МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ СИНТЕЗУ ШТУЧНИХ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюється мета, задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження, визначається наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі проведено аналіз сучасного стану проблеми тестування цифрових електрокардіографів із вбудованими алгоритмами обробки та аналізу ЕКГ, а також сучасних підходів до математичного моделювання сигналів електричної активності серця. Розглянуто наявні підходи до процедури тестування.

Перший підхід засновано на використанні спеціалізованих баз даних реальних ЕКГ, попередньо оцінених кваліфікованими експертами. Відзначено, що експерт не завжди має можливість оцінити тонкі зміни форм окремих фрагментів ЕКГ, які несуть діагностичну інформацію, зокрема рівень альтернації зубця Т, ступінь його симетрії тощо.

Другий підхід передбачає використання спеціальних генераторів штучних сигналів. Визначено, що можливості більшості закордонних приладів обмежені кількістю записаних в них тестових сигналів, до того ж, прилади мають досить високу вартість. В Україні подібне обладнання власного виробництва взагалі відсутнє.

Аналіз сучасних математичних моделей синтезу штучних ЕКГ показав, що ці моделі потребують подальшого розвитку та вдосконалення, зокрема дослідження:

-         механізму породження тестових сигналів в умовах внутрішніх спотворень, що призводять до нерівномірних змін тривалості окремих фрагментів сигналу;

-         шляхів розширення та модифікації моделей для імітації різних станів серцево-судинної системи та предикторів раптової серцевої смерті;

-         властивості неперервності породжуваних сигналів та їх перших похідних;

особливостей створення програмних засобів, які забезпечують породження тестових сигналів з урахуванням обмежень на припустиму структуру морфології серцевих циклів.