Методи оцінювання ключових показників ефективності безпроводових комп\'ютерних мереж з різнорідним трафіком

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМİСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано загальну характеристику роботи, наведено відомості стосовно апробації, публікацій і використання результатів дослідження.

У першому розділі здійснено системний аналіз принципів і особливостей побудови безпроводових комп’ютерних мереж для розв’язання завдань збору і аналізу даних за умов критичного застосування. Показано місце і роль методів та пристроїв аналізу та моніторингу мереж, достоїнства та недоліки різновидів методів збору даних про стан мережі. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела з тематики побудови  безпроводових комп’ютерних мереж у цілому та спеціалізованих мереж зокрема.

Мережа – це велика система, до складу якої входить безліч компонентів: кабельна інфраструктура, активне устаткування, мережна операційна система і ін. Концепція крізної діагностики мережі припускає уміння ефективно оцінити, як працюють всі компоненти мережі з урахуванням їх взаємозв'язків і взаємовпливу. Основний недолік більшості програм модернізації мережі – постійна заміна устаткування на більш продуктивне. При цьому значна частина проблем функціонування мережі криється зовсім не у вичерпанні ліміту пропускної спроможності, а в проблемах взаємодії апаратури, конфігурації, організації мережі і роботи користувачів.

Інший недолік – використовування адміністраторами мережі однієї-двох часткових методик діагностики і моніторингу і, відповідно, необ'єктивне оцінювання стану мережі. Суть дослідження, що проводиться, полягає саме в реалізації системного підходу. Методика безперервної діагностики мережі полягає в розбитті процесу на наступні взаємозв'язані етапи.

1. На першому етапі проводиться діагностика на фізичному рівні для виключення помилок і правильної інтерпретації результатів подальшого тестування.

2. На другому етапі доцільно проводити діагностику термінальних вузлів мережі шляхом стресового тестування мережі в двох режимах:

– режим калібрування з навантаженням тільки на мережу для виявлення помилок апаратної і програмної реалізації;

– режим з навантаженням тільки на мережу для виявлення проблем взаємодії станцій, вузьких місць на сервері і в каналах зв'язку.

3. Завершальний етап крізної діагностики мережі – діагностика прикладного мережного програмного забезпечення та модифікація ключових показників ефективності (КПЕ) функціонування мережі.

Ефективність використовування мережі в значній мірі визначається якістю управління в умовах перевантаження. Поки мережа завантажена незначно, число пакетів, що приймаються і оброблюються, дорівнює числу тих, що прийшли на вхід комутаційного вузла. Проте, коли в мережу поступає дуже великий об'єм даних, може виникнути перевантаження, і робочі характеристики погіршуються.

Для визначення стану справ у області вимірювання, контролю і ідентифікації характеристик каналів передачі комп’ютерних мереж проведено  класифікацію основних напрямів досліджень в цій області. Методи вимірювання і контролю поділяються на прямі та непрямі.