МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ДИНАМІЧНИХ СЦЕНАРІЇВ В НАВІГАЦІЙНО-КЕРУВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дисертації.

Перший розділ присвячено аналізу відомих методів та засобів формування динамічних сценаріїв у НКК, який дав змогу виявити аналоги та прототипи таких комплексів, до яких слід віднести вітчизняні розробки – комплекс «Геокарта» і геоінформаційний додаток «Навігатор», а також американську систему Tracking Analyst, яка є розширенням пакета ArcView. Остання є найбільш досконалим програмним продуктом у системах візуалізації динамічної ситуації. Але вона має наступні недоліки:

- система не реалізує модель динамічного сценарію навігаційної ситуації з одночасною трансформацією зображень символів РО та зміною масштабу картографічного фону;

- доступні джерела інформації у вигляді матеріалів зарубіжних фірм про шляхи її побудови носять в основному рекламний характер, що не дозволяє у бажаному обсязі встановити методи формування в ній динамічних сценаріїв;

- має високу вартість програмного забезпечення, вихідні коди якого захищені від змін, бо є таємницею фірм-розробників, а це унеможливлює її широке впровадження в диспетчерських центрах нашої країни.

Визначено характерні риси функціонування НКК в авіаційній галузі, показано недосконалість існуючих автоматизованих засобів керування повітряним рухом у частині адекватного відтворення динамічної обстановки. Виділено роль авіадиспетчера під час здійснення нагляду за поточною ситуацією у зонах перебування повітряних суден, розглянуто місце систем відображення інформації про повітряну обстановку.

В результаті узагальнення проаналізованих методів зроблено висновок про те, що вони не забезпечують з оптимальними витратами обчислювальних ресурсів достатню реалістичність та високу якість візуалізації переміщень рухомих у навколоземному просторі об’єктів. Усунення виявлених недоліків потребує вирішення ряду актуальних взаємопов’язаних задач, які сформульовано у даному розділі роботи.

У другому розділі розв’язано задачі розробки методів формування динамічних сценаріїв у НКК. Відзначимо, що формування динамічних сценаріїв у реальному часі передбачає генерацію набору ситуативно-залежних динамічних сцен, які реалізують графічне представлення лінійно-обертального переміщення символьної множини РО на картографічному фоні відповідного масштабу, з частотою виведення кадрів сцени не менше 50 Гц. Організація такого процесу включає три основні етапи:

1) створення символьної бібліотеки РО, причому всі зображення символів, які можуть подаватися як у векторному, так і растровому вигляді, мають задовольняти умовам ідентифікованості та реалістичності;

2) завантаження картографічного фону заданого масштабу та пріоритетне виведення на нього по визначених координатах екземплярів символів;

3) безмерехтінне відображення динаміки комбінованого руху (трансляція, поворот, масштабування) кожного символу за відповідною траєкторією з урахуванням швидкості та прискорення реального об’єкта у різні моменти часу.

Розкриємо сутність отриманих результатів дисертаційного дослідження, що стосуються перерахованих етапів.