Еколого-економічна оцінка стану регіону в контексті екологічно сталого розвитку

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Усвідомлення світовою спільнотою необхідності рішучих дій в напряму покращання стану навколишнього середовища та перегляду основних підходів до процесу використання природних ресурсів відображено в матеріалах міжнародних конференцій, що відбулися у Страсбурзі (1990), Ріо-де-Жанейро (1992), Гельсінкі (1993), Йоганнесбурзі (2002) та ін. Вони визначили та активізували зміни пріоритетів економічного зростання для створення передумов сталого розвитку. На сучасному етапі економічних відносин в Україні також є значні протиріччя між розвитком економіки та станом довкілля, що спонукає до пошуку стратегічних змін в питаннях управління соціально-економічним розвитком країни з урахуванням екологічного фактору. Недосконалість на загальнодержавному та регіональному рівнях стратегії, механізмів та інструментів, спрямованих на досягнення збалансованості екологічних та соціально-економічних систем, гальмує процеси переходу до сталого розвитку.

Незважаючи на визнання принципів сталого розвитку, в Україні до цього часу законодавчо не затверджено концепцію та перелік критеріїв і індикаторів для оцінки еколого-економічних та соціальних систем з метою оптимізації процесів сталого розвитку. Це обумовлює необхідність розроблення інструментарію щодо оцінки екологічно безпечного, сталого розвитку держави та її регіонів, формування управлінських рішень, необхідних для реалізації його принципів.

Дослідженню проблем у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та досягнення цілей сталого розвитку присвячено багато наукових праць, зокрема, О.Ф. Балацького, Л.Г. Мельника, Б.М. Данилишина, І.К. Бистрякова, Є.В. Хлобистова, Б. В. Буркинського, О.О. Веклич, З.В. Герасимчук, Л.С. Гринів, Л.Г. Руденка, С.К. Харічкова, Н.В. Караєвої та інших. Однак низка питань, пов’язаних із реалізацією концепції сталого розвитку, проведенням діагностики екологічних та соціально-економічних систем, вибором методів та інструментів реалізації концепції сталого розвитку регіону, залишаються недостатньо вирішеними.

Необхідність успішного розв’язання теоретичних та практичних питань розроблення інструментарію для оцінки та прогнозування сталого розвитку регіону, акцентування на екологічній складовій цього процесу з метою формування ефективних господарських та управлінських рішень, необхідних для реалізації концепції сталого розвитку, обумовили актуальність теми дослідження і структурну побудову дисертаційної роботи, її наукове та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Сумського державного університету, зокрема тем, що фінансуються з державного бюджету «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення розвитку соціально-економічних систем» (№ д/р 106U001939), «Формування механізмів переходу господарських суб’єктів України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій» (№ д/р  0106U010964) та договору № 4 на виконання природоохоронних заходів, що фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища від 18.01.2006 р. «Моніторинг соціально-економічного стану Сумської області як передумова сталого розвитку регіону».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних та науково-методичних підходів до комплексної оцінки стану регіону в контексті сталого розвитку за допомогою сформованої системи екологічних і соціально-економічних показників. Реалізація мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

• аналіз еволюційних аспектів концепції сталого розвитку та визначення змісту поняття «екологічно сталий розвиток регіону»;

• узагальнення існуючих методологічних підходів до вибору й обґрунтування індикаторів, які характеризують екологічно сталий розвиток регіону;

• удосконалення системи комплексного моніторингу регіону, що пов’язує екологічну, соціальну та економічну підсистеми;

• обґрунтування методичного підходу до формування системи екологічних і соціально-економічних показників сталого розвитку;

• обґрунтування критеріїв оцінки стану регіону та визначення факторів, які впливають на нього;

• систематизація напрямків екологічної стандартизації як інструменту забезпечення сталого розвитку регіону;

• діагностика стану еколого-економічної та соціальної підсистем регіону на основі інтегрального індексу;

• аналіз можливості використання економіко-математичного АВС-моделювання для оцінки та прогнозування стану регіону;

• визначення змісту еколого-економічної складової екологічного паспорта як одного з інструментів управління регіоном.

Об’єктом дослідження є процеси, спрямовані на забезпечення екологічно сталого розвитку регіону.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні основи формування еколого-економічної оцінки стану регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, зокрема, діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень:

• порівняльний та групувань – у процесі оцінки екологічного та соціально-економічного розвитку окремих регіонів;

• системно-структурний, аналізу та синтезу – при дослідженні сутності та змісту поняття “екологічно сталий розвиток регіону” з урахуванням фундаментальних принципів розвитку систем;

• статистичний та економіко-математичний аналіз – при розробленні системи показників і оцінки рівня екологічно сталого розвитку регіону.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього середовища України, Центру медичної статистики, вітчизняні та періодичні видання, аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і методичних положень, що визначають процес еколого-економічної оцінки стану регіону. Найбільш суттєві результати дослідження, які містять наукову новизну, є такі:

удосконалено:

• науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки стану регіону, яка на відміну від існуючих ґрунтується на комплексній системі екологічних, економічних та соціальних показників і дозволяє визначити тенденції його розвитку;

• наукові підходи до формування структурно-функціонального змісту та напрямків стандартизації екологічних, економічних та соціальних об’єктів та процесів у контексті сталого розвитку регіону;

• методичні підходи до формування інформаційно-аналітичної системи управління станом регіону, що порівняно з наявними включає комплексний моніторинг екологічних і соціально-економічних процесів;

отримали подальший розвиток:

• підходи до прогнозування процесів розвитку регіону, що на відміну від існуючих дають змогу прогнозувати стан регіону з урахуванням запропонованого комплексу факторів зовнішнього середовища;

• інструменти управління регіональним розвитком на основі удосконаленого екологічного паспорта, який порівняно з іншими включає еколого-економічну оцінку стану регіону.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені в роботі наукові результати дають можливість удосконалити процес діагностики регіону і сприяють формуванню дієвих інструментів досягнення сталого розвитку. Практична значущість підтверджується довідкою про використання результатів дисертаційного дослідження, наданою Сумською обласною державною адміністрацією № 01–42/3616 від 5.12.2007 р. Теоретико-методичні положення формування системи показників сталого розвитку та удосконалення системи еколого-економічних стандартів впроваджені в навчальний процес Сумського державного університету (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 5.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Особистий внесок автора у публікаціях у співавторстві (№№ 3,4,5,6,7,8,9,11 за списком робіт, який подано в авторефераті) полягає у такому:

• у роботі 3 автором обґрунтовано використання показників сталого розвитку як інструменту управління екологічно орієнтованим розвитком регіону;

• у роботі 4 автором сформовано напрямки та розкрито зміст еколого-економічної стандартизації в контексті сталого розвитку з урахуванням фактору часу та реакції систем на дію стандартів;

• у роботі 5 автором запропоновано методичні підходи до класифікації еколого-економічних показників сталого розвитку;

• у роботі 6 автором розглянуто та проаналізовано проблеми формування системи індикаторів сталого розвитку в контексті оцінки розвитку країни;

• у роботі 7 автором обґрунтовано використання еколого-економічних показників у формуванні системи індикаторів сталого розвитку;

• у роботі 8 автором розглянуто шляхи удосконалення принципів формування еколого-економічних індикаторів сталого розвитку;

• у роботі 9 автором запропоновано механізм реалізації системи екологічних та соціально-економічних показників на регіональному рівні;

• у роботі 11 автором обґрунтовано проведення комплексного моніторингу як складової регіонального екологічно орієнтованого управління.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: Науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2004, 2005, 2007 рр.);  Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.);  Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України Ι столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2005 р.);  Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку» (м. Суми, 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 друкованих праць (7 із них належать особисто автору), у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 розділи колективних монографій. Загальний обсяг публікацій становить 6,0 друк. арк., з яких особисто автору належить 5,9 друк. арк.

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 190 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту 185 сторінок. Дисертація містить 30 таблиць на 30 сторінках, 36 рисунків на 35 сторінках, список використаних джерел на 18 сторінках, 9 додатків на 12 сторінках.