ИНФОРМАЦИОННАЯ ТЕХНОЛОГИЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ИНТЕРНЕТ- ЗАВИСИМОСТИ У ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЕЙ

Короткий зміст

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначена наукова новизна роботи та практичне значення отриманих результатів і зазначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі представлено теоретичний аналіз методів дослідження Інтернет-залежності. Розглянута Інтернет-залежність (ІЗ), що відноситься до форм девіантної поведінки. Під девіантною поведінкою розуміється поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

Проведено аналіз результатів досліджень ІЗ в різних країнах світу та визначено, що розроблені критерії ІЗ, встановлені деякі особистісні характеристики у користувача з ІЗ, комбінації з іншими видами залежностей, патологічні стани (клінічні депресії, суіцидальні тенденції, виражені порушення емоційної сфери). Встановлено, що недоліком багатьох досліджень є неоднозначність критеріїв ІЗ, для визначення інформативності яких доцільно використовувати математичні методи. Також, у доступній літературі не зустрічалася модель, яка б у достатній мірі описувала процес формування ІЗ з урахуванням факторів, що її спричиняють, та взаємодії із компонентами психосоціальної сфери людини.

Проведено аналіз методів дослідження ІЗ та психосоціальної сфери користувачів Інтернету, серед яких: тестування, анкетування, опитування, спостереження, інтерв’ювання, реалізація яких поєднувалася із засобами електронної пошти та веб-сайтів. Недоліками цих методів в Інтернет-дослідженнях є невпевненість у достовірності особистих даних користувачів, які не підтверджувалися іншими способами, та складність обробки і аналізу отриманих даних, що пов’язано із відсутністю комплексного підходу до дослідження ІЗ з використанням Інтернету.

Розглянуті аспекти розвитку Інтернету та виникнення нових проявів ІЗ у користувачів соціальних мереж. Проведено аналіз структури, специфікацій та програмних механізмів підключення до баз даних через спеціальні програмні інтерфейси (API) соціальних мереж «Вконтакте», «Мой Мир» та «Facebook». Виявлена можливість отримання та використання для дослідження ІЗ розширеної інформації про користувачів та їхньої діяльності в соціальній мережі за рахунок програмних механізмів API соціальних мереж, та необхідність створення нового методу для оцінювання рівня ІЗ, який враховує цю інформацію.

Виходячи із проведеного аналізу визначено необхідність вирішення наукової задачі розробки методів і технології автоматизованого дослідження ІЗ у користувачів соціальних мереж, її реалізації в програмному комплексі, із використанням відповідних програмних  механізмів, моделей даних та алгоритмів.

Другий розділ присвячено комплексному підходу та етапам розробки інформаційної технології дослідження Інтернет-залежності у користувачів соціальних мереж.

Сформульовано комплексний підхід до дослідження ІЗ у користувачів соціальних мереж, головна ідея якого полягає у використанні інформаційно-технологічних ресурсів соціальних мереж для виявлення причин та особливостей формування ІЗ  та передбачає: визначення критеріїв та інформативних показників ІЗ у користувачів соціальних мереж; формування психодіагностичного комплексу для дослідження особливостей ІЗ у користувачів соціальних мереж; розробку методу оцінювання ІЗ і методу структуризації проблем, пов’язаних із психічним здоров’ям користувачів соціальний мереж; формування комплексу вимог для інтеграції програмних засобів в соціальні мережі; розробку механізмів, даталогічних моделей та алгоритмів для реалізації програмних засобів дослідження ІЗ в соціальних мережах; проведення психодіагностичних процедур серед користувачів соціальних мереж; аналіз даних для виявлення причинно-наслідкових зв'язків формування ІЗ у певної групи користувачів соціальних мереж.

Згідно запропонованому підходу розроблено процедуру проведення експериментальних досліджень в соціальних мережах (рис.1), яка об’єднує 4 стадії. На стадії I визначаються етапи підготовки та реалізації психодіагностичного комплексу. Ця стадія включає в собі визначення критеріїв та інформативних показників ІЗ, формування психодіагностичного комплексу дослідження ІЗ, програмну реалізацію сформованого психодіагностичного комплексу. На стадії II проводиться підключення програмного комплексу до соціальних мереж. Ця стадія містить в собі реліз розробленого програмного комплексу у трьох соціальних мережах, а саме: «Вконтакте», «Мой Мир», «Facebook», на основі специфікацій щодо інтеграції до означених соціальних мереж, які включають обов’язкове використання наданих програмних методів, програмних механізмів та стандартів обміну даними, які необхідно використовувати у програмному комплексі. На стадії III проводяться експериментальні дослідження серед користувачів соціальних мереж. Це включає в себе проведення психодіагностичних процедур, обробку отриманих після проведених психодіагностичних процедур емпіричних даних, збереження оброблених емпіричних даних в базі даних розробленого програмного комплексу та підготовку даних до аналізу та експорту. Стадія IV полягає в аналізі отриманих даних. Ця стадія включає в собі проведення аналізу причин формування ІЗ, проведення аналізу компонент психосоціальної сфери користувачів з ІЗ, встановлення причинно-наслідкових зв'язків формування ІЗ з урахуванням особистісних характеристик.