ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК НАФТИ ТА НАФТОПРОДУКТІВ ІЗ МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт, предмет, використані методи; висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію, кількість публікацій, структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1 – «Криміналістична характеристика крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» – складається із чотирьох підрозділів, що присвячені розгляду поняття та сутності зазначеного різновиду злочинів, а також визначенню структури й змісту їх криміналістичної характеристики.

У підрозділі 1.1. «Проблеми формування криміналістичної характеристики крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» досліджено проблеми формування й визначено складові криміналістичної характеристики зазначеного різновиду злочинних посягань.

Вказано, що криміналістична характеристика злочинів є однією з найбільш значущих інформаційних моделей, яка є базисом побудови криміналістичних методик розслідування окремих видів злочинів і являє собою систему відомостей (інформації) про ознаки злочинів певного виду, що мають криміналістичне значення для їх розкриття та розслідування.

Однією з проблем формування криміналістичної характеристики злочинів є невизначеність критеріїв відбору ознак, на підставі яких формується її система. З урахуванням поглядів науковців встановлено, що як криміналістично значущі ознаки, необхідні для оптимального формування елементного складу видової або підвидової криміналістичної характеристики, припустимо використовувати будь-які дані, що відповідають таким критеріям: містять інформацію про сліди злочину та впливають на процес її відображення будь-яким іншим елементом криміналістичної характеристики злочинів; мають значення для наукового й практичного вирішення криміналістичними засобами та методами завдань виявлення, розкриття, розслідування й запобігання злочинам. Відповідність таким критеріям визначає специфіку криміналістичного підходу до вивчення злочину саме в площині залишених ним слідів.

До структури криміналістичної характеристики крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів запропоновано включати системи криміналістично значущих відомостей про: обстановку й предмет злочинного посягання; способи та сліди готування, вчинення й приховання злочину; особу злочинця.

У підрозділі 1.2. «Обстановка й предмет злочинного посягання як елементи криміналістичної характеристики крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» розкрито структуру та зміст обстановки злочину й наведено криміналістично значущі відомості щодо предмета крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів.

Під обстановкою злочину запропоновано розуміти систему умов, обставин та факторів, що взаємодіють між собою до, в момент і після вчинення злочину та які впливають на вибір злочинцем способів підготовки, вчинення й приховування злочину, знання якої сприяє вибору оптимальних шляхів та методів розслідування. На підставі аналізу визначених у криміналістичній літературі структурних ланок окресленої категорії, з урахуванням їх впливу на спосіб і механізм злочину та ефективність їх використання в розкритті й розслідуванні, до структури обстановки крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів включено виробничі фактори; просторово-часові фактори; природно-кліматичні фактори та особливості впливу поведінки непрямих учасників події на процес підготовки, вчинення та приховування злочину. Визначено зміст та докладно розкрито кожен із виділених елементів обстановки злочину.

Результати узагальнення й аналізу кримінальних справ про злочини, пов’язані з крадіжками нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, свідчать, що в 61,4% випадків предметом зазначеного злочину є нафта, у 38,6% – дизельне паливо. Їх значущість для розслідування зумовлена притаманними їм специфічними фізичними й хімічними властивостями, зокрема: нафту та нафтопродукти можна віднести до класу речовин, властивості яких змінюються як протягом часу, так і під впливом предмета-носія, на якому вони виявлені; нафта та нафтопродукти мають низьку фізичну й хімічну стабільність складу (зміна властивостей при випарюванні, розшаруванні, утворення осаду, окислення вуглеводнів і не вуглеводневих компонентів), є горючими, токсичними, пожежонебезпечними, здатними до електризування рідинами, пари яких, за певної концентрації, займаються (або вибухають) від іскри; потрапляння нафти та нафтопродуктів на предмети матеріального середовища зумовлює виникнення специфічних слідів тощо.

Наведені специфічні властивості предмета злочинного посягання крадіжок нафти та нафтопродуктів, з одного боку, вимагають від злочинців створення спеціальних умов для їх транспортування, зберігання, збуту, а з іншого – визначають напрям роботи правоохоронних органів для використання цих відомостей під час побудови й перевірки версій, проведення розшуку злочинця, визначення кола осіб, які могли бути зацікавлені у викраденні, а також для встановлення можливих місць зберігання чи збуту викраденого, засобів для їх транспортування тощо.

У підрозділі 1.3. «Способи та сліди готування, вчинення й приховання злочину» зазначено, що спосіб учинення крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних нафтопроводів характеризується наявністю системи взаємопов’язаних дій щодо готування, вчинення й приховування злочину, що залишають певні сліди.

На підставі узагальнення та аналізу матеріалів слідчої практики за фактами крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів залежно від способу вилучення нафти чи нафтопродукту із магістрального трубопроводу виокремлено такі способи вчинення вказаного різновиду злочину: крадіжка шляхом несанкціонованого підключення (врізання) до магістрального нафто- та нафтопродуктопроводу – 64,6%; крадіжка з використанням відводу від магістрального трубопроводу в заздалегідь підготовлені ємності – 32,3%; крадіжка з лінійного (технологічного, вантузного) колодязя лінійної частини магістрального трубопроводу – 3,1%. Усі окреслені типові способи є повноструктурними, котрі містять у собі увесь комплекс дій злочинців з підготовки, вчинення та приховування слідів злочинного діяння, охоплених єдиним злочинним задумом.

Найбільш характерними матеріальними слідами, що утворюються під час готування, вчинення й приховання крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, є сліди: людини (37,4%), зокрема: пальців рук (17,6%), взуття (46,3%), одягу, рукавичок (37,1%); знарядь, інструментів, виробничих механізмів та транспортних засобів (55,2%); нафти або нафтопродуктів (82,5%) тощо. Місцем виявлення зазначених слідів є: магістральний трубопровід (47,7%); ділянка місцевості біля врізання (65,9%); ділянка місцевості, прилегла до місця врізання (12,1%); транспортні засоби підозрюваних (24,3%); місця (склади, фермерські господарства тощо) відстоювання, зберігання автотранспорту (16,2%) та викраденого майна (33,6%) до його реалізації тощо.

Відзначено, що відомості про способи й сліди злочину та результати їх дослідження дають змогу створити адекватне уявлення про обстановку, характер і деталі злочину, що розслідується, про кількість та деякі фізичні прикмети злочинців, про види й особливості використаних ними знарядь злочину, а також встановити конкретних осіб чи предмети, що утворили ці сліди.

У підрозділі 1.4. «Криміналістично значущі відомості про групи осіб, які скоюють крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» надано криміналістичну класифікацію організованих груп, визначено їх структуру, а також наведено суб’єктно-особистністні властивості осіб, що беруть участь у злочинній діяльності таких груп.

З урахуванням поглядів науковців зроблено висновок про те, що подання системи криміналістично значущих ознак про організовані злочинні групи, які скоюють крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, може бути засновано на їхній криміналістичній класифікації. Так, залежно від предмету злочинного посягання та способів його збуту виділяють такі два типи організованих груп: які вчинюють крадіжки нафти (самостійно реалізовують нафту; користуються для збуту нафти послугами перекупників (підприємств, що легально працюють у сфері обігу пально-енергетичних матеріалів, а також інших організованих груп, які мають вихід на нафтопереробні підприємства); переробляють нафту на нафтопродукти та реалізовують їх як самостійно, так і через перекупників); які вчинюють крадіжки нафтопродуктів ( самостійно реалізують нафтопродукти (переважно шляхом торгівлі «з рук», а також із використанням фіктивних підприємств); використовують для реалізації послуги перекупників (підприємств, що легально працюють у сфері обігу пально-енергетичних матеріалів: автозаправних станцій, автобаз тощо); використовують викрадені нафтопродукти для власних потреб).

Доведено, що організовані групи, які вчинюють крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, мають складну структуру й включають: організатора, «врізчиків», технічних працівників, спостерігачів, транспортувальників, переробників. Однією зі специфічних рис, властивих крадіжкам нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, які вчинюють організовані групи, є широке використання допомоги інших осіб, які виконують пособницькі дії в скоєнні цих злочинів, зокрема: працівників правоохоронних органів, які забезпечували прикриття злочинної діяльності організованих груп; працівників підприємств з транспортування нафти та нафтопродуктів; власників нафтобаз і нафтоналивних естакад; власників підприємств спеціалізованого автотранспорту для перевезення нафти та нафтопродуктів тощо.

Розділ 2 – «Початковий етап розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» – складається із трьох підрозділів і присвячений розгляду особливостей діяльності слідчого при отриманні інформації про крадіжку нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, типових слідчих ситуацій, відповідних їм напрямів розслідування й алгоритмів слідчих (розшукових) дій з їх розв’язання, а також особливостям організації інформаційно-довідкового забезпечення розслідування зазначеного різновиду злочинів.

У підрозділі 2.1. «Отримання інформації про правопорушення та прийняття рішення про початок кримінального провадження» на підставі узагальнення та аналізу матеріалів слідчої практики, з урахуванням положень ст. 25, 214 КПК України 2012 р., Положення про порядок ведення ЄРДР, Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у запобіганні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, зазначено, що джерелами інформації про кримінальне правопорушення можуть виступати: 1) письмова заява про вчинене кримінальне правопорушення, яка подається (надсилається поштою, факсимільним зв’язком чи безпосередньо передається до чергової частини) до міськ-, райорганів внутрішніх справ представником нафтотранспортного підприємства за фактом виявлення врізання (відводу) або пошкодження вантузного колодязя; 2) усне повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, яке надходить до чергової частини органу внутрішніх справ (телефоном або особисто) від посадових осіб компанії-транспортера (зазвичай працівників служби безпеки), які виявили врізання (відвід), пошкодження вантузного колодязя або затримали зловмисників «на гарячому» під час встановлення врізання (облаштування відводу), безпосереднього викрадення нафти чи нафтопродукту, а також під час їх транспортування; 3) безпосереднє виявлення ознак кримінального правопорушення, яке здійснюється: а) працівниками підрозділів СБ України, ВБОЗ, СКР ГУМВС (УМВС) тощо під час перевірки повідомлення про злочин, котрий вчинено чи готується, яке надійшло з оперативних джерел; б) у процесі проведення вищезазначеними підрозділами оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розкрадань у сфері нафтогазового комплексу, у ході яких було виявлено ознаки крадіжки нафти чи нафтопродукту або вдалося затримати злочинців на гарячому; в) слідчим під час досудового розслідування іншого кримінального правопорушення цієї категорії в разі виявлення нового (нових) епізоду злочинної діяльності.

Залежно від виділених джерел інформації про крадіжку нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів сформовано: типовий перелік документів і відповідних даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення про початок кримінального провадження; рекомендації оперативним працівникам щодо фіксації додаткових фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, які засвідчують наявність у їх діях ознак злочину; рекомендації щодо складання протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, з метою забезпечення відображення в ньому повноти викладених відомостей про ознаки крадіжки нафти чи нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, необхідних для обґрунтованого початку досудового розслідування.

У підрозділі 2.2. «Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, відповідні їм слідчі версії та алгоритми їх розв’язання» на основі узагальнення й аналізу емпіричних даних виокремлено три слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування зазначеного різновиду злочинів, зокрема: наявна інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродуктів із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) затримано на місці події (44,8% випадків); отримана інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродукту із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) не затримано, однак про неї є певні відомості (39,5% випадків); наявна інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродуктів із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) не встановлено та не затримано (15,7% випадків).

Для кожної з виділених слідчих ситуацій наведено слідчі версії, основні напрями розслідування, а також запропоновано алгоритми слідчих (розшукових) дій, організаційних заходів з їх вирішення.

У підрозділі 2.3. «Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» відзначено, що ефективність діяльності оперативних і слідчих підрозділів у боротьбі з крадіжками нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів великою мірою залежить від рівня організації їх інформаційно-довідкового забезпечення й можливостей використання додаткових відомостей, що містяться в масивах інформації правоохоронних органів, а також зовнішньої інформації, яка перебуває у власності інших відомств, організацій та установ незалежно від форми їх власності. Докладно проаналізовано питання використання обліків підрозділів ДАІ МВС України та обліків операторів мобільного зв’язку (ОМЗ). Зазначено, що одним з напрямів використання інформації із вказаних обліків є можливість встановлення юридичних та фізичних осіб (які мають у своєму розпорядженні спеціалізовані автотранспортні засоби або узгодили маршрути перевезення небезпечних вантажів у районі вчинення злочину) з метою подальшого їх відпрацювання на предмет причетності до вчинення злочину. На основі аналізу основних напрямів використання злочинцями мобільних телефонів та залежно від слідчої ситуації, яка склалася на початковому етапі розслідування зазначеного різновиду посягань, запропоновано оптимальні алгоритми використання відомостей ОМЗ, зокрема в слідчій ситуації, коли наявна інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродуктів із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) затримано на місці події: 1) після з’ясування ІМЕІ номера терміналу та абонентського номера, особи (осіб), яку затримали на гарячому, здійснюється вибірка її вхідних/вихідних дзвінків у момент скоєння злочину; 2) за встановленим у ході вибірки ІМЕІ або абонентським номером, з яким у ході вчинення злочину підтримувався зв’язок, здійснюється вибірка вхідних/вихідних дзвінків (переважно на номери стаціонарних або контрактних абонентів; 3) за встановленими номерами розшукується його власник, місце розташування якого відслідковується з прив’язкою до найчастіших та найдовших місць перебування; у слідчих ситуаціях, коли отримана інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродукту із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) не затримано, однак про неї є певні відомості; а також коли наявна інформація свідчить про ознаки вчинення крадіжки нафти чи нафтопродуктів із магістрального трубопроводу, особу (злочинця) не встановлено та не затримано: 1) встановлення ІМЕІ всіх активних терміналів, розташованих у межах місця вчинення крадіжки під час падіння тиску в трубопроводі; 2) встановлення за відібраними ІМЕІ кодами терміналів номера абонента мобільного зв’язку; 3) здійснення вибірки вхідних/вихідних дзвінків зі встановлених номерів під час падіння тиску в трубопроводі; 4) відпрацювання зазначеної вибірки на предмет наявності з’єднань встановленого абонента зі стаціонарними номерами телефону та абонентами контрактного зв’язку (відпрацювання встановлених абонентів на предмет знайомства зі злочинцями); 5) встановлення маршруту переміщення терміналу за ІМЕІ-кодом (для виявлення місць можливого приховування або реалізації викраденого); 6) постановка на облік встановленого номера абонента або ІМЕІ коду терміналу з подальшим повідомленням замовника в разі появи вказаних абонентів або терміналів у мережі.

Розділ 3 – «Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів» – присвячено розгляду особливостей тактики проведення огляду місця події, допитів свідків та осіб, затриманих «на гарячому», а також підготовки й призначення судових експертиз.

У підрозділі 3.1. «Організація й тактика огляду місця події» зазначено, що специфіка цієї слідчої (розшукової) дії у справах про крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів полягає в різноманітності ситуацій, що виникають на момент її проведення (залежно від яких визначаються: центральний та периферичні вузли огляду, послідовність і найбільш оптимальні тактичні прийоми огляду місця події; склад слідчо-оперативної групи; комплекти науково-технічних засобів; кількість та відповідний профіль спеціалістів, яких необхідно залучити до огляду місця події; кількість понятих, технічних помічників; необхідність залучення до огляду місця події осіб, які були затримані «на гарячому» чи виявили врізання (відвід, пошкодження вантузного колодязя)); існуванні поряд із центральним периферичних вузлів огляду місця події, що зумовлює необхідність розширення меж огляду за рахунок включення: навколишньої місцевості, що оточує місце врізання або відводу, ґрунту, розташованого над усією протяжністю прокладеного відводу від трубопроводу, з метою пошуку на ньому слідів взуття, транспортних засобів, знарядь і механізмів, котрі використовували під час вчинення злочину, та ознак їх застосування, суміжних із місцем події ділянок автомобільних шляхів з метою встановлення місць облаштування злочинцями пунктів спостереження за навколишньою обстановкою й місць дислокації груп супроводження; складності технологічного устаткування (власне самого магістрального трубопроводу, а також використовуваного злочинцями для вчинення крадіжок нафти та нафтопродуктів), що зумовлює необхідність розробки алгоритму опису й понятійного апарату на допомогу слідчому у фіксації зазначеної інформації під час огляду; відсутності в штатах підрозділів експертної служби ОВС фахівців відповідної спеціалізації та кваліфікації, що зумовлює необхідність участі в проведенні огляду працівників нафтотранспортного підприємства – керівника ремонтно-аварійної бригади (для надання допомоги в описі устаткування для транспортування нафти та нафтопродуктів – магістрального трубопроводу, вантузного колодязя; спеціального пристрою для несанкціонованого відбору нафти чи нафтопродукту – врізання, а також у складанні їх схем, креслень) та інженера-технолога (для відбору зразків нафти чи нафтопродукту); фактичному проведенні огляду місця події в несприятливих умовах (темний час доби, наявність атмосферних опадів тощо); можливості виникнення аварійних ситуацій, пов’язаних із витіканням нафти, та необхідність локалізації наслідків події, не чекаючи на прибуття СОГ, існуванням загрози вибуху, пожежі, отруєння учасників СОГ під час огляду місця події, що зумовлює необхідність отримання дозволу представника нафтотранспортного підприємства на проведення огляду (з урахуванням безпечності його проведення членами СОГ); проходження інструктажу учасниками до початку огляду щодо заходів безпеки під час огляду місця події (щодо особливостей проведення робочого етапу огляду місця події); за необхідності підготовка та використання спеціального обладнання (вибухобезпечного ліхтаря, засобів захисту органів дихання тощо).

У підрозділ 3.2. «Допит свідків та осіб, затриманих «на гарячому» зазначено, що на початковому етапі розслідування отримувана в процесі допиту свідків інформація є ключовою при формуванні доказової бази винності осіб. Утім, в окремих випадках результативність цієї слідчої дії істотно мінімізується з причини формального підходу до її проведення. На підставі узагальнення й аналізу кримінальних справ про крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів до осіб, які є потенційними носіями криміналістично значущої інформації про вчинену крадіжку нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, та можуть бути допитані як свідки віднесено працівників нафтотранспортного підприємства (які виконують виробничі, охоронні функції); працівників правоохоронних органів, які брали участь у проведені заходів щодо затримання зловмисників; осіб, які були запрошені до участі в слідчих діях як поняті (переважно під час проведення огляду місця події); родичі підозрюваного (обвинуваченого). Для кожної з виділених категорій осіб розроблено типовий перелік запитань, необхідних для якомога точнішого з’ясування обставин події, яка відбулася.

Проведений аналіз практики розслідування зазначеного різновиду крадіжок показав, що тактичні та організаційні недоліки допитів осіб, затриманих «на гарячому», мали місце в 90,2% випадків. З метою усунення вказаних недоліків запропоновано: допитувати осіб, які затримані «на гарячому», невідкладно, щоб ефективніше використати їх непідготовленість до активної протидії на допиті; при визначенні черговості проведення допиту осіб користуватися певними позитивними здобутками практики та теоретичними напрацюваннями; проводити перші допити таких осіб за розробленим переліком запитань; застосовувати додаткові (поряд із протоколюванням) засоби фіксації показань; діяти на випередження намаганням осіб, затриманих «на гарячому», змінити в подальшому надані раніше показання; широко застосовувати комплекси апробованих слідчою практикою тактичних прийомів; залучати до проведення допиту як спеціаліста працівника нафтотранспортного підприємства з метою подолання труднощів, пов’язаних із незнанням слідчими спеціальної термінології, що позначає процеси транспортування нафти та нафтопродуктів магістральним трубопровідним транспортом, а також для надання допомоги у формулюванні й постановці запитань особам, які затримані «на гарячому», оцінюванні отриманих у ході допиту відомостей тощо. Докладно розкрито зміст кожної із запропонованих рекомендацій.

У підрозділі 3.3. «Особливості використання можливостей судових експертиз» вказано, що призначення й проведення судових експертиз є однією з найбільш поширених форм використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів.

Виходячи з аналізу механізму вчинення зазначеного різновиду злочинів, з урахуванням перспективи вилучення додаткових об’єктів під час проведення слідчих (розшукових) дій, запропоновано на початковому етапі розслідування призначати такі судові експертизи: нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів; дактилоскопічну, трасологічні (зокрема: слідів взуття; слідів транспортних засобів; слідів знарядь злочину та інструментів; встановлення цілого по частинах); техніко-криміналістичну експертизу документів; почеркознавчу; ґрунтознавчу; судово-біологічну; ботанічну.

Оскільки коло запропонованих типових судових експертиз достатньо широке, акцентовано увагу на особливостях і порядку призначення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів. Наголошено, що результативність цього експертного дослідження великою мірою залежить від правильності вилучення, належного упакування та оформлення об’єктів дослідження, що є досить складним процесом. На основі узагальнення спеціальної літератури, нових ДСТів, а також Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України вдосконалено методику отримання зразків (проб) для експертного дослідження нафти та нафтопродуктів у частині виконання технологічних операцій з відбору. Обґрунтовано доцільність залучення до цього процесу відповідних спеціалістів – працівників нафтотранспортних і нафтопереробних кампаній, що дасть змогу виключити факти надання на експертизу недоброякісних зразків і в недостатній їх кількості.