РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТОК УНІВЕРСИТЕТІВ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження з обраної теми, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробацію матеріалів дослідження, публікації автора та структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі – „Загальний стан проблеми фізичного виховання студентської молоді” – висвітлено рівень наукової розробки досліджуваної проблеми.

За даними досліджень фізичного стану та здоров’я студентської молоді (Г. Максименко, 1986; Т. Круцевич, 2003; Г.Апанасенко, 2004; Н.Москаленко, 2007; В. Волков, 2008) встановлено, що понад 60-70 % населення України у віці 16-19 років має низький рівень фізичної підготовленості, що свідчить про їхню неспроможність максимально реалізовувати природний потенціал у процесі життєдіяльності та виконати своє соціальне призначення. Такий стан здоров’я ускладнюється зростанням психічних навантажень у процесі навчання в університеті та розвитком гіподинамії, яка є однією з найрозповсюджених хвороб XXI століття (М. Амосов, 1990; Д. Уилмор, 1997). При цьому особливу занепокоєність визиває фізичний стан та рівень здоров’я студенток – майбутніх матерів (Л.Шахліна, 2001; Н.Соколова, 2005; О. Немова, 2006).

Виправити положення, що склалося, за рахунок використання навчальних програм з фізичного виховання для вищих навчальних закладів не вдається, тим більше, що у багатьох українських університетах простежується тенденція до мінімізації часу, відведеного на фізичне вдосконалення студентів(А. Кривенко, 2006; В. Волков, 2008). За думкою фахівців, чи не єдиним шляхом до вирішення проблеми підвищення фізичних здібностей студентів і студенток є використання занять фізичними вправами у позааудиторний час (С. Алькова, 2002; Г. Апанасенко, 2004). Якщо чоловіча половина студентської молоді залучається у позааудиторний час до занять практично усіма спортивними дисциплінами, то студентки беруть участь у тренуваннях переважно з аеробіки, шейпінгу, гімнастики, виключаючи такий доступний, емоційний та корисний для здоров’я вид спорту як футбол. Ефективне впровадження жіночого футболу в університетах потребує розробки низки основних положень системи підготовки з цього виду спортивних ігор, адже механічний перенос засобів і методів з чоловічого футболу може завдати шкоди організму майбутніх матерів.

У другому розділі – „Аналіз ступеню впливу занять футболом на рівень фізичної підготовленості, здоров’я та функціональний стан організму студенток університетів” – охарактеризовано методи й організацію дослідження, визначено відмінності у показниках функціонального стану організму, фізичної підготовленості та здоров’я студенток університетів, які не займаються спортом, і тих, хто відвідує секцію футболу.

Експериментальна робота проводилася протягом семи етапів у період з 2008 по 2012 р. з участю 452 студенток.

З метою визначення ступеню впливу занять футболом на рівень фізичної підготовленості, здоров’я та функціональний стан організму студенток університетів було проведено порівняльний експеримент. В ньому взяли участь 56 студенток другого і 58 студенток третього курсів університету, які відвідували заняття з фізичного виховання за державною програмою і не займалися спортом, та 22 і 19 студенток відповідних курсів, які мали річний та двохрічний стаж занять футболом. Результати дослідження дозволили зафіксувати помітну перевагу студенток-футболісток над однокурсницями у показниках функціонального стану організму, здоров’я (табл. 1) та фізичної підготовленості (табл. 2), що підтвердило високу ефективність використання засобів футболу для оздоровлення жіночого контингенту студентської молоді.

У третьому розділі – „Обґрунтування методики розвитку фізичних якостей студенток університетів засобами футболу” – експериментально обґрунтовано головні положення вдосконалення фізичних здібностей студенток університетів у процесі позааудиторних занять футболом.

Для ефективного планування і контролю фізичних навантажень студенток під час занять футболом велике значення мають параметри фізичної, технічної та ігрової підготовленості, на які слід орієнтуватися в процесі тренування з першого до п’ятого курсів університету. Для вирішення цієї задачі було проведено