ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ




  • скачать файл:
Назва:
ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; зв'язок з науковими програмами; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; відображено апробацію та впровадження основних положень.

У першому розділі – «Формування фахової компетентності майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку в теорії та практиці» – проаналізовано теоретичні підходи до проблеми дослідження та її стан у практиці: здійснено уточнення основних дефініцій; проведено ретроспективний аналіз сутності поняття фахової компетентності та її складових; визначено структуру формування фахової компетентності майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку сфери туризму в сучасних умовах економічного розвитку; обґрунтовано актуальність упровадження компетентнісного підходу в підготовку майбутніх фахівців з метою підвищення її якості; розкрито сучасні вимоги ринку праці до майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку туристської галузі; запропоновано критерії оцінювання та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку.

Проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних учених до визначення змісту понять «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність», «фахова компетентність». Доведено, що професійна компетентність – це складна інтегрована характеристика особистості, під якою розуміють здатність здійснювати професійну діяльність на основі спеціально отриманих знань, умінь, навичок, що  поєднуються з певними особистісними здібностями, рисами, життєвим досвідом, готовність нести відповідальність за реалізацію прийнятих рішень.

На основі проведеного аналізу науково-педагогічної літератури (І. Зимня, Е. Зеєр, В. Болотов, В. Сєріков, О. Субетто, Ю. Татур, А. Хуторський, О. Шапран) уточнено поняття компетентнісного підходу в професійному навчанні як системи загальних положень, що визначає цілі навчального процесу з метою використання накопичених знань, умінь та навичок практично діяти, застосовувати сучасні технології та досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності.

Встановлено, що наслідком зростання особистості майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент під час навчання. Вона характеризується здатністю успішно виконувати професійні завдання та обов’язки бухгалтера, володінням ґрунтованими знаннями із загальноосвітніх і фахових дисциплін, поліфункціональністю, умінням працювати в колективі.

У ході наукового пошуку визначено, що процес формування фахової компетентності майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку туристського спрямування визначається стрімким розвитком сучасних технологій, інформатизації; бурхливими змінами в організації обліку; зростанням потреби у висококваліфікованих фахівцях, що мають відповідний професійний рівень знань. З’ясовано, що реалізація цих завдань може успішно здійснюватися за умови впровадження у процес навчання компетентнісного підходу.

Визначено вимоги роботодавця до спеціаліста обліку в туризмі, це –економічність; об’єктивність, точність, обґрунтованість; своєчасність; законність; простота та зрозумілість; уміння здійснювати основні господарські процеси (прогнозування, планування, нормування, аналіз і контроль, комп’ютерна кваліфікація). Розкрито функції бухгалтера, до яких віднесено: проведення планування та економічного аналізу фінансової діяльності туристичної організації; виконання роботи з організації бухгалтерського обліку та розроблення облікової політики підприємства; складання бухгалтерської та статистичної звітності; надання методичної допомоги у вирішенні питань щодо проведення маркетингових досліджень з цінової політики для вітчизняних та іноземних туристів.

На основі узагальнення досліджень науковців (В. Байденка, Т. Браже, В. Кричевського, А. Маркової та ін.), аналізу спеціальної літератури (довідників, Державного класифікатора професій), а також сучасних кваліфікаційних вимог до професійної діяльності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку у структурі фахової компетентності, виокремлено систему особистісно-професійних якостей (послідовність, вимогливість, об’єктивність, системність, критичність, аналітичність, креативність, відповідальність, самостійність, рефлективність, наполегливість), знань (управлінські, політичні, юридичні, економічні, математичні, облікові, інформаційні, мовні), умінь (використовувати сучасні комп’ютерні технології, знаходити правильні відповіді в ході вирішення фінансових задач, проводити аудит, контроль, перевірку, економічний аналіз та давати оцінку фінансово-господарській діяльності, працювати з обліковою документацією, складати звіти фінансової діяльності), навичок (соціально-психологічні, комунікативні, організаційні, професійні).

Шляхом систематизування елементів структурної схеми фахової компетентності окреслено її якісні складові: діагностичну, обліково-аналітичну, організаційну. Витлумачено ключове поняття дослідження: фахова компетентність майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку сфери туризму – це готовність обліковця до трудової діяльності, основаної на особистісно-професійних цінностях, яка містить систему знань, умінь, навичок і практичного досвіду, набутих у процесі навчання, та спроможність спеціаліста здійснювати діагностичну, обліково-аналітичну і організаційну функції у швидкозмінному суспільстві.

Доведено, що формування фахової компетентності досягається завдяки розробленому критеріальному апарату, який дозволяє діагностувати рівень сформованості фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку. До критеріїв віднесено: мотиваційний, сутність якого розглядається як постійне знаннєве зростання для досягнення певних успіхів професійної підготовки; прагнення аналізувати одержані теоретичні знання та застосувати їх на практиці, уміння і навички оновлювати їх; здійснення професіоналізації впродовж життя через самопізнання, саморегуляцію, самооцінку; прагнення до формування професійних здібностей і мотивів праці, що відповідають вимогам діяльності сфери туризму та залежать від змісту трудового процесу; розуміння обраного фаху; когнітивний, суть якого полягає у знаннях про значущість та вагомість компетентності бухгалтера в інформаційному суспільстві, володінні знаннями для достатньої та успішної діяльності; функціональний, що означає свідоме одержання професійних знань з обліку, уміння застосовувати знання з обраного фаху на практиці, здатність адаптуватись до нових ситуацій; спроможність до аналізу та прогнозу власних дій; постійне оновлення фахових знань як з інформаційних систем обліку, так із обліку загалом, враховуючи зміни нормативних і законодавчих актів; комунікативний, що передбачає знання, уміння, навички та досвід міжособистісного спілкування, які необхідні фахівцям професії бухгалтер для ефективної, успішної діяльності. Розроблено та апробовано три рівні сформованості фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку: високий, середній, низький.

Визначення сутності, особливостей змісту та структури поняття «формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку» дозволило перейти до визначення діагностичного апарату й стану сформованості фахової компетентності в процесі навчання у ВНЗ І–ІІ рівня акредитації.

У другому розділі – «Професійна підготовка майбутніх спеціалістів бухгалтерського обліку на основі компетентнісного підходу у ВНЗ» – визначено організаційно-педагогічні умови, розроблена модель, з’ясовано зміст, форми та методи формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку в процесі навчання. Такими умовами є: забезпечення стійкої мети й позитивної мотивації студентів у оволодінні майбутньою професією; організація навчального середовища на засадах педагогічної аксіології, гуманізації, імітаційно-ігрового підходів; цілеспрямоване формування структурних компонентів фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку; здійснення педагогічного моніторингу; створення належних умов і відповідних стимулів для самостійної роботи студентів, самоосвіти, самовиховання, рефлексії; залучення студентів до активної діяльності в процесі проходження виробничої (технологічної) практики в структурних підрозділах бухгалтерської служби.

Розкрито особливості педагогічних технологій, що впроваджуються в навчальний процес під час вивчення облікових дисциплін. Визначено методи навчання: діагностичні – анкетування, спостереження, тестування; словесні – пояснення, бесіди, дискусії, робота з підручником; практичні – ситуаційні вправи; наочні – медіа-, аудіо-, відеоматеріали; активні – інтерактивні методи, тренінг під час проходження виробничої практики, самостійна робота; комп’ютерне навчання; засоби: словесні (підручники, навчальні посібники, опорний конспект лекцій),  наочні (схеми, таблиці, нормативні документи, план рахунків, тестові завдання), технічні засоби; форми організації (лекції, семінари, практичні, індивідуальні, самостійні роботи), зокрема інноваційні (лекції з використанням мультимедійних презентацій, інтегровані заняття, практичні заняття в комп’ютерних класах, проектна діяльність, робота з електронною бібліотекою тощо).

Розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку (рис. 1), яка становить комплексну систему взаємопов’язаних структурних елементів, що за наявності організаційно-педагогічних умов забезпечують досягнення основної мети – сформованості фахової компетентності у майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку.

Визначено етапи процесу формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку, до яких віднесено: цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, функціональний, результативно-критеріальний.

 

Цільовий блок моделі визначає мету, завдання, принципи та основні організаційно-педагогічні умови навчання. Змістовий – містить систему знань, умінь та навичок, якими повинні володіти майбутні спеціалісти бухгалтерського обліку. В організаційно-процесуальному блоці виділено процесуальний аспект формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку, який здійснюється під впливом усіх компонентів навчального процесу як єдиного цілого. Вказано на форми, методи та засоби формування фахової компетентності при підготовці майбутнього спеціаліста в процесі навчання. Функціональним блоком визначено основні функції процесу формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку: навчальну, виховну, розвивальну, інноваційну. Результативно-критеріальним блоком передбачено виявлення конкретних результатів упровадження в навчальний процес моделі, аналіз визначених критеріїв та рівнів сформованості фахової компетентності, дослідження результатів, розробку рекомендацій щодо оновлення змісту й підвищення ефективності формування фахової компетентності майбутнього спеціаліста бухгалтерського обліку туристського спрямування. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)