ФОРМУВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ Статья

Актуальність дослідження. Практичне втілення в життя стратегії аграрної політики щодо забезпечення продовольчої безпеки країни, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, створення селянам умов для вільного вибору видів господарської діяльності, поліпшення економічного стану аграрних підприємств, активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, розв’язання соціально-демографічних проблем вітчизняного села в значній мірі залежить від ефективності використання кадрового потенціалу сільського господарства. Виходячи з викладеного та враховуючи ситуацію, що склалася в системі кадрового забезпечення новостворених сільськогосподарських господарюючих суб’єктів, дослідження формування та підвищення ефективності використання кадрового потенціалу в підприємствах аграрного сектора конкретного регіону постає надзвичайно актуальною науково прикладною проблемою.

Теоретичні напрацювання та практичні рекомендації О. Амосова, В. Андрійчука, І. Баланюка, Д. Богині, О. Бугуцького, В. Галушки, А. Гальчинського, С. Гудзинського, Й. Завадського, В. Захарченка, В. Зіновчука, О. Крисального, І. Лукінова, П. Макаренка, М. Маліка, Л. Мармуль, Є. Маслова, В. Месель-Веселяка, М. Сахацького, П. Саблука, І. Топіхи, Д. Харківського, І. Червена, І. Шепель та інших вітчизняних й зарубіжних вчених сприяли формуванню й ефективному використанню кадрового потенціалу в сільському господарстві.

Питання розвитку кадрового потенціалу аграрного сектора в умовах становлення ринкової економіки в методологічному та методичному плані опрацьовували О. Бородіна, П. Гайдуцький, В. Геєць, В. В¢юн, О. Єрмаков, В. Кропивко, Г. Купалова, О. Онищенко, І. Ушачов, В. Шебанін, Л. Шепотько, В. Юрчишин, К. Якуба та інші.

Проте їх праці не можуть претендувати на завершеність вирішення кадрових агроекономічних проблем, особливо тих, що стосуються формування і підвищення ефективності функціонування кадрового потенціалу аграрних підприємств конкретних регіонів України у контексті посилення процесів депопуляції в сільській місцевості та пов’язаних з економічною глобалізацією викликів. Все це зумовило актуальність і вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету як складова комплексної теми «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689). Внесок автора полягає у дослідженні теоретичних і прикладних основ формування та підвищення економічної ефективності використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування та підвищення ефективності використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв’язувалися завдання:

- уточнити поняття „кадровий потенціал” в системі виробничо-господарської діяльності підприємств аграрного сектора економіки;

- виявити особливості формування кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах;

- систематизувати методичні підходи щодо оцінки ефективності використання кадрового потенціалу підприємств;

- дослідити сучасний стан, та умови формування кадрового потенціалу аграрних підприємств;

- провести аналіз кадрового забезпечення сільськогосподарських підприємств;

- оцінити економічну ефективність використання кадрового потенціалу підприємств сільського господарства;

- розробити пропозиції щодо розбудови соціальної інфраструктури села;

- визначити напрями удосконалення організації управління кадровим потенціалом сільськогосподарського підприємства;

- обґрунтувати перспективи розвитку кадрового потенціалу фермерських та особистих селянських господарств населення регіону.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси формування та використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних підходів щодо формування та використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств на етапі їх переходу до сталого розвитку після проведення глибинних соціально-економічних трансформацій.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, загальноекономічні принципи й методи системного підходу до вивчення соціально-економічних процесів на селі, фундаментальна економічна теорія, напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених з питань формування та ефективного використання кадрового потенціалу підприємств сільського господарства.

Для досягнення поставленої мети та розв’язання завдань дисертаційної роботи автором використані такі методи, як абстрактно-логічний - при теоретичному узагальненні сутності та змісту кадрового потенціалу і особливостей його формування та використання в контексті пореформеного розвитку сільського господарства; монографічний – при вивченні та представленні процесу формування кадрового потенціалу сільського господарства регіону; соціологічний – при анкетному опитуванні працівників сільськогосподарських підприємств; факторний аналіз причинно-наслідкових залежностей – при оцінці процесу відтворення кадрового потенціалу з урахуванням впливу умов та факторів, що його визначають; розрахунково-конструктивні методи для оцінки перспектив демографічного розвитку та кадрового забезпечення регіонального сільськогосподарського виробництва; кореляційно-регресійний аналіз – при виявленні у розрахунках впливу незалежних факторів на економічну ефективність виробництва продукції досліджуваної галузі.

Інформаційною базою були відповідні матеріали Державного комітету статистики України; Міністерства аграрної політики України, Міністерства праці та соціальної політики України, дані річних звітів сільсько-гоcподарських підприємств, монографічних і соціологічних обстежень, науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних учених з проблем формування і ефективного використання кадрового потенціалу, інформаційні ресурси мережі Inte
et. Як об’єкти аналізу досліджувалися сільськогосподарські підприємства Миколаївської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному застосуванні комплексу заходів, що дозволяють підвищити ефективність процесу формування і використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Найбільш суттєвими науковими результатами, які мають наукову новизну, є наступні:

вперше:

- подається трактування кадрового потенціалу сільськогосподарського підприємства, як соціально-економічної категорії, що віддзеркалює сукупність штатних працівників, кількісні та якісні характеристики яких за відповідної мотивації та з врахуванням особливостей сільського господарства забезпечують можливість та здатність в ринкових умовах здійснювати виробничо-господарську діяльність з максимальною результативністю;

- запропоновано класифікацію особливостей формування та використання кадрового потенціалу підприємств у сільському господарстві в контексті його багатофункціональності та адаптації селян до динамічних ринкових трансформацій та глибинних соціально-психологічних змін;

удосконалено:

- положення системного підходу щодо подолання існуючої демографічної кризи села через реалізацію комплексу заходів організаційно-економічного та соціально-психологічного плану, що базуються на здобутках новітньої наукової думки та спрямовані на поєднання зусиль новостворених аграрних формувань різних форм власності й господарювання, державних структур та органів місцевого самоврядування, а також сільської громади та її представників;

- теоретичні підходи положень, що розкривають багатофункціональність особистих селянських господарств та їх перспективи як специфічної форми ведення сільського господарства для частини сільського населення, яка повинна підтримуватися суспільством й державою;

дістали подальший розвиток:

- основні напрями і шляхи розвитку сільськогосподарських підприємств з різними ресурсними потенціалами за рахунок подальшого кількісного та якісного нарощування їх кадрової складової;

- методичні засади факторного аналізу процесів депопуляції в сільській місцевості та чинників зовнішнього і внутрішнього середовища по відношенню до галузі, які зумовлюють руйнівні процеси складових кадрового потенціалу;

- теоретико-прикладні положення щодо нарощування кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі розбудови сільської соціально-побутової та соціально-культурної інфраструктури, приведення територіальних пропозицій у відповідність попиту на соціальні послуги; гармонізації відносин між товаровиробниками та споживачами на засадах пріоритетності інтересів сільського населення;

- методичні підходи до створення в сільськогосподарських підприємствах, що мають значні обсяги виробництва та збуту продукції й здійснюваних послуг, спеціалізованих маркетингових структурних одиниць з концентрацією в них функцій управління ринковою діяльністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні науково обґрунтованих засад прикладного вирішення актуальних завдань щодо формування та ефективного використання кадрового потенціалу сільськогосподарськими підприємствами регіону. Результати дисертаційної роботи можуть використовуватись структурами регіонального й місцевого самоврядування та у практичній діяльності державних органів управління, а також при розробці заходів, спрямованих на вдосконалення системи кадрового забезпечення сільського господарства.

Основні положення дисертаційної роботи знайшли застосування у практичній діяльності Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 88/01/09-01-28/08 від 25.02.08 року). У СТОВ «Інгульське» Баштанського району Миколаївської області прийняті рекомендації щодо удосконалення організації управління кадровим потенціалом та підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності (довідка № 413 від 07.12.07 року).

Теоретичні та прикладні розробки автора дисертаційної роботи використовуються при викладанні дисциплін «Управління персоналом» та «Менеджмент організацій» у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 384 від 27.02.08 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення теоретико-методологічних засад і практичних основ формування та підвищення ефективності використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, опублікованих одноосібно, в дисертаційній роботі використано ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Включені до дисертації основні положення і результати досліджень були оприлюднені автором на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Одеса, 16-17 вересня 2003 р.), “Соціально-економічні проблеми села в пореформений період” (м. Миколаїв, 24-25 вересня 2004 р.), “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м. Харків, 2006 р.), “Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26 – 28 вересня 2007 р.,); на Міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича (м. Житомир, 3-5 березня 2005 р.); на 10 Міжнародній науково-методичній конференції “Управління якістю підготовки фахівців” (м. Одеса, 25-27 травня 2005 р.); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Миколаївського державного аграрного університету за підсумками щорічних наукових досліджень (м. Миколаїв, 2004; 2005; 2006; 2007рр.).

Вони також пройшли апробацію на засіданнях вченої ради економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційної роботи опубліковані у 7 наукових працях, загальним обсягом – 1,73 д.а., з них 3 у фахових виданнях обсягом 0,98 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації налічує - 236 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 30 таблиць на 20 сторінках, 18 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел, що включає 160 найменувань на 15 сторінках і 13 додатків на 19 сторінках.