ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПРІОРИТЕТИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСТВА В РЕГІОНІ Статья

Актуальність теми. Одним із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого підприємництва, найбільш вагомою складовою якого в сільському господарстві є фермерські господарства. Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень в аграрному секторі великою мірою визначається тим, як вдається реалізувати потенціал фермерства.

У ході реформування вітчизняного аграрного сектору фермерські господарства практично стали засновниками нової системи господарювання. Проте, не зважаючи на досить сприятливі умови для становлення фермерства, особливо на початковому етапі, внутрішні можливості його розвитку розкриті ще далеко не повністю.

Проблемі ефективності та визначення стратегічних приорітетів подальшого розвитку фермерства взагалі та України, зокрема, присвячено роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених економістів: Беккера М., Блегборна С., Блюма А., Власова В.Д., Грищенко О.В., Єрмакова О.Ю., Збарського В.К., Ігнатова В.Д., Крисального О.В., Месель-Веселяка В.Я., Пиріг Г.І., Саблука П.Т., Скрипник С.В., Топіхи І.Н., Чаянова О.В., Червена І.І., Шебаніної О.В. та ін.

Віддаючи належне науковцям, які займаються питаннями теорії, методології організації та ефективного розвитку фермерських господарств, слід зазначити, що в сучасній економічній думці і досі існують різні погляди щодо значимості та сутності цих формувань. Більшість досліджень зосереджена на вивченні окремих проблем функціонування фермерських господарств, без урахування особливостей їх розвитку в умовах нових економічних відносин, специфіки окремих регіонів та динамічності зміни як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Недостатньо висвітленими залишаються проблеми правового регулювання фермерства та узагальнення світового досвіду ринкової організації аграрного сектора з метою визначення принципів, умов формування та ефективного функціонування фермерських господарств в Україні. Усе це й зумовило вибір теми дослідження, визначило мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри економіки сільського господарства Миколаївського державного аграрного університету по темі “Розробити пропозиції з організації ефективного виробництва у господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U00259).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових рекомендацій і розробка практичних заходів по підвищенню ефективності діяльності фермерських господарств та визначення пріоритетних напрямків їх подальшого розвитку.

Для досягнення мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- розкрити сутність і соціально-економічне значення фермерства;

- дослідити нормативно-правове забезпечення функціонування фермерських господарств;

- уточнити методику оцінки ефективності та прогнозування розвитку фермерських господарств (критерії та показники оцінки ефективності виробництва);

- дослідити сучасний стан та тенденції розвитку фермерства на Миколаївщині;

- встановити вплив факторів на показники розвитку та ефективності господарювання фермерських господарств регіону;

- вивчити і узагальнити досвід розвитку фермерства в зарубіжних країнах;

- визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку фермерства;

- розробити методику та перспективну модель розвитку фермерських господарств;

- обґрунтувати рекомендації по удосконаленню економічних механізмів регулювання фермерства.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку та ефективності функціонування фермерських господарств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо формування економічно ефективного фермерства в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки та публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми розвитку та ефективності функціонування фермерських господарств, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

У процесі дослідження використовувалось широке коло економічних методів, серед яких: історичний (при вивченні тенденцій розвитку фермерства в регіоні); монографічний (при опрацюванні наукових праць з питань формування фермерських господарств в умовах нових земельних відносин); абстрактно-логічний (при узагальнені та формуванні висновків); індексний (при визначенні інтегрального індексу економічної ефективності виробництва продукції); розрахунково-конструктивний (при визначенні порівняльної ефективності використання землі в основних категоріях господарств Миколаївської області); кореляційно-регресійний та графічний (при визначенні впливу окремих факторів на кількість фермерських господарств в

Миколаївській області); групування (при визначенні впливу урожайності на економічну ефективність виробництва продукції рослинництва, залежності прибутку від рівня витрат на 1 га, групування фермерських господарств за рівнем рентабельності виробництва зерна та соняшнику); економіко-математичного моделювання (при складанні пронозу розвитку галузі рослинництва в фермерських господарствах з урахуванням концентрації та спеціалізації виробництва, інвестиційної та інноваційної діяльності, рівня освіти та кваліфікації управлінського персоналу).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано методичні підходи та розроблено систему прогнозних показників розвитку виробництва у фермерських господарствах, в основу яких покладено стратегічне планування (ґрунтується на аналізі основних показників розвитку господарств та темпів їх змін) та оперативне регулювання (враховує величини відхилень у результативному показнику під впливом факторних ознак);

удосконалено:

- методику визначення показників (продуктивності людського капіталу, працевіддачі) та оцінку ефективності діяльності фермерських господарств за методом DAE (для конкретного господарства пропонується будувати криву виробничих можливостей замість побудови кривої на основі даних групи кращих формувань);

- механізм створення вертикальної системи кредитної кооперації за принципом «знизу до гори» (місцеві кредитні кооперативи, регіональні кооперативні спілки та центральний кооперативний банк), у сферу діяльності яких має входити забезпечення здійснення ними лізингових операцій;

- порядок організації дорадчої діяльності в сільському господарстві із залученням до співробітництва в ній аграрних закладів освіти;

отримали подальший розвиток:

- система критеріїв класифікації аграрних господарств за організаційно-економічним, соціально-економічним та організаційно-правовим аспектами;

- принципи та умови, що забезпечують формування та сталий розвиток фермерських господарств;

- інституційне забезпечення ефективного розвитку фермерських господарств регіону (дорадчі системи, спілки тощо);

- визначення та систематизація проблем розвитку кредитних спілок України (пов’язані з недосконалістю нормативно-правовою бази, особливостями організації, нестабільністю фінансового ринку, соціальними проблемами).

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні ефективності діяльності та визначенні пріоритетних напрямків розвитку фермерства регіону. Результати дисертаційного дослідження можуть

використовуватися у практичній діяльності державних органів управління, асоціацій фермерів та приватних землевласників обласного та районних рівнів, кредитних спілок, аграрних вищих навчальних закладів.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (довідка №443/1/01-02/09-01-29/08 від 27.11.2008р.), Асоціацією фермерів та приватних землевласників Миколаївської області (довідка №01/06-10-08 від 06.10.2008р.), Асоціацією фермерів “Відродження” в Баштанському районі Миколаївської області (довідка №3 від 08.10.2008р.), Асоціацією фермерів та приватних замлевласників в Єланецькому районі Миколаївської області (довідка №02/06-10-08 від 06.10.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З 9 наукових публікацій дисертанта 8 самостійні. Із статті, що опублікована у співавторстві, в дисертації використана та її частина, яка належить особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на щорічній науково – методичній конференції “Могилянські читання 2001” (м. Миколаїв, 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентноздатності підприємств АПК” (м. Полтава, 2008р.); на наукових конференціях профессорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Миколаївського державного аграрного університету за підсумками наукових досліджень (м. Миколаїв, 2006 - 2008рр.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати дослідження по темі дисертації висвітлені у 9 наукових працях. 7 праць опубліковано у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,56 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 208 сторінок, із них 165 сторінок основного тексту, містить 34 таблиці (21 сторінка), 10 рисунків (6 сторінок) і 14 додатків (27 сторінок). Список використаних джерел нараховує 171 найменування (16 сторінок).