озвиток енергозбереження в умовах ринкового господарювання на малопродуктивних землях Статья

Актуальність теми. Ефективна виробнича функція ринкових суб’єктів аграрного господарювання включаючи мілко товарні фермерські та домогосподарства може успішно реалізуватись, поряд з іншими чинниками, за умов раціонального використання енергозберігаючих та енергоефективних технологій. Фактор перевитрат енергоресурсів став одним із визначальних щодо кризових явищ в економіці аграрного сектору України. Це об’єктивно обмежує конкурентоспроможність національного сільськогосподарського товаровиробника і лягає важким тягарем на економіку господарювання в умовах членства нашої держави у світовій організації торгівлі (СОТ).

Саме тому збереження традиційних енергоресурсів і використання поновлюваних енергоджерел об’єктами матеріального виробництва і невиробничої сфери в аграрній економіці розглядається одним із важливих напрямів стабільного розвитку сільського господарства на малопродуктивних землях що знаходяться біля промислових центрів Придніпров’я і Донбасу та в курортно-рекреаційних районах Прикарпаття і АР Крим. Зниження енерговитрат таких господарств сприяє підвищенню їх доходності, вивільненню коштів на вирішення проблеми покращення споживчих якостей сільськогосподарської продукції. Тому, використання у виробництві аграрної продукції і побуті енергії сонця, вітру і води є запорукою більш ефективного господарювання особливо там де ґрунти низької придатності, але мають величезну цінність як просторовий базис і виробничий ресурс.

В контексті такого розвитку досліджень виконана робота є актуальною і практично значимою. Ідея і поставлена проблема щодо розроблення фундаментальних наукових засад створення і енергоощадного функціонування аграрних формувань ринкового типу та управління використанням поновлюваних енергоджерел для сільськогосподарського виробництва сама по собі не нова. Опубліковано чимало наукових праць, присвячених різним аспектам економіки використання в агропромисловому виробництві та невиробничій сфері енергії сонця, вітру і води, формування особистих селянських господарств і розвитку фермерства на основі енергоощадних технологій, економічним аспектам освоєння рекультивованих земель, зниження нераціонального та марнотратного використання енергоносіїв, створенню механізмів впровадження енергозберігаючих технологій, які б сприяли модернізації господарств і підвищенню їх ефективності.

Серед вчених що вивчають ті чи інші проблеми вищеназваних напрямів, у першу чергу слід назвати дослідження В.А. Борисової, Б.М. Данилишина, Д.В. Дерогана, В.І. Дерев’янка, Г.Е. Канівець, А.О. Мазуркевича, В.А. Маляренка, П.М. Макаренка, Л.Ю. Мельника, В.І. Перебийніса, В.Ф. Петриченка, П.Т. Саблука, Г.В. Черевка, М.І. Яцківа та інших.

Незважаючи на широке коло питань, охоплених дослідженнями як у зарубіжній та і у вітчизняній літературі, недостатньо опрацьованими залишаються питання узагальнення економічної, соціальної та екологічної сутності енергозбереження та енергозберігаючого розвитку сільського господарства, аналізу видів форм і напрямів використання поновлюваних енергоджерел вітру, води, землі і сонця, оцінки ефективності енергозбереження та визначення критеріїв ефективно-

сті функціонування аграрних формувань на малопродуктивних землях, моделювання аграрних домогосподарств і їх комплексів з використанням традиційних і поновлюваних енергоджерел.

Дискусійний характер пропонованих в наукових працях підходів та недостатній рівень розробки вказаних проблем в період розвитку ринкової економіки на регіональному рівні, динамізм сучасних змін та необхідність управління ними зумовили вибір теми, мету, теоретичне і практичне значення досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження пов’язані з науковою тематикою Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування перспектив створення і розвитку енергозберігаючих аграрних мілкотоварних формувань та їх комплексів які використовують поновлювані джерела енергії, а також малопродуктивні землі включаючи рекультивовані.

Відповідно до поставленої мети, в роботі визначені та вирішувались наступні завдання:

узагальнення теоретичних засад економіки використання і збереження енергоресурсів в аграрному господарюванні;

аналізу умов та результатів господарювання на малопродуктивних землях АР Крим;
оцінки стану забезпечення і використання енергоресурсів в аграрному господарюванні на малопродуктивних землях;
обґрунтування енергозберігаючого розвитку фермерського господарства на гірських землях низької придатності;
формування структури і критеріїв ефективності функціонування аграрних домогосподарств і їх комплексів на рекультивованих землях Південного берега АР Крим з використанням нетрадиційних та відновлюваних енергоджерел;
визначення енергозберігаючих і екологобезпечних технологій сільськогосподарського виробництва для мілкотоварних господарств;

Об’єктом дослідження є процеси використання різних видів енергоресурсів та сільськогосподарських малопродуктивних земель як виробничого потенціалу аграрного господарювання в АР Крим.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку енергозбереження на малопродуктивних землях в умовах ринкового господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною базою дослідження є загальноприйняті методи фундаментальної, загальнонаукової методології пізнання досліджуваних процесів та явищ, законодавчі та нормативно правові акти України, наукові доробки вчених-економістів з питань розвитку аграрного виробнцитва з використанням поновлюваних енергоджерел та енергоощадних технологій. В роботі використовувалися: метод логічного аналізу, діалектичний метод пізнання (для обґрунтування теоретичних засад економіки використання і збереження енергоресурсів в аграрному виробництві), кореляційного аналізу, графічний, систем-

ний підхід до вивчення економічних явищ і процесів (для обґрунтування енергозберігаючого розвитку фермерських господарств), методи економіко-математичного моделювання (при визначенні структури і критеріїв ефективності функціонування домогосподарств). Статистико-економічний метод використовувався для аналізу якісних та кількісних показників, для визначення й кількісної оцінки зв'язку між ними. При аналізі оцінки ефективності використання енергоресурсів аграрних підприємств були використані методи порівняння, аналізу і синтезу, дедукції та індукції.

Наукову базу дослідження склали основні положення економічної теорії та економічного аналізу в питаннях організації та функціонування мілкотоварного сектору аграрних господарств. Робота ґрунтується на нормативно-правових та господарських документах, розробках науково-дослідних установ. Інформаційну базу дослідження склали матеріали: Державного комітету статистики України, Севастопольського управління статистики, Міністерства аграрної політики України, матеріали наукових та інформаційних видань, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в теоретичному обґрунтуванні методичних підходів формування і розвитку суб’єктів мілкотоварних фермерствах і аграрних домогосподарств з використанням нетрадиційних поновлюваних енергоресурсів та енегоощадних технологій на малопродуктивних землях.

Сутність наукової новизни складають такі положення:

вперше:

обґрунтовано створення на малопродуктивних і рекультивованих землях аграрних домогосподарств які складаються із енергоактивних будинків і теплиць та використовують на виробничі та соціально-побутові потреби поряд з традиційними енергоджерелами і власні електротеплоакумулюючі обігрівачі, вітрові установки та сонячні колектори;
запропоновано формувати на малопродуктивних і рекультивованих землях Південного Криму аграрно-енергетичні комплекси що територіально концентрують аграрні домогосподарства, баштові теплиці, відкритий ґрунт з підігрівом його верхнього шару, водо-оздоровчі заклади та ефективно використовують енергоджерела вітру, сонця, моря, утилізації відходів сільськогосподарського виробництва;
запропоновано економічну ефективність аграрно-енергетичних комплексів як складних систем визначати за критеріями: ціна елемента, капітальні вкладення, приведені витрати, собівартість, очікуваний економічний ефект, абсолютна ефективність системи;

удосконалено (доповнено):

методичний підхід кластеризації паливно-енергетичних підприємств, коли центрами “організації” кластерів виступають бізнес-інкубатори для бенч-маркінгу націленого на аналіз та оцінку переваг партнерів і конкурентів по бізнесу, а також сертифікація підприємств;

набули подальшого розвитку:

обґрунтування чинників енергозбереження через визначення організаційних заходів створення інституту відкритих фінансових експертиз, встановлен-

ня прозорої процедури прийняття рішень про перегляд тарифів;

методичний підхід оцінки енергозбереження в рослинництві мілкотоварних фермерських господарств і овочівницьких домогосподарств через визначення оцінки використання палива при модернізацій і співставлення його з базовою технологією виробництва;
вибір стратегії застосування альтернативного палива через оптимізацію його різних видів в роботі сільськогосподарської техніки;
обґрунтування оптимального синтезу і техніко-економічного аналізу аграрно-енергетичних комплексів шляхом побудови зв’язного графа та управління ними через п’ятнадцять блоків запропонованої блок-схеми автоматичного контролю;
оцінка необхідності і ефективності використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії аграрними господарствами через врахування специфічних умов їх функціонування: обмеження земельних ресурсів; наявність великих масивів порушених земель; розвиток конкуруючих видів діяльності (рекреації, гірничодобувної галузі).

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора у вигляді інноваційного проекту розміщення аграрних домогосподарств та аграрно-енергетичного комплексу на малопродуктивних і рекультивованих землях курортно-оздоровчої зони “Балаклава” рекомендовано Радою промисловців і підприємців Балаклавського району АР Крим до впровадження (довідка № 127 від 03.09.2007 р.).

Правління товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Євро-Дельта” прийняло до впровадження: порядок створення аграрних домогосподарств з поновлюваними джерелами енергії; методичний підхід оцінки ефективності функціонування аграрних домогосподарств на рекультивованих землях з поновлюваними джерелами енергії; заходи щодо управління енергоджерелами в теплицях аграрних домогосподарств при використанні ними енергії вітру, сонця і води (довідка № 5-09 від 21.08.2007 р.).

Теоретичні узагальнення щодо економіки використання і збереження енергоресурсів, формування поновлюваних енергоджерел вітру, сонця і води для господарської діяльності, побутових потреб аграрних домогосподарств і їх комплексів, розвиток енергозберігаючих і екобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської продукції використовуються у навчальному процесі при викладенні курсів “Економіка природокористування” та “Організація виробництва в аграрних формуваннях” студентам Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 9-11-152 від 03.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковим дослідженням, у якому висвітлено власний підхід автора до організації аграрних домогосподарств і їх комплексів з поновлюваними енергоджерелами на малопродуктивних землях. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації є особистим доробком здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті дослідження, що належать автору.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на міжнародній науково-технічній конференції

"Енергоефективність - 2002" (м. Київ, 2002р.); молодіжній науково-технічної конференції “Довкілля XXI. Перехід до сталого розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2004р.); міжнародному енергоекологічному конгресі "Енергетика. Екологія. Людина" (м. Київ, 2003 – 2004 рр.); міжнародній науково-практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" (м. Дніпропетровськ, 2005р.); міжнародній науково-практичної конференції "Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель" (м. Дніпропетровськ, 2006р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДДАУ (м. Дніпропетровськ, 2002-2007 рр.)

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 13 наукових
працях, з яких 5 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 ум. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 147 найменувань і 4 додатків. Загальний обсяг роботи 183 сторінки комп’ютерного тексту. Вона містить 38 таблиць, 19 рисунків і 30 формул.