ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ДОХОДІВ ВІД ОБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 «Теоретичні основи обліку доходів від обмінних операцій державного сектору» уточнено сутність, термінологічне визначення й удосконалено класифікацію доходів від обмінних операцій, опрацьовано методи їх обліку та сформовано етапи реформування бухгалтерського обліку в державному секторі України.

Прагнення урядів багатьох країн світу до покращення їх економічного розвитку зумовило модернізацію системи управління державними фінансами, а отже і початок реформування бухгалтерського обліку державного сектору за принципами          КСДФ-2001 р. і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору (далі – МСБОДС). При цьому застосовується в країнах різний підхід до реформування бухгалтерського обліку – від прямого застосування міжнародних стандартів до їх імплементації. В Україні прийнято рішення щодо розробки національних, в основу яких покладено визнання доходів за методом нарахування (або окремих його елементів). При цьому, головним завданням є забезпечення прозорості обліку та звітності з метою підвищення ефективності й якості управління як бюджетною установою, так і бюджетним процесом у цілому, при дотриманні гармонізації облікових правил і процедур щодо всіх економічних категорій, які повинні бути класифіковані відповідно до КСДФ-2001 р.

Дослідження процесу реформування бухгалтерського обліку державного сектору в Україні дало змогу виділити два етапи: перший – 2007–2012 рр. (внесення змін до законодавства, підготовка НП(С)БОДС); другий – 2013–2015 рр. (розробка ЄПР відповідно до бюджетної класифікації на підставі КСДФ-2001 р.). На першому етапі розроблено  та затверджено на державному рівні 19 національних стандартів бухгалтерського обліку. У НП(С)БОДС 124 «Доходи», розробленому на підставі МСБОДС 9 «Дохід від операцій обміну» та 23 «Дохід від необмінних операцій», відображено принципово нові підходи до класифікації доходів і введення нових дефініцій («обмінні операції», «доходи від обмінних операцій»); зазначено умови визнання кожного з видів доходів та їх оцінку. В результаті започатковано нові підходи до функціонування бюджетних установ, із урахуванням економічних вигід та ефективності їх діяльності, що раніше було характерно лише для комерційного сектору. Так, обмінні операції – це господарські операції з продажу/придбання активів в обмін на грошові кошти, послуги (роботи), інші активи або погашення зобов’язань, що виникають на стадії обміну. Доходи від обмінних операцій розглядаються як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Нині аналогом доходів від обмінних операцій є доходи спеціального фонду бюджету.