ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОГРАММОЙ СОПРОВОЖДЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ СИСТЕМ ЗАЩИТЫ АТОМНЫХ ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ В ДИНАМИЧЕСКОМ ОКРУЖЕНИИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі наведена загальна характеристика роботи, яка підкреслює її ак-туальність, відповідність державним науковим програмам, вимогам МОНмоло-дьспорту України, наукову новизну та практичне значення; визначений об'єкт і

предмет дослідження, сформульована його мета і задачі.

У першому розділі проаналізовані матеріали літературних джерел з сучас-них проблемах здійснення проектної діяльності в області управління ризиками

супроводу складних технічних об'єктів відповідального призначення, зокрема,

ризики супроводу складних технічних об'єктів і проектні методи їх подолання,

програми збереження та відновлення живучості і безпеки складних технічних

систем, невизначеності програм супроводу безпеки та управління ризиками, а

також запізнювання в розвитку подій як додатковий фактор ризику програми

супроводу систем аварійного захисту. 

У другому розділі представлені теоретичні аспекти управління програмою

супроводу систем аварійного захисту АЕС.

Супровід кваліфікації обладнання САЗ як програма, піддана ризикам.

АЕС, як і будь-який складний технічний об'єкт, постійно перебуває в динаміч-ному оточенні, тобто в процесі експлуатації зазнає впливу множини стохастич-них подій, що призводять іноді до виникнення різного роду наслідків, не зав-жди сприятливих з погляду безпеки системи в цілому – ризиків проекту.

Якщо мова йде про проекти, пов'язані з діяльністю АЕС, то до ризиків, у

першу чергу, відносяться «жорсткі», тобто зовнішні події, що інтенсивно проті-кають (ЗП): зміни параметрів навколишнього середовища (температури, тиску,

вологості, радіаційного опромінювання, складу хімічних розчинів) або сейсміч-ні впливи, що відповідають деякому стохастичному розрахунковому землетру-су.

Якщо ЗП не проходять без наслідків для АЕС, то в останній виникають так

звані початкові події аварії (ППА), небезпечні не стільки самі по собі, скільки

своїми можливо катастрофічними наслідками, оскільки ППА породжують за-лежні від них небезпечні події (НП), які є їхнім наслідком. Наприклад, може

скластися такий ланцюжок: ЗП – землетрус, ППА – розрив трубопроводу, НП –

різкий стрибок тиску. Усі розглянуті події (ЗП, ППА, НП) бінарні (відбулося –

не відбулося), тому, з врахуванням стохастичності, їх можна оцінити кількісно

  6

у вигляді ймовірності їхнього настання (відповідно, рЗП, рППА та рНП), що зале-жить від часу.

Оскільки ризик порушення безпеки АЕС чисельно дорівнює добутку «вар-тості» наслідків аварії та ймовірності безвідмовної роботи (ІБР) АЕС, розгля-немо зв'язок між цією ймовірністю та ймовірностями настання ЗП, ППА та НП: