АВТОМАТИЗОВАНЕ КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ВИРОБНИЦТВА КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ З ПРОГНОЗУВАННЯМ ЗБУРЕНЬ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження з точки зору необхідності максимізації прибутку від промислового виробництва курячих яєць, що можливо за умов керування процесом утримання птиці залежно від фізичного стану біологічного об’єкта, його динамічних та адаптаційних можливостей, та враховуючи ймовірні природні збурення на об’єкт керування. Визначено мету й основні завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність роботи.

Перший розділ присвячено аналізу сучасного стану розвитку систем керування умовами промислового утримання курей-несучок. Стійка динаміка нарощування обсягів виробництва продукції, зростання попиту на яйця на внутрішньому ринку країни, стимулюючі заходи держави щодо збільшення частки промислового виробництва продукції, потенційні можливості виробників для зменшення собівартості яєць, низька вартість кормів порівняно з іншими країнами та зростання обсягу експорту яєць свідчить про те, що підгалузь яєчного птахівництва України продовжить інтенсивно розвиватися в майбутньому, тому потребує і буде потребувати ефективних систем керування виробництвом.

Від початку ХХ ст. значний влад у вивчення, дослідження та практичне впровадження розробок з автоматизації птахівництва зробили такі видатні вчені, як  Р. М. Славін, В. О. Бєсєкєрський, С. А. Кишечников, Г. Є. Кістень,      І. І. Мартиненко, Ю. А. Куров, М. Є. Писанко, І. Ф. Кудрявцев, Ю. Н. Пчьолкін, Д. М. Мурусідзе, М. М. Неділько, американські вчені Дж. Гуттар, П. Саутвелл, Р. Макелрой, Дж. Томпсон, Р. Кассанова, Дж. Вивілл, П. Макналті; британський науковець С. Кокс, голландці В. Ехрет, С. Щолтиссек, К. Семмлер, шведський дослідник Г. Густафссон.

Вивчено структуру собівартості нинішнього виробництва курячого яйця. Виявлено, що 80…85 % витрат – це енергоресурси (корми та енергоносії), тому підвищення рентабельності такого виробництва залежить у першу чергу від економного витрачання енергоресурсів.

Усебічний аналіз відомих на сьогодні систем автоматизованого керування процесом виробництва курячих яєць показав, що вони всі без виключень є системами стабілізації параметрів мікроклімату, не враховують майбутньої зміни збурюючих дій (температурних зокрема) на технічний об’єкт протягом усього періоду утримання птиці та нехтують динамічними властивостями біологічного об’єкта, що в наслідку приводить до перевитрат енергоресурсів та зменшення прибутковості виробництва курячих яєць.

Виконано постановку задачі створення системи автоматизованого керування, доведено необхідність прийняття рішень з керування в умовах невизначеності, що пов’язано із стохастичним характером зовнішніх природних збурень на об’єкт керування та фізіологічних властивостей курей-несучок, їхніх адаптаційних якостей.

Прийняття рішень з керування умовами утримання біологічних об’єктів за допомогою таких критеріїв ефективності як досягнення максимуму продуктивності біооб’єктів з урахуванням їх якості, зведення до мінімуму того чи іншого виду витрат на утримання тощо в сільському господарстві є складною задачею. Стан біооб’єкта є результатом не лише детермінованих дій, а й залежить від випадкових збурень, обумовлених метеоумовами, які не можуть бути передбаченими і точно визначеними.