Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ / Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти
Назва: | |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, У першому розділі «Історіографічні та теоретико-методологічні засади дослідження» подано історіографію дослідження проблеми сімейного виховання в Сполучених Штатах Америки й Україні; представлено теоретико-методологічні засади роботи. Зазначено, що американські й українські науковці зосереджують посутню увагу на проблемах, які стосуються історії становлення сім’ї, особливостей Різні аспекти сімейного виховання поставали предметом вивчення На особливе поцінування заслуговує внесок педагогів і просвітителів Г. Ващенка, О. Вишневського, Т. Лубенця, А. Макаренка, С. Русової, Г. Сковороди, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, Лесі Українки, К. Ушинського, І. Франка, Т. Шевченка в розроблення питань сімейного виховання, раціонального використання в родинно-громадсько-шкільному вихованні історичних традицій і тенденцій розвитку етнопедагогіки, ідей природовідповідності виховання. В історико-педагогічній спадщині П. Завадського, В. Каразіна, М. Козачинського, Я. Козельського, І. Максимовича, А. Прокоповича-Антоновського, І. Тимківського дослідницький фокус закцентований Проблемам сім’ї ХІХ – початку ХХ ст. присвячено праці таких українських науковців, як: І. Барвінський, І. Дубінець, Д. Лепкий, С. Малинка, Н. Муляр, А. Онищук, М. Петрус, Л. Стахів, М. Сумцов, І. Хлистун, М. Чепіль, В. Ястребов, Х. Ящуржинський. Учені схарактеризували в історико-педагогічному аспекті передумови становлення та розвитку української сім’ї, дослідили особливості формування в дітей морально-етичних цінностей Становлення системи сімейного виховання в Україні студіювали також І. Арямов, А. Залкінд, О. Коллонтай, Н. Крупська та ін. Сучасний період сімейного виховання представлено в різних дослідницьких ракурсах. Нині вивчено, зокрема, ресурси для оптимізації сімейного виховання (О. Хомишак); проблеми, пов’язані з демографічними засадами функціонування сім’ї (Ю. Якубова); функції сім’ї як природного середовища первинної соціалізації дитини, джерела матеріальної та емоційної підтримки (Б. Кобзар, В. Кушаков, М. Московка); особливості формування особистості підлітка в однодітній сім’ї (В. Капелюк); питання педагогічної просвіти батьків на Закарпатті (О. Добош); сімейні традиції як засіб морального виховання сучасних старшокласників (Т. Вечерок); роль сімейного виховання У ході наукового пошуку опрацьовано офіційні матеріали про становище сім’ї в Україні та особливості сімейного виховання: тематичну державну доповідь «Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах» про становище сім’ї Схарактеризовано фактори, які в умовах сьогодення спричинюють кризу сім’ї і зниження ефективності її головної функції: погіршення економічної ситуації в Україні (основний час батьки витрачають на те, щоб заробити кошти на існування); низька культура суспільного життя (подвійна мораль, лицемірство влади, соціальна напруга, невпевненість у завтрашньому дні); подвійне навантаження на жінку в сім’ї, високий відсоток розлучень Систематизовано праці зарубіжних педагогів, психологів, етнографів, (Ф. Арієс, Е. Еріксон, П. Каптерев, П. Лесгафт, М. Мід, І. Песталоцці), Демографічні аспекти функціонування африканських сімей відрефлектовано в працях таких дослідників, як М. Брамлетт, А. Букмен, Л. Бумпасc, Л. Ганон, Е. Гетерінгтон, Г. Клінгемпіл, М. Колеман, Р. Релей, Е. Лерер, Т. Мартін, В. Мошер, Дж. Світ, М. Файнмен, С. Чізвік. Функціонування фостерної сім’ї у Великій Британії досліджувала О. Романовська. У роботах З. Янішевської проаналізовано педагогічні засади Проблеми американської сім’ї в контексті історичної ретроспективи Доведено, що українські та російські науковці концентрують увагу Американські вчені більшою мірою акцентують на сімейних цінностях (М. Бачман, К. Кроудер, Х. Танкерслі, Л. Тедров); на сутності та впливі соціальної підтримки сім’ї, сімейного виховання, особливостях усиновлення (А. Букмен, Н. Рохат, П. Харді); ролі старшого покоління в трансформаційних змінах, яких зазнає сьогодні американська сім’я (Л. Кенн, Дж. Коллінз, Б. Паттерсон, В. Хіллз); дотриманні справедливості в розподілі сімейних ролей (У. Вілсон, Ч. Мюрей, Р. Нісбет, Т. Сміт, С. Циммерман); змісті й методах сімейного виховання дітей (Н. Ратклиф, М. Дж. Рут, С. Уїкс); сутності терміна «сім’я» із позицій американського суспільства як суспільства загального добробуту (А. Букмен, Е. Лерер, П. Монрое, А. Скольнік, П. Сорокін, М. Хілл); демографічних аспектах функціонування американської сім’ї (П. Амато, Р. Беллах, А. Берлін, К. Хакстафф та ін.), «альтернативних формах» сім’ї На підставі історіографічного аналізу наукових джерел з’ясовано, Проведено компаративний аналіз проблем, які стосуються підготовки молоді до сімейного життя, кризового стану сучасної сім’ї та головних чинників, що свідчать про кризу; розроблено рекомендації стосовно Обґрунтовано методологічні підходи до дослідження, зокрема: загальнофілософський, системний, компаративістський, проблемно-генетичний, історіографічний, антропологічний і культурологічний. Виокремлено провідні принципи історико-педагогічного дослідження, спрямовані на розв’язання актуальних методологічних і теоретичних проблем історико-педагогічної науки: принципи парадигмального, суб’єктного У другому розділі «Соціально-історичні засади становлення інституту сім’ї у Сполучених Штатах Америки та Україні» схарактеризовано Погляди народу на виховання дітей у сім’ї, його сутність формуються історично, з урахуванням впливу на цей процес історичних, географічних умов, характеру трудової діяльності, побуту, традицій і звичаїв. Зазначено, Проаналізовано становлення сім’ї та розвиток сімейного виховання Виокремлено кілька періодів формування історичних традицій та умов розвитку інституту сім’ї в США. Колоніальний період (XVI – XVIII ст.). Основний тип сім’ї – фермерська багатопоколінна, багатодітна патріархальна сім’я, на чолі якої перебував чоловік. Характерні її риси: підвищення сімейних цінностей, панування духу фемілізму, переважання сімейної економіки; в основі соціального порядку – «нація сімейств». Взаємини між членами родини були базовані на засадах європейської релігійної моралі, що передбачала демократизм у стосунках, суворість моральних настанов, суспільну спрямованість сімейного виховання, велику увагу до трудової діяльності, формування індивідуалізму, ізоляціонізму, відсутність контролю за народженням дітей. ХІХ століття. Звуження сім’ї до подружнього ядра та їхніх дітей, руйнування сімейної економіки, послаблення залежності синів від батьків Перша половина ХХ століття. Збільшення чисельності міських сімей, Друга половина ХХ століття. Початок кризи американської сім’ї, Кінець 1990-х – перші десятиліття ХХІ століття. Зміна структури американської сім’ї, поява різноманітних нетрадиційних сімейних союзів («посттрадиційна сім’я»). Схарактеризовано визначальні чинники, а також історичні умови розвитку української сім’ї і їхній вплив на сімейне виховання, диференційовано кілька етапів цього процесу. Дохристиянський період. Об’єднання великих патріархальних сімей Х – ХІХ століття. Виокремлення з патріархальної сім’ї менших Початок ХХ століття. Збільшення кількості сімей міських робітників, занепад сімейної економіки, зниження впливу народних традицій 1917 – перша половина 1930-х років. Становлення нової «соціалістичної сім’ї». Розрив із соціокультурними традиціями минулого, негативне ставлення до сім’ї, заснованої на приватній власності. Руйнування великої кількості сімей і підвищення ролі соціального виховання (перехід виховної функції Друга половина 1930-х років. Орієнтація на зміцнення сім’ї: державний захист сім’ї та материнства, ускладнення процедури розлучення, запровадження пільг для багатодітних сімей, переслідування безвідповідальних батьків. Післявоєнні роки (1950 – 1980 роки). Втрата сім’єю стабільності, збільшення чисельності розлучень і незареєстрованих шлюбів. Державний контроль над сімейним життям, посилення інтересів держави, до яких Кінець ХХ – початок ХХІ століття. Збільшення ролі сім’ї й сімейного виховання у формуванні та розвитку особистості, яка зростає. Співіснування сучасних поглядів на сімейне виховання та традиційних стереотипів; варіабельність виконання сімейних функцій. Трансформація сімейних цінностей і сімейного виховання під впливом суспільних реалій, найголовнішими чинниками якого є рівень матеріального забезпечення, освіта та культура батьків. Доведено, що за часом виникнення, способом життя й культурними пріоритетами американська та українська сім’ї мають певні відмінності: До спільних ознак американської та української сімей належать такі характерні риси: еволюція від патріархального (складалася з представників кількох поколінь і мала вигляд чогось на зразок стародавнього «роду») Представлено сучасне розуміння сутності сім’ї та описано основні Американські та українські дослідники розмежовують погляди – соціальним інститутом (американські теоретики (Дж. Кірпатрик, Н. Смелзер) акцентують на дотриманні сімейних норм і цінностей, виконанні сімейних ролей); із погляду українських дослідників (М. Боришевський, Т. Кравченко), основними ознаками сім’ї в цьому плані є оптимальне виконання функцій); – малою соціальною групою (американські науковці (Е. Берджесс, Х. Хартман) наголошують на структурній організації сім’ї, відповідності – системою (в американському варіанті (У. Біверс, Е. Ботт, К. Девіс, Д. Олсон, Т. Парсонс) до уваги беруть такі ознаки, як відсутність стійких зв’язків між членами сім’ї, домінування чоловіка / батька, пристосованість Досліджено функції сім’ї як сфери життєдіяльності, що безпосередньо пов’язана із задоволенням певних потреб членів сім’ї. В американській психолого-педагогічній літературі диференційовано репродуктивну, виховну (соціалізуючу) функції сім’ї, функції емоційної підтримки та соціального контролю (Е. Берджесс, М. Елмер, А. Карлсон, У. Огборн, Н. Смелзер, Р. Уїнч). У контексті характеристики соціальної системи сім’ї виокремлено чотири універсальні її функції: адаптаційну, функцію ціледосягнення, інтеграційну, дотримання зразка (Т. Парсонс). Вітчизняні дослідники пропонують ширший перелік функцій сім’ї. Крім специфічних (дітонародження й соціалізація дітей) і неспецифічних функцій (накопичення та передання в спадок приватної власності, організація виробництва, споживання й побуту тощо), учені називають також репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, надання соціального статусу, дозвіллєву, емоційну, сексуальну функції (Т. Говорун, А. Капська, В. Кравець, Т. Кравченко, Р. Овчарова, В. Постовий). Незважаючи на відмінності в кількості та сутності функцій сім’ї, науковці обох країн солідарні в тому, що кожна з них має два аспекти спрямованості: Проаналізовано соціально-демографічні аспекти життєдіяльності сім’ї Схарактеризовано поширення в американському суспільстві одностатевих сімей, які виховують дитину; поповнення чисельності населення в цій країні за рахунок іммігрантів, сім’ї яких переважно багатодітні. В Україні зафіксовано зворотний процес, коли численна кількість сімей емігрує до інших країн, зокрема й до Сполучених Штатів Америки. Попри суперечності У третьому розділі «Порівняльно-педагогічний аналіз системи сімейного виховання в Сполучених Штатах Америки та Україні» на основі порівняльного аналізу з’ясовано сутність сімейного виховання; виокремлено чинники, У дисертації потрактовано поняття «сімейне виховання» як діяльність батьків, що спрямована на забезпечення фізіологічних, емоційних Досліджено фактори соціального середовища, які впливають на етапи розвитку дитини в сім’ї: спосіб думок, спілкування в сім’ї, ставлення соціального середовища, традиції нації, місце проживання сім’ї, традиції сім’ї (В. Торохтій), взаємини, ціннісно-символічний дискурс батьківського впливу, особистість дитини та її батьків, вплив генотипу й фенотипу, соматопсихічних Зосереджено увагу на стилях сімейного виховання: демократичному До основних перешкод повноцінного виховання дітей батьками зараховано матеріальні проблеми сім’ї, непідготовленість батьків Умови сімейного виховання і в українській, і в американській сім’ї багатоманітні. Вітчизняні та зарубіжні дослідники визнають важливість виховного впливу батьків на формування й розвиток дитини. Ефективність цього впливу залежить від типу батьківсько-дитячих взаємин, характеру батьківського ставлення, особливостей батьківських настанов і батьківської позиції, батьківської любові, стилю, якого дотримуються батьки у взаємодії Досліджено психолого-педагогічні концепції сімейного виховання протягом історичного розвитку і становлення сім’ї в американському Схарактеризовано американські концепції, що тлумачать сутність сімейного виховання, а саме: – прагматизм – прищеплення батьками дитині поглядів, які допомагали – психоаналітичну теорію – ідентифікація хлопчиків із батьком, – неофрейдизм: різні типи соціального характеру й культурні типи особистості – обмежені варіації, які виникають на основі інваріантних закономірностей індивідуального розвитку дитини; завдання батьків полягає – біхевіоризм – створення батьками середовища, яке спонукало б дитину до правильних вчинків; упровадження стимулів для їх підтримки (А. Бандура, Е. Торндайк); – гуманістичний психоаналіз – основою слугує педагогічна практика родини, демократизація взаємин між поколіннями, заміна життєвого досвіду старших поколінь новим досвідом, який зумовлений суспільними трансформаціями (Е. Фромм); – гуманістичну теорію – ставлення до дитини як до цілісної особистості, яка постійно прагне до самореалізації; вияв батьками поваги й емпатії – психогенну теорію – акцентування на взаєминах батьків і дітей, – теорії конфлікту поколінь – залежність міжпоколінних взаємин – трансакційний метод – в основу сімейного життя покладено різні варіанти однієї гри як серії послідовних прихованих додаткових трансакцій – психогенетику – дитина народжується для загального добробуту, негативне в її житті пов’язане з сімейним генетичним кодом; батьки мають виховувати в дитини дисциплінованість і самодисципліну, відмовившись В Україні більшість психолого-педагогічних концепцій сімейного виховання сформована в першій половині ХХ століття – період, позначений активним пошуком нових стратегій створення й функціонування інституту сім’ї. До найбільш відомих зараховано: – теорію визнання ідеї рівності прав та обов’язків батька й матері – теорію розумового виховання дітей, формування в них свідомого раціонального підходу до свого здоров’я, забезпечення батьками їхнього художнього розвитку, формування працелюбності, вироблення вмінь працювати, підготовка до життя в колективі (А. Залкінд); – теорію визнання того, що справжній авторитет батьків базований – концепції, зорієнтовані на різнобічний розвиток дитини в ході сімейного виховання; потрактування сімейного виховання як процесу планомірного впливу на дитину, під час якого організовують її діяльність; визнання важливості обох батьків у сімейному вихованні, фокусування уваги на способі життя сім’ї, розпорядку дня як вагомих виховних засобах (Н. Крупська); – концепцію необхідності врахування батьками «соціальної ситуації розвитку» дитини на кожному віковому етапі, що зумовлена своєрідністю взаємин, які панують між нею й соціальною дійсністю (Л. Виготський); – концепцію загальних умов сімейного виховання – посилення ролі прикладу батьківської поведінки, опосередкований вплив на дитину через організацію сімейного життя, спрямування дитини в певному напрямі, специфіка виховання єдиної дитини (А. Макаренко); – теорію з’ясування залежності між характером батьківського авторитету та особливостями формування й розвитку дитини, визнання негативного впливу на сімейне виховання різних типів нерозумної батьківської любові, акцентування на важливості суспільної та моральної відповідальності батьків З’ясовано, що в Сполучених Штатах Америки й в Україні створена потужна законодавча та нормативна база, зорієнтована на підтримку функціонування сім’ї й сімейного виховання дітей, однак її зміст і механізми реалізації в кожній із країн мають суттєві відмінності. Американське законодавство реалізоване на трьох рівнях: федеральному, рівні штату й рівні місцевого уряду. Вагому частину законодавчих актів упроваджують на другому і третьому рівнях, до юрисдикції яких входить матеріальна підтримка неповних сімей, що складаються з жінки і дітей, надання грошової або іншої (влаштування на навчання, на роботу) допомоги сім’ям, які відповідають її традиційній моделі (з огляду на поширення в американському суспільстві нетрадиційного типу сім’ї, численна їх кількість позбавлена державної підтримки), затвердження прав учнів і батьків (відбувається Проаналізовано українське законодавство на загальнодержавному рівні, де закріплено права та обов’язки батьків і дітей, майнові правовідносини З’ясовано, що останнім часом активізована увага до важливості інституту сім’ї та сімейного виховання дітей, у сімейній соціальній політиці України посилена орієнтація на створення й запровадження комплексної системи цільових заходів, спрямованих на забезпечення соціального супроводу У четвертому розділі «Сучасні тенденції розвитку сім’ї як виховної інституції у Сполучених Штатах Америки та Україні» досліджено зміст Схарактеризовано зміст сімейного виховання, що постає у вигляді продуманого або уявного взірця, створюваного батьками, які окреслюють якості і властивості дитини, що, згідно з переконанням батьків, спроможні забезпечити ефективність її життєдіяльності. З’ясовано, що зміст сімейного виховання відображає спеціально створену систему доброчинного впливу батьків на дітей для виховання в них бажаних якостей, які стануть основою підготовки до життя, засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь Унаслідок аналізу праць зарубіжних дослідників (Р. Бернс, Р. Дрейкурс, Е. Пауер, Н. Постман, К. Росс, Е. Л. Шан) підсумовано, що в американській сім’ї зміст сімейного виховання охоплює моральний, громадянський, правовий, фізичний складники. Їх реалізують для підготовки особистості, яка зростає, Осмислено погляди українських дослідників на зміст сімейного виховання (І. Підласий, В. Постовий, М. Стельмахович, В. Федяєва, М. Фіцула), які наголошують на його комплексному характері, що містить такі складники: інтелектуальне, громадянське, духовно-моральне, художньо-естетичне, трудове й фізичне виховання. Сучасні батьки більшою мірою зорієнтовані на успішну адаптацію своєї дитини в соціумі, прагнуть сформувати в неї належні соціальні риси, перекладаючи згадані вище напрями на заклади соціального виховання. Це породжує тенденцію до суспільної спрямованості сімейного виховання Обґрунтовано методи сімейного виховання – способи, шляхи, Зауважено, що у вітчизняних та американських психолого-педагогічних працях відсутня єдина класифікація методів виховання дітей у сім’ї, проте дослідники роблять спробу виокремити більш значущі (основні, головні) Підсумовано, що спільними для американських і вітчизняних класифікацій є такі методи: переконування, привчання, вправляння, навіювання, контроль, вимога, заохочення й покарання. Зауважено, що в кожній сім’ї складається індивідуальна виховна система, яка формується емпіричним шляхом, тобто постійно апробується в досвіді, містить багато педагогічних «знахідок», засобів і методів впливу на дитину, однак не позбавлена прорахунків та серйозних помилок. Цілі, принципи і зміст виховання в сім’ї часто мають імпліцитний (не сформульований) характер, видозмінюються залежно від низки причин, серед яких важливе місце посідають ціннісні орієнтації батьків, їхня загальна й педагогічна культура, ступінь відповідальності за майбутнє дитини тощо. Витлумачено сутність соціалізації як процесу інтеграції людини В Україні основним чинником соціалізації дитини в сім’ї визнаний демократичний стиль батьківсько-дитячих взаємин, які реалізують На думку американських науковців, роль сім’ї в соціалізації дитини реалізована завдяки виконанню функцій соціального контролю й дотримання соціального порядку. До основних механізмів соціалізації належать наслідування, моделювання поведінки дитини, розповіді дорослих, батьківсько-дитячі взаємини (А. Бандура, Е. Богардус, У. Бронфенбреннер, Ф. Гіддінгс, Р. Лінтон, Р. Мертон, Дж. Мід, Р. Парк, Т. Парсонс, І. Таллмен, В. Томас, Т. Уайлдер, Р. Уолтерс, А. Фройд, Е. Фромм). Відповідно до американського та українського психолого-педагогічного наукового бачення, роль батька й матері у вихованні дитини – загальновизнані. Дослідники обох країн солідарні в думці стосовно ролі матері – первинного джерела задоволення потреб дитини й першого контролера її розвитку. Американські й українські фахівці також схвалюють розширення контактів батька з дитиною, тенденцію до збільшення частки його участі у вихованні дитини; визнають вплив батьків на статево-рольову ідентифікацію хлопчиків Відмінність полягає в тому, що роль батька й матері у вихованні дитини У п’ятому розділі «Соціальна робота з підтримки сім’ї: особливості реалізації у Сполучених Штатах Америки та Україні» досліджено специфіку виховання дітей у дисфункціональній сім’ї; з’ясовано сутність прийомної сім’ї в США та Україні, схарактеризовано особливості виховання в ній дітей; окреслено провідні напрями надання батькам допомоги в сімейному вихованні дітей у Сполучених Штатах Америки та Україні. Проаналізовано характерні особливості дисфункціонального типу сім’ї, що через певні обставини не спроможна виконувати або виконує неефективно покладені на неї функції, які означають не певний вид неблагополуччя, Зосереджено увагу на тому, що в Сполучених Штатах Америки до такого типу сімей належать: неповні сім’ї; сім’ї, які мають серйозні проблеми В Україні дисфункціональними вважають проблемні сім’ї; конфліктні сім’ї; соціально неблагополучні, дезорганізовані сім’ї; сім’ї з низьким матеріальним рівнем і поганими житловими умовами, поганими медико-санітарними умовами; неповні сім’ї; сім’ї, у яких один із батьків є хворим Досліджено характерні особливості прийомної сім’ї в Сполучених Штатах Америки та Україні, що вважають найбільш прийнятною формою В Україні прийомна сім’я функціонує як «замінник» закладів інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. Юридично інститут прийомної сім’ї закріплений Законом України «Про охорону дитинства», його діяльність регламентує «Положення Наголошено, що створення прийомних сімей дає змогу розв’язувати питання тимчасового влаштування долі дитини, чиї батьки за певних обставин (хвороба, позбавлення волі тощо) не можуть виховувати її протягом певного терміну. Дитину влаштовують у родину на деякий час, до моменту, коли біологічні батьки матимуть змогу приділяти їй належну увагу, забезпечувати Психолого-педагогічна служба в Сполучених Штатах Америки та Україні розв’язує питання про надання батькам допомоги в опануванні батьками необхідних для ефективного сімейного виховання знань, умінь і навичок, підвищення рівня батьківської компетентності. В основу такої діяльності покладено різноманітні корекційні програми, що впроваджують у процесі спеціальних занять під керівництвом психологів і педагогів. До найбільш визнаних та ефективних програм в американському суспільстві належать: програми підвищення виховної функції батьків на комплексних засадах (проект «Home Start», що об’єднує понад 16 регіональних програм, зорієнтованих В Україні допомога батькам у вихованні дітей також базована на різних програмах, зорієнтованих на оптимізацію батьківсько-дитячих взаємин шляхом зміни негативних стереотипів, руйнування несприятливих шаблонів міжособистісного спілкування, розв’язання конфліктних ситуацій тощо (тренінг «Сім’я Робінзонів», спрямований на зміцнення сімейних взаємин, зміну їхніх негативних моделей (І. Клименко, С. Ручкіна), «Допомога для самодопомоги» (І. Трубавіна), програма «Батьківство в радість», програма «Сім’я» – вироблення єдиних вимог школи та сім’ї до виховання дітей тощо). Крім того, багато українських середніх загальноосвітніх закладів розробляє власні програми педагогічної просвіти батьків, покликані підвищити педагогічну культуру батьків загалом, а також їхню компетентність в окремих виховних напрямах (правове виховання, громадянське виховання, моральне виховання, фізичне виховання, трудове виховання тощо). У Сполучених Штатах Америки набула поширення програма «PRIDE», зорієнтована на підготовку прийомних батьків до виховання дітей, На підставі узагальнення концептуальних положень дослідження виокремлено позитивні ідеї в досвіді Сполучених Штатів Америки
Результати наукового пошуку свідчать про досягнення мети та виконання завдань, що вможливлює формулювання висновків. |