забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розширення господарських зв`язків та міжнародна економічна кооперація зумовлюють постійне зростання транснаціональних потоків і міжнародного транзиту пасажирів та вантажів з метою вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили тощо. В умовах розвиненої мережі шляхів сполучення в Україні, наявності великої кількості перевізників, реструктуризації залізничного транспорту України, широкого включення його в систему світових господарських зв’язків відбувається значне посилення конкуренції як в межах країни, так і на міжнародному ринку. Необхідно врахувати і той факт, що клієнти, в умовах наявності великої кількості перевізників, підвищують свої вимоги до якості та безпеки транспортного обслуговування.

Для повноцінного задоволення потреб споживачів на ринку необхідно, щоб залізниці України працювали у злагодженому синхронному режимі з більшою відповідальністю щодо дотримання графіків роботи. Все це поступово і неухильно змушуватиме залізничний транспорт працювати в режимі і на рівні функціонування міжнародних транспортних коридорів. Отже, рівень техніки, технології, організації, нормативно-правового забезпечення має відповідати міжнародному.

Однак статистичні дані останніх років свідчать про те, що залізничний транспорт України функціонує з основними фондами, спрацювання яких складає майже 78%; застарілими і недосконалими є засоби та методи ремонту і технічного обслуговування рухомого складу, залізничної колії та інших основних фондів; постійно відчувається необхідність в удосконаленні організації процесу перевезень та системи управління ним. Як бачимо, залізничний транспорт відчуває гостру необхідність в підвищенні ефективності використання транспортних засобів, нарощувані техніко-експлуатаційних можливостей, удосконаленні рівня сервісного обслуговування. Все це пов’язано з пошуком дієвих організаційно-економічних механізмів інноваційного розвитку підприємств залізничного транспорту.

Зростання деяких обсягових та якісних показників діяльності залізниці за своїм характером є відновлювальним, оскільки переважно забезпечується раніше створеними виробничими потужностями і підготовленою робочою силою. Вичерпування джерел відновлювального економічного зростання залізничного транспорту висуває на перший план проблему забезпечення подальшого економічного розвитку галузі.

Все це вимагає розробки нових методологічних підходів, принципів та форм організації інноваційних процесів на підприємствах залізничного транспорту. У зв’язку з цим проблема організації, розвитку та забезпечення ефективності інноваційного процесу на підприємствах залізничного транспорту набуває визначального характеру для виходу галузі з критичного стану та забезпечення її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому транспортних ринках.

Останнім часом проблема забезпечення ефективності інноваційної діяльності знаходить своє відображення в численних наукових публікаціях, що зумовлено її трансформацією в один з вирішальних факторів підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів.

Теоретичним і методологічним основам інноваційної діяльності, питанню забезпечення ефективності інноваційної діяльності та її активізації в межах країни, галузей економіки та окремих підприємств присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені: С.Г.Галуза, Л.Ю.Гордієнко, В.Л.Дикань, О.Г.Дейнека, П.Н.Завлін, О.С.Іванілов, С.М.Ілляшенко, М.А.Йохна, Д.І.Ковальов, Ю.Ф.Кулаєв, В.П.Куренков, Л.Н.Матросова, І.А.Павленко, В.І.Пасічник, А.А.Пересада, Н.В.Поповенко, Є.М.Сич, Б.Санто, Л.О.Українська, Е.А.Уткін, В.Г.Федоренко, В.Г.Щербак, В.Г.Шинкаренко, Й.Шумпетер, А.І.Яковлєв та багато інших.

Проте у вищезгаданих наукових працях недостатньо уваги було приділено проблемі ефективного відновлення матеріально-технічної бази залізничного транспорту, не в повному обсязі визначено теоретичні основи проведення інноваційних перетворень галузі, а також залишається малодослідженою проблема розробки механізмів комплексного забезпечення ефективності інноваційних процесів саме підприємств залізничного транспорту. Крім того, існуючі підходи до вирішення даної проблеми, як правило, мають різноспрямований характер і являють собою рекомендації, пов’язані з рішенням окремих питань щодо забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту. Актуальність зазначеної проблеми та недостатній рівень її вивчення зумовили вибір теми, формування мети і завдань дисертаційного дослідження, головною метою якого є забезпечення прискореного інноваційного розвитку підприємств залізничного транспорту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є ініціативною і одночасно складовою частиною досліджень, виконаних відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 04.07.2002р., Закону України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» №433 - IV від 16.01.2003р., Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту, а також до Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006 – 2010 роки. Напрямок дисертаційного дослідження відповідає плану наукових робіт кафедри економіки, організації та управління підприємством Української державної академії залізничного транспорту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування і розробка теоретико-методологічних та методичних підходів до забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту.

Для реалізації поставленої мети в дисертаційному дослідженні вирішуються такі завдання:

•  

  • визначити сутність поняття «внутрішня потреба підприємства в інноваціях» та окреслити види внутрішніх потреб підприємства в інноваціях в залежності від впливу зовнішнього середовища;

  • обґрунтувати методологічні основи визначення внутрішніх потреб підприємства в інноваціях підприємств залізничного транспорту;

  • визначити зміст поняття «інновація» та притаманні йому основні характеристики;

  • класифікувати інновації щодо виникнення потреби по відношенню до підприємства;

  • удосконалити принципи функціонування маркетингового забезпечення інноваційного процесу на підприємствах залізничного транспорту;

  • покращити модель інноваційного процесу на підприємствах залізничного транспорту;

  • розробити методику планування маркетингових витрат на реалізацію інноваційного проекту в залежності від очікуваних результатів;

  • удосконалити методичний підхід до визначення пріоритетності реалізації інноваційних проектів на підприємствах залізничного транспорту.

Об’єктом дослідження є інноваційні процеси на підприємствах залізничного транспорту в умовах реформування галузі.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних положень і методів комплексного забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є системний комплексний підхід, методи статистичного і фінансово-економічного аналізу обробки статистичної інформації, абстрактно–логічний метод та методи економіко-математичного моделювання. Системний комплексний підхід було використано при визначенні основних чинників макро- та мікросередовищ залізниці для визначення основних умов функціонування підприємств залізничного транспорту, що, в свою чергу, безпосередньо впливають на їх внутрішні потреби в інноваціях; абстрактно–логічний — при теоретичному узагальненні та формуванні висновків; методи статистичного і фінансово-економічного аналізу — при аналізі стану українських залізниць та визначенні кола головних внутрішніх потреб підприємств залізничного транспорту в інноваціях; методи економіко-математичного моделювання — для побудови інтегрального показника визначення пріоритетності впровадження інноваційних проектів, що враховує результати інноваційної діяльності і основні завдання стратегії розвитку підприємства.

Інформаційною основою дисертаційної роботи є закони, нормативні та правові акти Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики, Міністерства транспорту та зв’язку України, Національного Банку України, монографічні та періодичні, українські та зарубіжні видання, інформація із всесвітньої мережі Інтернет, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

• введено у науковий обіг поняття «внутрішня потреба підприємства в інноваціях» як необхідність у створенні, удосконаленні або реорганізації виробничих, управлінських, маркетингових та інших процесів усередині самого підприємства і його організаційних структур та класифіковано внутрішні потреби підприємства в інноваціях в залежності від впливу зовнішнього середовища, що дозволяє створювати механізми забезпечення ефективності інноваційного процесу;

удосконалено:

• визначення економічного поняття «інновація» як джерела одержання ефекту і задоволення нових чи підвищених потреб споживачів, в ролі яких виступають як зовнішні споживачі, так і самі підприємства-новатори;

• методологічні основи визначення внутрішніх потреб в інноваціях підприємств залізничного транспорту шляхом урахування виду внутрішньої потреби підприємства в інноваціях, що суттєво уточнює, поглиблює та доповнює напрями забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту;

• принципи функціонування маркетингового забезпечення інноваційного процесу на підприємствах залізничного транспорту шляхом включення до їх складу принципу врахування внутрішніх потреб підприємства в інноваціях;

• модель інноваційного процесу через виділення внутрішніх джерел інноваційних ідей і визначення особливостей їх впливу на інноваційний процес та врахування принципів функціонування маркетингового забезпечення, що створює умови для ефективного розвитку підприємств залізничного транспорту;

• методику планування маркетингових витрат на реалізацію інноваційного проекту в залежності від очікуваних результатів, що дозволить підвищити ефективність інноваційної діяльності підприємств за рахунок зменшення недоцільних витрат;

• методичний підхід до визначення пріоритетності реалізації інноваційних проектів на підприємствах залізничного транспорту на базі інтегрованого показника, що враховує результати їх інноваційної діяльності і завдання стратегії розвитку підприємства;

дістало подальшого розвитку:

- класифікація інновацій за рахунок їх групування по виникненню потреби стосовно відношення до підприємства з урахуванням виду потреби споживача, що дозволяє ще на ранніх стадіях створення нововведення орієнтуватися на задоволення конкретного виду потреби з метою досягнення максимального комерційного успіху нововведення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних підходів і конкретних практичних рекомендацій щодо комплексного забезпечення ефективності інноваційної діяльності на підприємствах залізничного транспорту, а саме: ефективної організації інноваційного процесу; зменшення кількості недоцільних маркетингових витрат на реалізацію інноваційного проекту; визначення пріоритетності реалізації інноваційних проектів, що дозволить впроваджувати на підприємствах інноваційні проекти, які забезпечують не тільки попередньо розрахований економічний ефект, а й економічно вигідні інноваційні проекти, що відповідають довгостроковим стратегічним цілям підприємства. Окремі пропозиції дисертаційного дослідження розглянуті технічною службою Південної залізниці та службою перевезень Південно-Західної залізниці, що підтверджується актами впровадження.

Методичні розробки, запропоновані у дисертації, використовуються у навчальному процесі Інституту перепідготовки та підвищення кадрів Української державної академії залізничного транспорту при проведенні занять у групах факультету підвищення кваліфікації, при викладанні дисциплін "Економіка залізничного транспорту", "Економіка та організація інноваційної діяльності", "Стратегічне управління підприємством" та у дипломному проектуванні, що підтверджується актом впровадження.

Особистий внесок здобувача. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження виконані автором самостійно на основі аналізу, систематизації та узагальнення теоретичних досліджень і практичного досвіду з питань забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємств залізничного транспорту. Особистий внесок здобувача в наукові та практичні результати, що виконані у співавторстві, є такими: у роботі [1] здобувачем виявлені основні закономірності інвестування в матеріальну сферу процесу виробництва, у роботі [3] здобувачем досліджені і систематизовані існуючі підходи до визначення поняття «інновація» та удосконалено його визначення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати дослідження, висновки і пропозиції доповідалися і обговорювалися на Першій та Другій Міжнародних науково-практичних конференціях „Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України" (Коктебель — 2004, 2006); 18-ій Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективні системи управління на залізничному, промисловому і міському транспорті" (Алушта — 2005); І-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова індустрія європейського континенту - 2006» (Дніпропетровськ - 2006); Першій та Другій Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми економіки і управління на залізничному транспорті» (Судак — 2006, 2007); 69-ій Міжнародній науково-технічній конференції кафедр Академії залізничного транспорту та спеціалістів транспорту і підприємств (Харків — 2007).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 15 наукових працях, зокрема 9 у фахових виданнях, і 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,7 друк.арк.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 210 сторінок, робота містить 25 рисунків, 16 таблиць та 9 додатків. Список використаних джерел нараховує 152 найменування.