ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУ¬ВАННЯ І ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ НАПІВДОРОГОЦІННОГО (САМОЦВІТНОГО) КАМІННЯ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено апробацію та особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти еколого-економічного регулювання використання ресурсної бази самоцвітного напівдорогоцінного каміння» обґрунтовано науково-методологічні підходи до формування його ресурсної бази та початкової ресурсно-економічної оцінки, проаналізовано особливості і світовий досвід регулювання старательської діяльності стосовно самоцвітного каміння виходячи із класифікаційного поділу, визначено зміст поняття старатель, розглянуто стадійність формування бази самоцвітної сировини, регіональні й еколого-економічні аспекти регулювання її використання.

Ресурсна база каменесамоцвітної сировини, питання її оцінки та освоєння розглядаються як невід’ємна складова державної мінерально-сировинної політики і системи регіонального природокористування. В умовах ресурсних й екологічних обмежень визначальною стає стратегія комплексного використання ресурсів надр, зокрема і стосовно гірничопромислових відходів. Принцип комплексності і його реалізація найбільшою мірою співвідносяться з проблематикою використання самоцвітної сировини. Специфікою останньої є те, що вона, здебільшого, виступає у ролі супутнього компоненту і переважно потрапляє у відвали. Відтак питання її використання має розглядатися в контексті методології регіонального природокористування, що відкриває нові ресурсні можливості, а також екологоорієнтованого розвитку загалом.

У теоретико-методологічному аспекті такий ресурсний об’єкт, як самоцвітне каміння визначається низкою особливостей, що унеможливлюють застосування до нього загальноприйнятих підходів щодо організаційно-економічного регулювання. На стадії як пошуку і ресурсної оцінки, так і переробки в товарний продукт проявляється виняткова роль знавця. Основними діючими особами при цьому виступають старатель, колекціонер, майстер, ювелір, через посередництво яких сировина стає товаром.

Будучи супутньою мінеральною сировиною, самоцвітне каміння як об’єкт видобутку не є ціллю виробництва. Показано, що для визначення запасів доцільно застосувати метод теорії пошуку. У випадку візуального пошуку проявляються, зокрема,майже всі характерні ознаки будь-якого процесу, пов’язаного зі спробою виявлення мішені.

При розгляді особливостей формування ресурсної бази самоцвітного каміння зазначено, що за методологічними підходами загалом цей процес збігається за послідовністю робіт з іншими видами корисних копалин, однак змістовно суттєво відрізняється.   

Для визначення ресурсної бази (мінеральних запасів) самоцвітної сировини автором узагальнено наявний досвід і розглянуто можливі запаси окремих самоцвітів на основі розроблених методів пошуку, які є теоретичним обґрунтуванням для підрахунку запасів сировини. Базу для оцінки продуктивних запасів самоцвітної сировини в розрізі діючих гірничих об'єктів становить аналіз їх природно-ресурсного потенціалу з урахуванням екологічних й економічних показників. При цьому під ресурсним потенціалом об'єкта розуміють здатність забезпечити відбір, отримання самоцвітів, котрим може бути дана кількісна і якісна оцінка. Результативність зазначеного можлива за умов комплексного використання сировини родовища. Це стане одним із факторів підвищення рентабельності виробництва, забезпечить оптимальне поєднання великого виробництва та індивідуального підприємництва. При поширенні цих підходів на техногенні родовища суттєвим стане екологічний фактор.

Український ринок дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння перебуває на етапі формування дещо організаційно ціле. Сьогодні на ньому домінують товари закордонного виробництва з Росії (яшма, селеніт, агати), Вірменії (обсидіан), Ірану (мармур, онікс), Китаю (нефрит, халцедон, агат) тощо. Кон'юнктура ринку виробів з самоцвітів формується, як правило, на виставках («Світ каміння»), що відбуваються в м. Києві майже щомісяця, відображають фактичну картину для України в цілому. В Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і нагляд над операціями з ними» (від 18 листопада 1997 р.) більшість вищезазначених каменів належить до напівдорогоцінних другого порядку. Однак жодним нормативним документом не визначені вимоги до їх якості, критерії оцінки тощо. Самоцвіти України достатньо добре вивчені з геологічних позицій – щодо їх розміщення, глибини залягання, умов  утворення тощо, але це не впливає на ринок та прямо не сприяє його розвитку. Відповідна інформація створюється за гемологічною оцінкою самоцвітів і передбачає використання певної методології та процедур.