УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ АВТОМАТИЗИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ МОЩНОСТИ ЭНЕРГОБЛОКА АЭС ДЛЯ ЭКСПЛУАТАЦИИ В МАНЕВРЕННЫХ РЕЖИМАХ СУТОЧНОГО ЦИКЛА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ.  Обґрунтовано  актуальність  роботи  та  її  зв’язок  з  науково-дослідними  роботами.  Сформульовано  мету  і  основні  задачі  дослідження.  Ви-значено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів. 

У  першому  розділі  (Аналіз    сучасних    методів   управління   ядерними    

енергетичними установками  з  ВВЕР-1000)  проаналізовано  властивості  енерго-блока з реактором ВВЕР–1000 як об’єкта керування (ОК) та показано, що реак-тор ВВЕР–1000 є найбільш важливим елементом енергоблока за рахунок скла-дних нейтронно–фізичних процесів, що відбуваються у ньому.

Проаналізовано  притаманні  ВВЕР–1000  внутрішні  збурення,  що  вплива-ють  на  сталість  реактора:  температурний  ефект  реактивності,  потужнісний

ефект реактивності, ефект реактивності від отруєння йодом і ксеноном. Кількі-сною мірою сталості реактора є аксіальний офсет – технологічна характеристи-ка рівномірності енерговиділення. Показано вплив внутрішніх збурень на аксі-альний офсет.

Проведено  аналіз  існуючих  алгоритмів  функціонування  АСК  та  методів

керування потужністю енергоблока. Значний вклад у теорію і практику методів

керування   потужністю   енергоблока   внесли   Іванов   В.А.,   Шальман   М.П., 

Северин В.П.,  Плютинський  В.І.,  Дуель  М.О.,  Ротач  В.Я.,  Подшибякін  В.О.  та

багато інших.

Відзначено,  що  в  усіх  існуючих  АСК  температура  теплоносія  на  вході  в

АКЗ реактора змінюється, що вносить збурення, яке може призвести до втрати

сталості реактора. Окрім того, в жодній з АСК при керуванні не враховано вла-стиві реактору внутрішні збурення.

Проведений  аналіз  показав,  що  для  ефективного  та  безпечного  керування

потужністю енергоблока в режимі маневрування необхідно створити АСК, яка

буде  враховувати  властиві  ВВЕР–1000  внутрішні  збурення  та  дозволить  змен-шити відхилення аксіального офсету та забезпечити сталість реактора.

Для створення АСК потужністю енергоблока необхідно формалізувати за-вдання  керування  енергоблоком  та  розробити  модель  реактора  ВВЕР–1000  як

ОК.

У  другому  розділі  (Імітаційне  моделювання  реактора  ВВЕР-1000  як

об’єкта  керування)  розроблено  багатозонну  математичну  модель  реактора

ВВЕР–1000  з  зосередженими  параметрами  як  елемент  моделі  енергоблока.  У

зв’язку з тим, що моделі реактора, які використовуються для розв’язання задач

автоматизованого  управління,  являють  собою  точкові  моделі  з  зосередженими

параметрами, контролювати зміну аксіального офсету у таких моделях немож-ливо. З огляду на це розроблено багатозонну модель реактора як ОК. АКЗ реак-

5

тора було поділено на 10 зон з зосередженими параметрами по висоті. Відмін-ність між зонами полягає в різних початкових умовах та теплогідравлічних па-раметрах, і, відповідно, в різних статичних і динамічних властивостях кожної з

них. 

Структурно  кожна  зона  складається  з  дев'яти  блоків (рис. 1):  точкова  мо-дель  кінетики  реактора;  модель  теплової  потужності;  модель  нагріву  теплоно-сія; модель нагріву твелів; модель ефекту реактивності від отруєння ксеноном;

модель температурного ефекту реактивності (ТЕР); модель потужнісного ефек-ту  реактивності (ПЕР);  модель  впливу  регулюючої  групи  органів  регулювання

системи управління та захисту (ОР СУЗ) і модель борного регулювання.