МЕТОДИКА Оценки и обеспечениЯ живучести функциональных комплексов судовых технических систем при их эксплуатации

Короткий зміст

Основний зміст роботи

У вступі наведено загальну характеристику роботи, обґрунтована її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, наукову новизну та практичне значення його результатів, конкретний особистий внесок автора в їх одержанні, повноту викладення матеріалів дослідження в публікаціях і апробації результатів.

У першому розділі представлено аналіз стану проблеми живучості засобів функціональних комплексів суднових технічних систем. Розглянуто особливості проблеми і використання методів оцінки і забезпечення живучості засобів функціональних комплексів суднових технічних систем при експлуатації.

Встановлено, що напрямки відповідних досліджень пов’язані з удосконаленням засобів, технологій розробки, впровадження методів діагностування та прогнозування технічного стану засобів транспорту та їх ФКТС, які забезпечують високу ефективність їх використання та надійність роботи, створенням і розвитком наукових основ і методів.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що вирішення проблеми підвищення ефективності  та надійності експлуатації суднових ФКТС, в свою чергу, пов’язане з розробкою методу і системи прогнозування технічного стану та підтримки прийняття рішень для оцінки та забезпечення живучості суднових ФКТС при їх експлуатації.

Обґрунтований вибір напрямків досліджень, пов'язаних з оцінкою та забезпеченням живучості функціональних комплексів суднових технічних систем при їх експлуатації в умовах малопередбачуваних впливів зовнішніх і внутрішніх вражаючих факторів та екстремальних аварійних ситуацій. Розглянуто та проаналізовано методи вирішення подібних науково-прикладних проблем. Ухвалено мету та сформульовано завдання відповідних досліджень.

Результати аналізу приводять до висновку, що перспективним напрямком для рішення проблеми діагностування і прогнозування технічного стану засобів транспорту та їх функціональних комплексів технічних систем є використання методу оцінки живучості ФКТС, заснований на когнітивно-імітаційному моделюванні технологічних процесів в умовах малопередбачуваних впливів зовнішніх і внутрішніх вражаючих факторів та екстремальних аварійних ситуацій.

Подальший розвиток методу оцінювання суднових ФКТС з урахуванням закономірності взаємозв'язків і взаємовпливу топологічного розташування, функціональної працездатності, надійності, критичності та просторової компонування у відсіках суднового корпусу їх агрегатів, дозволить забезпечити оцінки ризиків ФКТС з урахуванням структурної та функціональної загроз, високу ефективність експлуатації комплексів і надійність роботи.

Другий розділ присвячений розробці методу оцінки живучості суднових ФКТС з використанням когнітивно-імітаційного моделювання.

Когнітивна модель суднового ФКТС складається з когнітивної карти (орграфа), вузли якої є агрегатами комплексу, а дуги відображають зв'язки між ними, які можуть бути як причинного, так і ресурсного характеру.

Оцінка загроз здійснюється за допомогою моделюючих імпульсів (МІ). Для оцінки структурних загроз використовується вплив вражаючого МІ (ВМІ). Оцінка функціональних загроз проводиться за допомогою діагностуючого МІ (ДМІ). Живучість оцінюється на трьох основних (оцінка загроз, ризиків і критичності) і двох додаткових (рівень «екстремальної аварійної ситуації» і рівень СПППР) рівнях оцінки живучості. На кожному рівні розглядається як структурна, так і функціональна живучість.

На рівні оцінки загроз застосування ВМІ дозволяє визначити коефіцієнт структурної загрози (КСЗ) k_s, який обчислюється як відношення кількості уражених вузлів системи до загального числа вузлів при одиничному ураженні кожного вузла за допомогою ВМІ. Це визначає оцінку значимості вузла (або зв'язку) у забезпеченні живучості комплексу.