ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У СИСТЕМІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, окреслено зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами, визначено об¢єкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз професійного мислення особистості» викладено результати теоретико-методологічного аналізу проблеми фахової діяльності співробітників оперативних підрозділів ОВС та її гносеологічного аспекту.

Проаналізовано основні підходи до розуміння мислення в загально психологічному історичному контексті та узагальнено основні положення сучасних напрямів дослідження мислення. Акцентовано увагу на тому, що розвиток професійного мислення є складовою становлення особистості майбутнього фахівця і, в той же час, опосередковується та детермінується особистісними факторами суб’єкта професійної діяльності.

Наведено основні інтерпретація поняття «професійне мислення» (Г.Г.Валулліна, Л.Р.Джелілова, Л.В.Засєкіна, О.К.Маркова, Н.І.Пов’якель, О.В.Тарасова, О.В.Ягупова та ін.). Розглянуто основні концепції професіогенезу особистості. Підкреслюється, що розуміння ситуації та обставин злочину, це передусім розуміння картини мислення злочинця та осіб, які причетні до його скоєння, або планування, у зв’язку з чим оперативник повинен володіти достатніми навичками імітації мислення іншої людини з метою рефлексивного аналізу змісту та причин її поведінки а також прогнозування в постійно змінюваних умовах розслідування злочину.

На основі теоретичного узагальнення визначено динамічну та функціональну сторону професійного мислення особистості в системі ОВС. Встановлено, що професійне мислення оперативного співробітника ОВС, передусім, характеризується діагностичною функцією, яка може бути інтерпретована через такі характеристики як: 1) просторовість (дворівневість), 2) диференційованість-інтегрованість, 3) системність, 4) логіко-каузальність (А.Ф Ануфрієва, Ю.З.Гільбух, І.Я.Каплунович  Н.П.Локолова, І.С.Якиманська).

Узагальнення робіт Г.П.Щедровицького, О.М.Цільмак, С.І.Яковенка дозволило надійти висновку про рівні розвитку професійного мислення співробітника ОВС, його пізнавальну, саморегулятивну, технологічну і соціальну спрямованість. Визначено комплекси умінь і професійно важливих якостей мислення оперативного співробітника ОВС. Відповідно до розглянутих положень створено теоретичну модель професійного мислення оперативних співробітників ОВС. 

Другий розділ «Організація та проведення емпіричного дослідження» присвячено побудові емпіричних схем та моделей визначення особливостей становлення професійного мислення особистості в системі ОВС.

Дослідження проводилося в три етапи. Перший етап (з грудня 2007 р. по серпень 2009 р.) включав аналіз наукової літератури з досліджуваної проблематики, що дозволило обґрунтувати мету, завдання дослідження для наступної розробки методичного апарату, уточнити об’єкт та предмет дослідження.

Другий етап дослідження (з грудня 2009 р. по травень 2011 р.). передбачав безпосереднє проведення емпіричного дослідження. Здійснювалися визначення, диференціація, структурування отриманих в ході емпіричного дослідження результатів.

Загальна кількість досліджуваних склала 304 особи. Визначено три емпіричних групи: перша група (далі К2) – курсанти 2 року навчання у ВНЗ ОВС – 105 осіб; друга група (далі К4) – курсанти 4 року навчання у ВНЗ ОВС – 102 особи; третя група (далі ОП5) – співробітники оперативних підрозділів ОВС України з досвідом роботи  ≤ 5 років – 97 осіб.

На третьому етапі дослідження (з червня 2011 р. по червень 2012 р.) відбувалася обробка та аналіз отриманих в ході психодіагностичного дослідження емпіричних даних.

Представлено факторну модель професійного мислення оперативних співробітників ОВС, яка була визначена шляхом експертного оцінювання.   Узагальнена модель професійного мислення за результатами експертних оцінок представлена сьома факторами (рис.1).

Фактор І «Рефлексивність і чіткість мислення» - включає в себе 34 параметри і пояснює 22,56 % загальної дисперсії. Фактор ІІ  «Інструментальна швидкість мислення» пояснює 13,02 % загальної дисперсії і складається з 20 критеріїв. Фактор ІІІ «Гнучка цілісність» пояснює 12,9% загальної дисперсії і складається з 17 критеріїв. Фактор IV «Діловитість, практичність» пояснює 11,9% загальної дисперсії. Фактор V «Толковитість»  пояснює 9,9% загальної дисперсії і містить 8 критеріїв. Фактор VI  «Адекватне відображення складності ситуації» пояснює 8,93% загальної дисперсії і складається з 8 шкал. Фактор VII «Цілісний контроль мислення» пояснює 7,84% загальної дисперсії і містить 5 критеріїв.