’єктів права інтелектуальної власності в обліку.