АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Автореферат

У вступі сформульовано проблему дослідження, обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, охарактеризовано апробацію отриманих у ході дослідження результатів.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки у вищих технічних навчальних закладах» проведено аналіз стану проблеми активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки у вищих технічних навчальних закладах, зокрема поняття активізації пізнавальної діяльності в навчальному процесі, структура активізації пізнавальної діяльності в навчальному процесі, роль самостійної роботи в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів, можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів, та їх значення в системі освіти та можливості використання середовища Delphi, як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів.

Як показав аналіз джерел, активізація пізнавальної діяльності студентів – це перехід до вищого рівня активності та самостійності студентів у процесі навчання, що стимулюється розвитком пізнавального інтересу та відбувається завдяки удосконаленню змісту, методів та прийомів навчального процесу.

В ході дослідження було з’ясовано, що активізація пізнавальної діяльності – це двосторонній процес. Умови, що активізують процес пізнання, створює перш за все викладач, а демонструє результат цих умов – власне пізнавальну активність –студент.

Розглядають два шляхи активізації пізнавальної діяльності: екстенсивний та інтенсивний. При чому обидва вони мають одну і ту ж кінцеву мету: виховання освіченої, моральної, творчої, соціально активної, здатної до саморозвитку особистості. Але ці підходи до досягнення мети різні.

Екстенсивний шлях реалізується перш за все через збільшення кількості навчальних дисциплін, що приводить до збільшення обсягу знань, які передаються студентам. Інтенсивний шлях базується на формуванні суб’єктивної, особистісно-зацікавленої позиції студента, і це приводить до зміни самої структури навчальних програм та інтенсифікації методів навчання (розвивальне, особистісно-орієнтоване навчання і т. д.). Інший напрямок активізації, що виникає відносно незалежно від понять проблемного і активного навчання, відноситься до появи так званих методів активного навчання, до яких відносяться навчальні ділові та інтерактивні ігри, методи аналізу конкретних виробничих ситуацій, розігрування ролей, семінар-дискусії, а також форми і методи залучення студентів до практичної роботи фахівця, екскурсії на виробництво, виїзні заняття, і т. д. Особливо інтенсивно розробляються ділові ігри і конкретні ситуації, імітаційне моделювання виробництва за допомогою комп’ютерів.

Також в процесі дисертаційного дослідження було з’ясовано, що пізнавальна активність – властивість особистості, що виражається в стійкому інтересі до знань в реалізації потреби до самостійності різним навчальним діям і т. д. Було встановлено, що компонентами активного навчання є: мотив навчання, мета навчання, пізнавальний інтерес, цілі навчання, знання, дії.

У результаті вивчення питань пов’язаних з процесом активізації пізнавальної активності студентів було з’ясовано, що велику роль в навчальному процесі відіграє самостійна робота та засоби ІКТ.

Було з’ясовано, що самостійна робота студентів сприяє: поглибленню та розширенню знань, формуванню інтересу до пізнавальної діяльності, оволодінню прийомами процесу пізнання, розвитку пізнавальних здатностей.

Особливу роль у процесі активізації пізнавальної діяльності студентів відіграють засоби ІКТ, за допомогою яких викладач розв’язує дидактичні завдання: інтенсифікацію процесу навчання, реалізацію методів активного навчання, формування наукового рівня навчання, сприяння мотивації навчання, організація систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь студентів, звільнення викладача від рутинної роботи.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє інтенсифікувати процес навчання і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання великого обсягу навчального матеріалу, розвивати пізнавальну активність, самостійність, підвищувати інтерес до предмету, який вивчається, встановлювати зворотній зв’язок, необхідний для керування навчальним процесом, систематично контролювати знання і вміння та підвищувати якість перевірки знань, удосконалювати форми і методи організації самостійної роботи студентів, індивідуалізувати процес навчання у масовій аудиторії зі збереженням цілісності, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості студента, і розвивати їх здібності, здійснювати принцип алгоритмізації навчальної діяльності.

Аналіз дисертаційних досліджень, статей, матеріалів науково-практичних конференцій, підручників, навчальних посібників та нашого дослідження показав, що у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки у ВТНЗ процес активізації пізнавальної діяльності студентів пов’язаний з багатьма внутрішніми (особистісними) чинниками, до яких належать: особистісні риси студента: особливості його темпераменту, характеру, мислення, пам'яті, пізнавальних можливостей, здібностей, мотивацію учіння, попередній досвід, рівень знань, стиль навчально - пізнавальної діяльності. Та зовнішніми (педагогічними) чинниками, до них належать: зміст і методи навчання, рівень професійної підготовки викладача, умови навчання у вищому навчальному закладі, соціальне оточення студента. Також, як показало дослідження, необхідно вдосконалювати та розвивати різні форми активного навчання у ВТНЗ. Вагоме місце в процесі активізації пізнавальної діяльності студентів займають форми та методи навчання, що сприяють досягненню поставленої педагогічної мети, активній діяльності на всіх рівнях пізнавальної активності, а також активній самостійній роботі. Як вже зазначалося, на всіх етапах активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки особливе місце посідає самостійна робота, оскільки вона може виступати індикатором інтелектуального рівня студентів, як у процесі навчання так і в процесі професійної підготовки та діяльності. ІКТ, як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки у ВТНЗ, дозволяють поглибити навчальний процес і стають уже необхідним компонентом навчання. Застосування ІКТ вносить зміни у навчальну діяльність, які стосуються емоційно-мотиваційних, пізнавальних, мислительних та вольових процесів і впливають на поведінку студентів в процесі навчання. У процесі аналізу мови Delphi було визначено основні її переваги, як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів в процесі проведення педагогічного експерименту в порівнянні з іншими мовами програмування: синтаксис мови Delphi подібний до синтаксису мови Pascal, яку вивчають у старших класах середньої школи, мова Delphi проста у вивченні і не потребує спеціальних знань апаратної та програмної частини комп’ютера, можливості мови Delphi дозволяю виконувати завдання різного рівня складності та напрямку. Мова програмування Delphi як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки у ВТНЗ, дозволяє працювати з комп’ютером не тільки як з об’єктом вивчення, а й як з ефективним інструментом в процесі професійної підготовки.

У другому розділі «Компоненти методичної системи активізації пізнавальної діяльності студентів засобами середовища Delphi у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки» розглянуто особливості вибору змісту, структури та методики навчання інформатики та комп’ютерної техніки засобами мови Delphi у вищих технічних навчальних закладах, методику використання середовища Delphi в навчальному процесі, як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів.

В технічному університеті інформатика та комп’ютерна техніка вивчається уже не тільки як окрема дисципліна, а все більше інтегрується в інші навчальні дисципліни. Тому метою навчання курсу інформатики та комп’ютерної техніки, є оволодіння понятійно-термінологічною базою даної дисципліни, засвоєння студентами теоретичних аспектів і практичних знань при роботі з комп’ютерною технікою, набуття навичок використання комп’ютера як в процесі навчання так і процесі професійної діяльності.

У змісті курсу інформатики та комп’ютерної техніки, для експериментальних груп передбачено всі теми, які вивчалися за програмою контрольними групами. Зміст курсу інформатики та комп’ютерної техніки складають модулі:

- основи інформатики та комп’ютерної техніки;

- об’єктно-орієнтоване програмування (ООП);

- апаратна та програмна частина комп’ютерної техніки та робота з нею в середовищі Delphi;

- професійно-орієнтоване застосування мови програмування.

Відповідно до наведених модулів, для дослідження було розроблено курс лекційних, практичних та лабораторних робіт.

Вивчення мови Delphi, як засобу активізації пізнавальної діяльності, передбачало такі напрямки: робота в середовищі Delphi з програмною та апаратною частиною комп’ютерної техніки, застосування мови Delphi у міжпредметних зв’язках (на прикладі вищої математики) та застосування мови Delphi в процесі розв’язання задач професійного напрямку. А саме, суть дослідження полягала в тому, що на відміну від контрольних груп, що вивчали інформатику та комп’ютерну техніку за традиційною методикою, експериментальні групи вивчали всі теми в середовищі Delphi.

В процесі проведення педагогічного експерименту застосовувалися методи активного навчання. До методів активного навчання належать методи, застосування яких змушує студента активно здобувати, переробляти й реалізовувати навчальну інформацію, подану в такій дидактичній формі, що забезпечує об’єктивно й значно вищі, порівняно з традиційними способами, результати навчання і практичної діяльності.

Активні методи навчання поділяють на:

1) Методи навчання, що носять продуктивний, творчий пошуковий характер діяльності студента;

2) Методи, що стимулюють пізнавальну діяльність студента і яка будується на діалогах, що передбачають вільний обмін думками про шляхи вирішення тіїє чи іншої проблеми. До їх числа належать: бесіда, диспут, тематичний семінар, ділова гра, тренінг.

Активні методи навчання за Ю.К. Бабанським це є методи активізації пізнавальної діяльності, сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на студентів, що (порівняно з традиційними методами навчання) в першу чергу спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

З метою визначення ефективності запропонованої методики активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання інформатики та комп’ютерної техніки було проведено педагогічний експеримент, який проходив у три етапи:

– констатувальний (2005-2006 н.р.);

– пошуковий (2006-2007 н.р.);

– формувальний (2007-2012 н.р.).

Для дослідження було залучено 13 контрольних та 13 експериментальних груп спеціальностей «Системи управління і автоматики», «Мікроелектроніка та напівпровідникові прилади», «Електронні прилади та пристрої», «Метрологія та вимірювальна техніка», «Електротехнічні системи електроспоживання», «Енергетичний менеджмент» загальною чисельністю 654 студенти.

Експериментальною базою були Інститут електроенергетики та електромеханіки, Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління та Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії, Вінницького національного технічного університету.