ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ЗАГОТІВЕЛЬ ТА ЗБУТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І СИРОВИНИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-організаційні засади побудови обліку і контролю заготівель та збуту сільськогосподарської продукції і сировини” досліджено економічну суть, сучасний стан і тенденції розвитку заготівельної діяльності в Україні, вплив організаційних особливостей заготівель та збуту сільськогосподарської продукції і сировини на побудову їх обліку та контролю, досліджено сучасний стан обліку і контролю заготівельно-збутової діяльності підприємств.

У теоретичній моделі економічних відносин в Україні важливе місце відводиться заготівельно-збутовій діяльності підприємств, яка формує основи реалізації інтересів торгівлі щодо задоволення потреб населення у сільськогосподарській продукції. Виокремлення функцій заготівельної діяльності в сучасних умовах господарювання дає змогу зрозуміти її місце в системі економічних відносин.

На основі аналізу наукових і нормативних джерел констатовано відсутність чіткого однозначного тлумачення термінів “заготівлі”, “закупівлі” і “заготівельна діяльність”, що визнано недоліком, який призводить до неповного розуміння комплексу технологічних процесів, здійснюваних на досліджуваних підприємствах. Для усунення цього недоліку автором запропоновано власні визначення цих понять. Під заготівлями слід розуміти процес збору (заготівлі) продукції і сировини на відповідній території з метою отримання певних економічних вигод. Закупівлі – це економічні відносини, які будуються на основі організованого придбання сільськогосподарської продукції і сировини у сільськогосподарських товаровиробників (підприємств, фермерських господарств, фізичних осіб тощо) і посередників з метою перепродажу іншим підприємствам, збутом через власну торговельну мережу чи здійснення її переробки з подальшим продажем готової продукції. Запропоновані дефініції дадуть можливість чітко ідентифікувати місце заготівельної діяльності в системі економічних відносин національної економіки,  зрозуміти їх важливість у сучасних умовах господарювання й побудувати ефективну систему обліку і контролю.

Ефективна організація заготівель та збуту сільськогосподарської продукції і сировини на підприємствах сфери обігу вимагає розроблення сучасного методико-організаційного забезпечення їх обліку і контролю, що є інформаційною базою системи управління. Обґрунтовано, що побудову обліку і внутрішнього контролю потрібно здійснювати з урахуванням технологічних процесів. З цією метою сформована концепція, в основу якої покладено принципи формування організаційної структури, врахування ступеня обробки сировини та послідовності формування інформації окремих технологічних процесів і стадій: заготівель (заготівлі, закупівлі), сортування, передпродажної підготовки, первинної переробки, тривалого зберігання та збуту (рис. 1). Такий концептуальний підхід є запорукою правильної подальшої організації обліку та контрою заготівель та збуту сільськогосподарської продукції і сировини, зокрема визначення центрів відповідальності і центрів витрат.