ПРОГНОЗУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ВЕЛИКОБЛОЧНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ НА ОСНОВІ РАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ ОГОРОДЖЕНЬ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації її результатів.

У першому розділі розглянуто сучасні вимоги щодо забезпечення достатнього рівня енергоефективності житлових будинків, теоретичні та експериментальні можливості встановлення тепловитратних зон в огороджувальній оболонці будинку, способи поелементної теплоізоляції.

Проектування теплоізоляційної оболонки будинку базується на фундаментальних дослідженнях радянської школи будівельної теплофізики таких видатних вчених, як О.А. Власов, К.Ф. Фокін, А.В. Ликов, В.І. Ільїнський, М.А. Міхєєв та інших. Продовжують дослідження в цьому напрямку в Російської Федерації Ю.А. Табунщиков, В.І. Ливчак, В.Г. Гагарін, В.В. Козлов, Н.П. Умнякова. Під керівництвом Ю.О. Матросова розроблено регіональні та федеральні норми Російської Федерації. В Україні енергоефективність запроваджена Г.Г. Фаренюком у співавторстві з Л.Ф. Черних, М.В. Савицьким, Т.Д. Нікіфоровою, А.Ф. Строєм, О.В. Сергійчуком, С.Л. Фоміним, М.В. Тимофєєвим та іншими, які приймали участь в розробці ДБН В.2.6-31. Плідна робота в НДІпроектреконструкція виконується за участю Г.І. Онищука та Г.М. Агеєвої.

В Європі відповідно до Директиви 2002/91/ЕС розрахунки здійснюються застосовуючи наукові розробки таких вчених, як Van Dijk, H.A.L, Sppiekman, M.E., De Wilde, P. В. та інших.

В Україні клас енергоефективності за ДСТУ-Н Б А.2.2-5 не повинен бути нижчий за «С». Але запропонований там алгоритм розрахунків не передбачає досягнення прогнозованого позитивного результату. Математична модель раціонального утеплення елементів може розроблятися тільки для конкретного будинку або типової серії, як це пропонується В.А. Єзерським та П.В. Монастирьовим,

Підвищення класу енергоефективності потребує попередніх досліджень з енергоаудиту, термін якого визначений в ДСТУ Б В.2.2-21. В контексті визначеної теми розглядується тільки наступне: аналіз архітектурно-планувальних рішень, інструментальне встановлення теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки будинку, визначення потенціалу енергозбереження та розробка обґрунтованих заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будинку. Потребує уточнення методика натурних досліджень, як за експерс-методом так і строковими спостереженнями.

У другому розділі розглянуто методика визначення питомих тепловитрат на опалення, програми чисельного моделювання температурних полів, методи експериментальних досліджень, оцінка похибок вимірювання.

За основу визначення питомих тепловитрат прийнята методика, що викладена в ДБН В.2.6-31 та ДСТУ-Н Б.А.2.2-5, яка вимагає виконання умови:

q_буд≤ Е_max, (1)

де q_буд= Q_рік/F_h та Е_max– відповідно дійсне та нормативне значення питомих тепловитрат на опалення, кВт·год/м²;

Q_рік- витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт^.год, визначаються згідно ДБН В.2.6-31;

F_h- опалювана площа будинку, м², що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15.

Для чисельного моделювання температурних полів застосовується програма Therm 6.0, яка у порівнянні з подібними (Elcut, НЕАТ 2) є найбільш придатною для розрахунку приведених опорів теплопередачі. Методика розрахунків та точність одержаних результатів (температура в межах ± 0,1 ^оС, теплових потоків - ± 1 %) відповідає ДСТУ ISO 10211-1:2005.

Експериментальні дослідження виконуються експрес-аналізом температур повітря та поверхонь з використанням інфрачервоного пірометра за ДСТУ 3170. Тепловізійні спостереження виконуються спираючись на ГОСТ 26629. Інструментальні спостереження виконуються в натурних умовах. Похибки вимірювань, статистична обробка результатів відповідає ДСТУ ГОСТ 8.207:2008. Вказані методики потребують уточнення в частині використання сучасних приладів та способів обробки результатів.