ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ІНСТИТУТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет; окреслено етапи здійснення педагогічного експерименту, проаналізовано основні підходи до досліджуваного процесу, а саме гуманістичний, діяльнісний та особистісно орієнтований; зазначено методи дослідження (педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, самооцінка, методи моделювання та математичної статистики тощо); визначено наукову новизну та висвітлено практичне значення; подано дані про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі – «Формування фахової комунікативної культури спеціалістів як науково-педагогічна проблема» – виокремлено та проаналізовано основні наукові підходи до розв’язання досліджуваної проблеми, уточнено зміст понять «фахова комунікативна культура курсантів військових інститутів» та «формування фахової комунікативної культури курсантів військових інститутів».

На основі вивчення генезису уявлень про комунікативну культуру з’ясовано співвідношення різних структурних компонентів педагогічної системи, де комунікативна культура особистості набуває форми світогляду, ставлення до навколишнього світу та володіння певними загальнолюдськими цінностями. Визначено принципи її формування (індивідуалізації, цілісності, розвитку освітніх потреб, систематизації й послідовності, зв’язку теорії з практикою, інтеграції, науковості, рефлективності освітнього середовища, співробітництва, психологічного забезпечення навчального процесу тощо).

Доведено, що підготовка майбутніх офіцерів до реалізації основних принципів комунікативної культури набуває ефективності за умови її тлумачення як взаємодії індивідів у процесі кооперації (інтерактивний аспект), при якій здійснюється обмін інформацією (інформаційний аспект), цінностями (аксіологічний аспект), результатами навчальної діяльності, вміннями, навичками, досвідом (практичний аспект), коли відбувається передача та закріплення стереотипів поведінки (нормативний аспект).

З’ясовано, що в освітньому процесі військових інститутів навчання таких дисциплін гуманітарного циклу, як українська мова за професійним спрямуванням, культурологія, іноземна мова, філософія, релігієзнавство, історія України, основи педагогіки та психології тощо, займає важливе місце з огляду на їх вагомий потенціал для ефективного формування в курсантів умінь і навичок фахової комунікативної культури.

Формування фахової комунікативної культури курсантів військових інститутів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу розглянуто як складний багатофункціональний інтегрований процес, спрямований на забезпечення взаємозв’язку теоретичної та практичної складових фахової комунікативної культури як основи комунікації майбутніх офіцерів, набуття ними сукупності комунікативних характеристик, здатних забезпечувати регуляцію та професійну взаємодію у спілкуванні завдяки введенню до змісту навчання гуманітарних дисциплін відповідної інформації, застосуванню ефективних форм, методів і прийомів контекстного навчання.

На основі результатів проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури та враховуючи структурні особливості процесу формування комунікативної культури, виокремлено такі його структурні компоненти: ціле-мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний, контрольно-узагальнюючий.

У другому розділі – «Організаційно-педагогічні основи формування фахової комунікативної культури курсантів військових інститутів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу» – подано аналіз програм, навчальних планів дисциплін гуманітарного циклу, що вивчаються у вищих військових навчальних закладах, визначено відповідні педагогічні умови, теоретично обґрунтовано авторську модель формування фахової комунікативної культури курсантів військових інститутів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу (рис. 1).

У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що потенціал навчальних дисциплін гуманітарного циклу в процесі формування комунікативних умінь і навичок курсантів використовується на практиці недостатньо ефективно. Доведено, що зазначений процес має бути представлений певними стадіями (формування особистісних, перспективних і ретроспективних умінь; формування інтелектуальних і ситуативних комунікативних умінь; формування комунікативно-кооперативних умінь; синтез всієї фахової комунікативної культури), що вимагає доцільного підбору змісту, форм, методів і засобів навчання.