ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СОРТУВАЛЬНИХ ГІРОК НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РОЗФОРМУВАННЯМ СОСТАВІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, сформульовані мета і задачі досліджень, відображені наукова новизна, практичне значення одержаних результатів та особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію та публікацію результатів досліджень.

В першому розділі виконано аналіз проблеми підвищення ефективності розформування составів на сортувальних гірках в сучасних умовах.

Значний внесок по удосконаленню методів управління розформуванням составів внесли вчені: Бессоненко С.А., Берестов І.В., Бобровський В.І., Божко М.П, Бутько Т.В., Буянов В.О., Буянова В.К., Бикадоров А.В., Вашурін Л.А., Жуковицький І.В., Єфіменко Ю.І., Козаченко Д.М., Кудряшов А.В, Модін М.К., Муха Ю.О., Нагорний Є.В., Негрей В.Я., Нікітін В.Д., Образцов В.М., Огар О.М., Павлов В.Є., Павловський О.І., Скабалланович Т.І., Сотніков І.Б., Тішков Л.Б., Торопов Б.І., Устенко А.Б., Федотов М.І., Фонарев Н.М., Шабалін Н.Н., Шафіт Є.М., Шиш В.О., Ющенко М.Р. та ін.

На теперішній час розроблена значна кількість математичних моделей та методів для аналізу плану та профілю сортувальних гірок, визначення їх переробної спроможності, дослідження роботи окремих технічних засобів. В той же час, проблема визначення взаємозв’язків технічного забезпечення сортувального процесу та режимів управління швидкістю скочування відчепів з показниками функціонування сортувальних гірок вивчена недостатньо і вимагає подальших досліджень з метою підвищення ефективності роботи сортувальних гірок на основі удосконалення методів управління розформуванням составів.

Як і для будь-якого технічного засобу кількісним відображенням властивостей гірки є комплекс її технічних параметрів. В якості таких параметрів виступають довжини та ухили елементів профілю, радіуси та кути повороту кривих, геометричні розміри стрілочних переводів, розміри та потужність гальмових уповільнювачів, швидкість переводу стрілок, загальмовування та розгальмовування уповільнювачів, точності пристроїв збору інформації про умови розпуску і т.д. Загальна оцінка ефективності функціонування сортувальних гірок та систем їх управління здійснюється за допомогою таких показників, як середня швидкість розпуску; імовірність перевищення встановленої ПТЕ швидкості підходу відчепів до вагонів на сортувальних коліях, середня довжина вікна, що припадає на один розформований вагон, імовірність не розділення відчепів. При цьому виникає задача визначення взаємозв’язків між технічними параметрами гірки та показниками ефективності її функціонування. Складність визначення вказаних взаємозв’язків пов’язана з тим, що показники функціонування гірки суттєво залежать від точності інформації про ходові характеристики відчепів та методів вибору режимів регулювання швидкості їх скочування. Дослідження вказаних процесів і залежностей вимагає удосконалення існуючих математичних моделей розформування-формування составів з метою врахування стохастичного характеру сортувального процесу.

На підставі виконаного аналітичного огляду сформульована мета дослідження, що полягає у підвищенні ефективності роботи сортувальних гірок на основі удосконалення методів управління розформуванням составів і загальний методологічний підхід до її розв’язання.

В другому розділі представлена структура дослідження, визначено основні задачі дослідження, порядок та методи їх розв’язання, виконано дослідження характеристик вагонопотоків, що переробляються на сортувальних станціях України і умов розформування составів вантажних поїздів.

Сортувальна гірка являє собою складну систему, тому в дисертації задача підвищення ефективності роботи сортувальних гірок на основі удосконалення методів управління розформуванням составів розглядається на двох рівнях: перший рівень – процес скочування поодиноких відчепів, другий рівень – розформування составів, які складаються з окремих відчепів.

Умови роботи сортувальних гірок суттєво відрізняються в залежності від їх конструкції, технічного оснащення, обсягів вагонопотоків. Тому при побудові моделі процесу розформування составу, необхідно виконати збір та статистичну обробку даних про існуючі умови функціонування конкретної сортувальної гірки на існуючій сортувальній станції. Так, в дисертаційній роботі виконано детальний аналіз функціонування сортувальних гірок трьох сортувальних станцій: Одеса Сортувальна Одеської залізниці, Ясинувата Донецької залізниці та станції