ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ПОВЫШЕНИЯ ИММУНИТЕТА ЖИВОТНЫХ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюється наукове завдання, що розв’язується, розкривається сутність і стан цього завдання, висвітлюється зв’язок роботи з програмами, планами та темами НДР, формулюються напрямки та наукові задачі дослідження, розв’язання яких забезпечує значущість одержаних результатів, визначається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, а також особистий внесок здобувача в надрукованих роботах; подана інформація щодо апробації дисертаційних досліджень.

У першому розділі проведений аналіз методів активізації імунітету біологічного об’єкту. Розглядаються структурні елементи імунної системи, які є первинними об’єктами впливу ЕМВ КВЧ діапазону.

З аналізу літературних джерел виходить, що ЕМВ КВЧ може виступати в якості імуномодулюючого фактора. Обґрунтування механізмів цього процесу наведене в роботах: Г. Фреліха; Девяткова М. Д.; Бецкого О. В.; Голанта М. Б.; Піротті Є. Л.; Черенкова О. Д. та ін. Велика частина імуностимуляторів в клінічній практиці застосовується в даний час, але, на жаль, без імунологічного контролю.

Імунітет – особлива біологічна властивість багатоклітинних організмів, в нормі призначена для захисту від інфекцій та інших зовнішніх патогенів, здатних при попаданні у внутрішнє середовище вступати в міцні зв’язки з клітинами або міжклітинною речовиною. Носіями цієї властивості служать спеціалізовані клітини – лімфоцити. Унікальною і визначною властивістю лімфоцитів є здатність розпізнавати велику безліч (10¹⁸) різноманітних і еволюційно незапланованих молекулярних об’єктів (антигенів). Розпізнавання є фізичне скріплення. Після розпізнавання лімфоцит ініціює і мобілізує механізми деструкції пошкоджених патогеном тканин, після чого наступає їх елімінація з організму. Таким чином, імунітет = розпізнавання + деструкція пошкоджених клітин.

На будь-яку зовнішню дію в першу чергу реагують регуляторні системи організму – нервова, імунна і ендокринна. Нервова і ендокринна системи виконують координуючі і інформаційні функції, об’єднуючи всі системи органів в єдине ціле – організм. Основну функцію в імунній відповіді здійснюють лімфоцити.

У шкірі також міститься велика кількість тучних клітин, вони беруть участь в здійсненні захисної функції організму. Тучні клітини (мастоцити, лаброцити) – високоспеціалізовані імунні клітини сполучної тканини хребетних тварин, аналоги базофілов крові. Тучні клітини накопичуються в місцях найбільш вірогідної зустрічі з патогенами середовища і розсіяні по сполучній тканині організму, особливо під шкірою, навколо лімфатичних вузлів і кровоносних судин.

При активації тучні клітини вивільняють вміст гранул в оточуючу тканину (дегрануляція), що приводить до локального підвищення концентрації гістаміну і серотоніну в шкірі.

Таким чином, розглянувши можливі механізми дії ЕМВ КВЧ на імунну систему біологічного об’єкту, можна синтезувати гіпотетичну схему дії ЕМВ на рівні організму.

На основі викладеного можна зробити висновок про необхідність подальшого вивчення безпосередньої дії КВЧ випромінювання на шкірне депо лімфоцитів і тучні клітини, а також БАТ, як можливого ефективного механізму стимуляції імунної системи тварин.

З проведеного аналізу еквівалентної електричної схемі БАТ, яку можна визначити по динамічних вимірюваннях її вольт-амперної характеристики, виходить, що БАТ містять всі необхідні компоненти для прийому і генерації електромагнітних хвиль.

На підставі аналізу літературних джерел встановлено, що для імунохвильової терапії тварин слід використовувати енергоінформаційні технології на основі низькоенергетичних ЕМП КВЧ діапазону.

Корекцію імунної системи тварин низькоенергетичними ЕМП необхідно проводити через опромінювання БАТ, розташованих навколо тучних клітин і лімфоцитів, що знаходяться в кровоносних судинах у безпосередній близькості до БАТ.

Для визначення біотропних параметрів низькоенергетичних ЕМП (частота, густина потоку потужності, експозиція) необхідна розробка моделей з урахуванням електрофізичних характеристик БАТ, тучних клітин і лімфоцитів в шкірі тварин.

Для оцінки імунітету тварин запропоновано використовувати резонаторний метод вимірювання ДП крові тварин, системи з автоматичним підстроюванням частоти кварцового генератора (КГ) з відносною нестабільністю частоти 10^-8…10^-9 до частоти вимірювального резонатора з позамежним хвилеводом для крові.