ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми дослідження. Ефективний соціально-економічний та екологічний розвиток міст і прилеглих територій, оптимізація їх взаємодії набувають у даний час особливої актуальності, що зумовлено реформуванням суспільно-виробничих відносин, становленням різних форм власності на землю. Конституція України, Земельний кодекс України, низка інших законодавчих актів та нормативно-правових документів сформували нові умови та правову базу для розв’язання цих проблем. Проте залишається чимало важливих питань соціально-економічного, правового та землевпорядно-містобудівного характеру, які вимагають додаткового вивчення та вирішення.

Останнім часом активно розвиваються соціальні та економічні відносини між містами і їх приміськими зонами, які вимагають нових підходів до їх регулювання. Як підтверджує світовий досвід, у різних країнах наявні різноманітні правові форми співпраці окремих територіальних одиниць, яку регулює цивільне законодавство. Попри те, на сьогодні наука і практика не створили ефективних форм реалізації відносин міста і приміської зони.

Проблема відносин міст та приміських зон має загальноукраїнський характер і вимагає вирішення на державному рівні. Дослідження питань удосконалення відносин міст і прилеглих територій має дати новий імпульс науковим пошукам і практичному вирішенню актуальних проблем і завдань на основі покращення взаємодії різних рівнів управління, співпраці влади.

Особливістю відносин міст і приміських зон є складність їх дослідження у межах однієї галузі знань. Вивчення і регулювання розвитку міст і приміських зон вимагає інтеграції підходів у використанні методів економічної теорії, регіональної економіки, містобудування і регіонального планування.

Теоретико-методологічне значення для розв’язання завдань, поставлених у дисертації, мають дослідження пов’язані з регіональною проблематикою Є.Бойка, І.Бистрякова, З.Герасимчук, С.Давимуки, Б.Данилишина, М.Долішнього, Ф.Заставного, В.Кравціва, В.Павлова, Л.Семів, Ю.Стадницького, Л.Шевчук, О.Шаблія та інших вчених.

Різні аспекти відносин міст і приміських зон досліджуються в роботах вітчизняних і закордонних вчених: В.Амітана, М.Занадворова, С.Шульц, Ш.Ібатуліна, Г.Лаппо, Е.Перцика, Б.Черкеса, П.Мерлена, А.О’Саллівана, Б.Хорева, Дж.Форрестера.

Фундаментальне значення для вирішення завдань, поставлених у дисертації, мають дослідження у галузі містобудування і регіонального планування, просторового розвитку міст і міських агломерацій: Б.Адамова, Ю.Білоконя, Д.Богорада, М.Габреля, А.Гутнова, М.Дьоміна, Ю.Дехтяренка, Є.Клюшніченка, О.Кудрявцева, І.Лежави, А.Осітнянка, І.Смоляра, Г.Фільварова, З.Яргіної.

Питанням регулювання земельних відносин присвячено роботи науковців: Ю.Білика, О.Драпіковського, І.Михасюка, О.Кучера, Г.Лоїка, М.Ступеня, І.Іванової, М.Лихогруда, О.Петраковської, А.Третяка, С.Хропота, А.Юрченка.

У науковій літературі та практичній діяльності існують теоретичні, методологічні та практичні напрацювання, які допомагають вирішувати проблеми регулювання відносин міст і приміських зон. Проте наявні дослідження не охоплюють усього комплексу завдань, які необхідно вирішити для подолання проблем у відносинах міст і приміських зон на сучасному етапі розвитку нашої держави. Зокрема актуальним і важливим залишається питання використання економічних механізмів регулювання цих відносин, застосування яких сприяло б розв’язанню проблем і міста, і приміської зони в умовах обмежених економічних ресурсів.

Об’єктивна потреба подальшого розвитку теоретичних та методико-прикладних положень регулювання відносин міст і приміських зон зумовили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України «Просторові передумови встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, гармонійного розвитку міст, населених пунктів та прилеглих територій» (номер держреєстрації 0104U002190) – розробка критеріїв для грошової оцінки земель приміської зони, дослідження особливостей розвитку територіальних систем за різних умов інвестування; «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (номер держреєстрації 0108U010367) - здійснено аналіз загальних тенденцій, обґрунтовано шляхи регулювання процесів у регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних і методичних положень удосконалення економічних відносин міста і приміської зони в ринкових умовах. Відповідно до цієї мети в роботі поставлено такі завдання:

- уточнити зміст економічних категорій «місто» і «приміська зона»;

- розкрити суть економічних відносин міста і приміської зони;

- підібрати методи дослідження економічних відносин міста і приміської зони і сформувати авторську методику їх вивчення;

- проаналізувати підходи до регулювання відносин міста і приміської зони, виявити наявні невідповідності;

- визначити й окреслити особливості формування ринку землі у Львові та в приміській зоні;

- проаналізувати особливості економічних відносин міста і приміської зони та встановити тенденції в структурі цих відносин;

- дослідити невідповідності в структурі відносин міста і приміської зони;

- обґрунтувати принципи формування економічних відносин міста і приміської зони;

- розробити підходи до удосконалення економічного механізму економічних відносин міста і приміської зони.

Об’єктом дослідження є процеси у структурі відносин міста і приміської зони, зокрема у сфері використання земельних ресурсів.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення функціонування механізму економічних відносин міста і приміської зони.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання окресленої проблеми, загальнонаукові принципи, методи і засоби, що їх використовують у процесі дисертаційного дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у галузі регіональної економічної науки, економічної теорії, розміщення продуктивних сил, інших галузей знань, у яких висвітлено фундаментальні положення взаємодії міста і прилеглих територій, методи регулювання розвитку міст. Правове поле дослідження утворюють чинні законодавчі та нормативні документи України. Інформаційною базою дисертаційної роботи є результати наукових досліджень автора, інструктивні матеріали, статистичні та аналітичні дані Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління статистики й Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, матеріали інституту «Містопроект», результати наукових досліджень вітчизняних і закордонних авторів, публікації в періодичних виданнях, міжнародні законодавчі та нормативні акти і угоди, відомості мережі Інтернет.

Розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено з використанням таких загальнонаукових засобів і методів дослідження: монографічний аналіз – для вивчення та узагальнення чинних наукових підходів до проблем відносин міста і приміської зони; порівняння – для виявлення загальних і особливих характеристик міста і приміської зони в обласній системі; абстрактно-логічний аналіз – для уточнення сутності основних категорій, понять і визначень; табличний, графічний, картографічний – для наочного представлення результатів дослідження; кластерний – для зменшення розмірності даних за приміськими адміністративно-територіальними утвореннями; економіко-статистичний аналіз – для виявлення та оцінки явищ і процесів у структурі відносин міста і приміської зони, виявлення тенденцій розподілу земельних ресурсів у місті й приміській зоні, оцінка закономірностей їх трансформації та динаміки.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у такому:

вперше:

- сформульовано теоретико-методологічні положення економічних відносин міста і приміської зони, в основу яких покладено постулат, що місто і приміська зона становлять системне суспільно-територіальне утворення, де формуються спільні соціально-економічні інтереси населення міста і прилеглих до нього територіальних громад в умовах ринкових відносин;

удосконалено:

- класифікацію суспільних потреб, на основі якої обґрунтовано можливості їх реалізації в місті й приміській зоні, що дало змогу врахувати інноваційні аспекти економічних відносин між містом і приміською зоною;

- підходи до обґрунтування нових організаційних форм вирішення проблем економічних відносин міста і приміської зони, які передбачають удосконалення економічних методів та інструментів, правового поля, котрі є базою економічних відносин міста і приміської зони;

- систематизацію соціально-економічних принципів та підходів щодо врахування факторів й обґрунтування механізму формування економічних відносин міста і приміської зони в умовах ринку землі;

отримали подальший розвиток:

- підходи до організації мереж об’єктів соціальної інфраструктури міст і приміських зон та їх використання в нових соціально-економічних умовах;

- тлумачення змісту поняття «агломерація», яке трактовано як форму координації інтересів територіальних громад міста і приміської зони.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені в дисертаційній роботі наукові положення дають можливість удосконалити економічні та соціальні відносини міста і приміської зони. Концептуальні основи розроблених у дисертації рекомендацій щодо правових, організаційних, економічних методів та інструментів управління земельними ресурсами можуть бути використані місцевими та регіональними рівнями управління.

Основні наукові результати дослідження знайшли застосування в Державному комітеті земельних ресурсів (акт про впровадження результатів від 14.11.2006 р.); пройшли успішну апробацію та впроваджені в діяльність органів місцевої влади (довідка Львівської міської ради № 2301-314 від 02.04.2008 р.), використані та опрацьовані в концепції Генерального плану Львова (акт інституту «Містопроект» про впровадження результатів від 26.05.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень, у якій викладено авторський підхід до розв’язання проблем у відносинах міста і приміської зони на основі удосконалення економічних механізмів. Основні наукові положення та методичні підходи в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, автор одержала особисто.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи обговорено на Міжвузівській науково-технічній конференції науково-педагогічних працівників Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка» (м. Львів, 21-22 березня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем (м. Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.).

Публікації. Результати досліджень викладено в 7 публікаціях, з яких 5 - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,5 др.арк., у тому числі 2,08 др.арк. належать особисто авторові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку 164 використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 180 сторінок комп’ютерного тексту, 40 рисунків, 14 таблиць, 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження економічних відносин міста і приміської зони» розкрито суть економічних відносин міста і приміської зони, у зв’язку з чим уточнено зміст понять «місто» і «приміська зона» як економічних категорій, здійснено систематизацію наявних законодавчих, теоретичних і практичних положень регулювання відносин міста і приміської зони, виявлено невідповідності у структурі цих відносин.

Трансформація соціально-економічних умов життєдіяльності населення і реформування усіх сфер суспільного життя в країні, які супроводжувалися виникненням нових форм власності на нерухомість, диверсифікацією джерел фінансування, посиленням ролі місцевого самоврядування зумовили потребу обґрунтування нових концепцій територіального розвитку міст, що кардинально змінило підходи до побудови відносин міст і приміських зон. На зміну переважного використання адміністративних методів і планово-розподільчого механізму, що їх застосовували при розподілі земельного ресурсу та вирішенні спільних інтересів, активізувалося використання економічних методів та інструментів, характерних для ринкової економіки, де розвиток територій і зміна структури землекористування підпорядковані інститутові приватної власності та ринковим законам регулювання розвитку міст і територій. У цих умовах адміністративно-територіальні одиниці (міста, селища, села) виступають як самостійні економічні суб’єкти, наділені певним майном і правами. Це вимагає нового трактування дефініцій «місто» і «приміська зона» як економічних категорій та з’ясування суті економічних відносин у системі «місто - приміська зона».

Вивчення низки наукових джерел, у яких подано дефініції «міста» і «приміської зони», дозволило уточнити й узагальнити економічний зміст цих категорій. Місто розглядається у роботі як адміністративно-територіальна одиниця, яка має визначені межі, специфічну освоєність території, де переважають ділянки (понад 75%) з несільськогосподарськими функціями, є місцем концентрації капіталу, видів економічної діяльності, економічних і соціальних благ та населення, понад 75% якого зайнято в несільськогосподарських підприємствах, установах, організаціях. Приміська зона – це територія, яка оточує місто і складається із територій сільських поселень та земель сільськогосподарського призначення, є територією розселення населення, розміщення видів економічної діяльності, окремих функцій міста та концентрації природних ресурсів. Як економічні суб’єкти, місто і населені пункти приміської зони володіють майном і здійснюють певні соціально-економічні функції у взаємодії одне з одним.

У роботі встановлено, що соціально-економічні відносини міста і приміської зони базуються на широкому спектрі зв’язків: виробничих, трудових, культурно-побутових, сільськогосподарських, інфраструктурних, рекреаційних, особливості яких залежать від типу економічної системи, що детермінує модель реалізації відносин.

Місто і приміська зона розглядаються як середовище задоволення потреб людини, суспільства. Як просторові форми життєдіяльності, вони поєднують природно-ресурсну (земельні, водні, лісові, енергетичні, трудові та ін. ресурси), техногенну (сукупість установ, підприємств, закладів, місць прикладання праці і місць відпочинку), соціальну (населення) складові, які слугують безпосередньому задоволенню людських потреб. Ці потреби ідентифіковані як суспільні. Суспільні потреби мають, порівняно з потребами індивідуума, нові ознаки, системні якості, що вимірюються загальноприйнятими статистичними показниками і такими, які є результатом сучасних наукових пошуків. Інтегральним показником, що характеризує ступінь задоволення суспільних потреб, є показник якості життя, оцінити який можна за допомогою часткових індексів.

Здійснена класифікація суспільних потреб населення міста і приміської зони за функціональною ознакою дозволила виділити такі категорії цих потреб: фізіологічні, потреби безпеки, соціально-побутові, інтелектуальні, екологічні. У дисертації здійснено оцінку можливостей їх реалізації в межах міста і приміської зони, що дало змогу твердити про різні можливості забезпечення тих чи інших класів потреб в місті і в приміській зоні. Диспропорції показника якості життя на даних територіях вимагають обгрунтування стратегічних напрямів розвитку міста і приміської зони з метою максимального задоволення суспільних потреб:

, (1)

де Q_i – часткові показники якості життя населення в місті і приміській зоні.

Виділено групи потреб населення міста і приміської зони та соціально-економічні відносини, в які вступають місто і приміська зона для реалізації цих потреб. При цьому виокремлено роль земельного ресурсу як головного учасника цих відносин, який виступає, з одного боку, як засіб задоволення потреб міста, а з іншого – важіль, за допомогою якого приміська зона має можливість досягти бажаних економічних цілей. Виокремлення груп потреб міста і приміської зони, а також співставлення їх за важливістю дасть можливість вибрати правильну стратегію щодо масштабів та напрямів розвитку міста і приміської зони у перспективі, створити економічний механізм та організаційні форми регулювання цих відносин.

Отож, економічні відносини міста і приміської зони розглядаються як відносини між містом і приміською зоною, які виникають у ході використання земельних ресурсів для максимального задоволення суспільних потреб.

Обмеженість земельного ресурсу ставить завдання ефективного його використання в ринкових умовах з метою забезпечення потреб міста і приміської зони. Як об’єкт майнових відносин земельний ресурс поєднує функціональні, технічні, правові та економічні характеристики. Тому завдання, які виникають у процесі його використання, вимагають застосування економічних, планувальних, адміністративних, правових механізмів, врахування людського фактора. Співвідношення використання зазначених механізмів зумовлене особливостями та складністю рішень, які приймаються. У цьому дослідженні, як домінантний у відносинах міста і приміської зони, виділено економічний механізм, однак для забезпечення системного характеру рекомендацій обґрунтовано потребу комплексного застосування всіх груп механізмів.

Дослідження законодавства державного, регіонального та місцевого рівнів відповідно до завдань дисертаційної роботи дало змогу структуризувати його за напрямами, які дають можливість оцінити ступінь його досконалості і складності: земельні відносини, містобудівна діяльність, місцеве самоврядування, плата за землю. Встановлено, що економічні відносини міста і приміської зони формуються в умовах:

- недостатнього правового та інституційного забезпечення ринку землі несільськогосподарського призначення;

- дії мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення;

- невизначеності процесуальних положень щодо здійснення викупу земельних ділянок для суспільних потреб;

- відсутності статусу «приміської зони», що значно ускладнює проведення раціонального землеустрою, планомірної організації та регулювання розвитку території;

- «прогалин» законодавства в питаннях розмежування повноважень та відповідальності щодо розпорядження та управління земельними ділянками між органами місцевого самоврядування (особливо сіл та селищ) та районними державними адміністраціями;

- неузгодженостей і суперечностей законодавства у сфері земельних відносин, що призводить до неефективного розпорядження й управління земельними ресурсами.

Розгляд теоретичних підходів та практики регулювання економічних відносин міста і приміської зони дозволяє подати організацію знань у цій сфері моделями просторової економіки, системної динаміки, теорії містобудування і регіонального планування, які у своїй системній сукупності створили певну методологічну базу для розуміння процесів взаємовідносин міста і приміської зони. Вивчення світового досвіду вказує на різноманітність форм регулювання цих відносин, однак безпосереднє їх застосування для умов України пов’язане з труднощами, передусім, неекономічного характеру. Аналіз наукових концепцій вітчизняної науки вказує, що їхні результати здебільшого стосуються розгляду загальнотеоретичних і частково практичних питань регулювання економічних відносин міста і приміської зони. Більшість науковців досліджують окремі аспекти у відносинах міста і приміської зони. Складність врахування різних чинників для цілей регулювання соціально-економічних відносин міста і приміської зони спричиняє певні труднощі для системного розв’язання проблеми.

Таким чином, існуюча недосконалість економічних відносин міста і приміської зони зумовлена неузгодженістю законодавчого поля з напрямом теоретичної бази, ускладненням традиційних та появою нових відносин у суспільстві, трансформацією суспільних потреб людини. Наслідками цього є поява конфліктів у структурі цих відносин, проблеми стосовно подальшого забезпечення суспільних потреб за збереження екологічної рівноваги і високої ефективності використання простору. Відтак виникає завдання пошуку таких стратегічних напрямів розвитку міста і приміської зони, гармонізації їхніх взаємозв’язків, вибору шляхів і форм їхньої реалізації, які б допомогли розв’язанню проблем зазначених територій. Економічний механізм відносин міста і приміської зони окреслюється як сукупність економічних методів та інструментів у поєднанні з організаційним і правовим забезпеченням, спрямованих на регулювання цих відносин.

У другому розділі «Аналіз економічних відносин міста і приміської зони» проаналізовано особливості економічних відносин міста і приміської зони на прикладі м.Львова і його приміської зони, досліджено механізми регулювання цих відносин, встановлено тенденції та проблеми у структурі цих відносин.

«Місто – приміська зона» – складна динамічна територіальна суспільна система, основною функцією якої є забезпечення ефективної життєдіяльності населення та задоволення індивідуальних і суспільних потреб. Складну систему розглядають як таку, що складається з частин, які досліджують в контексті її структури, процесів, зв’язків, відносин і ресурсів. Процеси в системі «місто–приміська зона» включають міграційні процеси, зміну форм власності, зміни в системі господарювання, трансформаційні процеси суспільно-виробничих відносин. На сучасному етапі розвитку цієї системи вираз її станів слід шукати не тільки в структурі, а і в характері процесів.

Системне вивчення об’єкту дослідження вимагало встановлення його меж. Місто Львів розглядалося в офіційно визначених межах, у яких площа становила 171 кв. км, чисельність населення – 762,3 тис. осіб. Приміську зону окреслено як територію, що оточує місто й охоплює адміністративно-територіальні утворення Львівської області (сільські, селищні ради), які розташовані в радіусі 30 км від центра міста Львова (рис. 1).

Саме на цю територію поширюється найбільший вплив обласного центра, що встановлено на основі низки показників (щільності населення і виробничої діяльності, розселення маятникових мігрантів, наявності територій, які забезпечують реалізацію окремих функцій міста, наприклад, розташування сміттєзвалища, очисних споруд, об’єктів інженерної інфраструктури тощо). Площа приміської зони Львова становить 2214,6 кв. км (10% території області), чисельність населення – 167,7 тис. осіб. Систему розселення формують 82 сільські ради, які належать до Пустомитівського, частково до Жовківського, Яворівського, Городоцького та Кам'янсько-Бузького районів. У структурі земельного фонду приміської зони 66% території займають землі сільськогосподарського призначення, 24% - ліси, 2,5% - забудовані землі, 7,5% - інші землі.

Виділено характерні ознаки приміської зони Львова, які вирізняють її з- поміж інших територій області. Так, приміській зоні Львова, порівняно з територією Львівської області, притаманні підвищена частка забудови сільської місцевості, щільності населення, наявність «другого житла» львів’ян, зосередження в її межах понад дві третини маятникових мігрантів, розміщення інфраструктурних функцій, орієнтованих на потреби міста.

У дослідженні здійснено аналіз використання земельного ресурсу приміської зони Львова, що дало змогу виявити загальні тенденції у процесах перерозподілу земельного фонду, які супроводжуються зміною систем господарювання і зміною структури власності на землю. В результаті таких перетворень станом на 2007 рік із загальної площі земель приміської зони у приватній власності перебувало 42%, у користуванні – 20%, у державній власності – 38% земельного фонду приміської зони. Частка земельного фонду приміської зони Львова, що знаходиться у власності і користуванні громадян у 2007 році сягнула рівня 47%. Основними формами господарювання в приміській зоні є особисте підсобне господарство, садівництво, городництво, товарне виробництво, фермерське господарство, орієнтоване здебільшого на дрібнотоварне виробництво для задоволення потреб населення міста.