СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ НОРМАТИВНОГО И ТЕХНИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ПОКРЫТИЙ НА АЛЮМИНИЕВЫХ СПЛАВАХ, ПОЛУЧЕННЫХ МИКРОДУГОВЫМ ОКСИДИРОВАНИЕМ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його предмет, об’єкт, розкрито наукове та практичне значення одержаних результатів, подано загальну характеристику роботи.

Перший розділ присвячено аналізу методу мікродугового оксидування як ефективної технології зміцнення поверхневого шару виробу та його технологічного та нормативного забезпечення.

Метод МДО являє собою якісно новий рівень на шляху вдосконалення електрохімічної обробки матеріалів. При цьому, в процесі МДО поєднується плазмовий та електрохімічний механізми формування оксидного шару. Нині велику увагу приділяють вивченню теоретичних основ процесу, вдосконаленню технології, створенню нових джерел струму, підвищенню характеристик МДО-покриттів і розширенню галузей застосування методу, відповідно спостерігається великий сплеск публікацій з цієї тематики. В Україні дослідженню проблем МДО присвячено роботи Л. О. Сніжко, В. І. Черненка, В. В. Білозьорова, М. Д. Сахненка, М. Д. Клапківа та інших учених. Серед найбільш значимих публікацій за кордоном слід відзначити роботи таких дослідників, як: Г. О. Марков, В. В. Баковець, Л. С. Саакіян, П. С. Гордієнко, І. В. Сумінов, О. Г. Ракоч, А. І. Мамаєв, P. Kurze і W. Krysmann, S. D. Brown, H. L. Graig, R. J. Hradcovsky, M. Jamada та J. Mita тощо.

Для ефективного впровадження технології МДО на машинобудівних підприємствах актуальними є питання нормативного забезпечення.

У процесі аналізу застосовуваної нормативної термінології методу МДО виявлено, що в назві самого методу немає єдності, що призводить до різного трактування одних і тих же процесів: мікродугове оксидування, плазмово-електролітичне оксидування, анодно-іскровий електроліз, мікроплазмове оксидування тощо в Україні та Росії, ANOF (Anodischen Oxidation unter Funkenentladung) в Німеччині, ASD (Anodic Spark Deposition) у США, Європі та Китаї, Keronite^@ і РЕО (Plasma Electrolytic Oxidation) у Великобританії.

Було проаналізовано нормативні документи на покриття, що діють в Україні та країнах СНД, за такими напрямками: металеві та неметалеві неорганічні покриття (ДСТУ 2491-94, ДСТУ 2831-94, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 9.301-86 , ГОСТ 9.305-84, ГОСТ 9.303-84), випробування покриттів і методи контролю (ГОСТ 9.302-88, ГОСТ 9450-76 тощо), групи стандартів на конкретні види покриттів (газотермічні, жаростійкі та лакофарбові покриття), стандарти на електрохімічні технології та покриття (ГОСТ 9.031-74, ДСТУ ISO 4042:2004 тощо). Проведений аналіз виявив відсутність національних стандартів для методу МДО та неможливість застосування деяких міждержавних і національних стандартів для оцінки якості МДО-покриттів, що ускладнює розробку та проведення якісного процесу нанесення покриттів цим методом в умовах підприємства. На цьому етапі розвитку та впровадження стандартизація технології МДО знаходиться на рівні підприємств. Визначено, що для вдосконалення нормативної бази необхідно вирішити такі питання:

– переглянути стандарти щодо захисних покриттів як з точки зору термінології, так і методів контролю та внести доповнення з урахуванням МДО;

– розробити технічні вимоги до технологічного обладнання й оснащення;

– розробити технологічні процеси для отримання МДО-покриттів із заданими характеристиками;

– удосконалити методи оцінки якості МДО-покриттів.

Встановлення оптимальних вимог до якості покриття, упорядкування робіт з випробувань, спрямованих на оцінку якості поверхневого шару покриттів, впровадження та стандартизація прогресивних методів визначення основних характеристик якості покриттів дозволять забезпечити отримання найбільш точних і повних оцінок рівня якості покриття для подальшої розробки комплексу відповідних нормативних документів.

Проведений аналіз науково-технічної літератури та нормативних документів дав змогу сформулювати мету та завдання досліджень, вирішення яких повинно підвищити ефективність контролю якості МДО-покриттів і вдосконалити відповідне нормативне забезпечення.

У другому розділі наведено результати теоретичних досліджень, спрямованих на систематизацію чинників, що впливають на якість покриття, удосконалення методу контролю якості МДО-покриттів, встановлення залежностей характеристик покриття від параметрів мікродугової обробки та розробку кількісного методу комплексної оцінки якості.