КОНЦЕПЦИЯ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО РЕМОНТА СРЕДСТВ ТРАНСПОРТА И ИХ ЭЛЕМЕНТОВ ИНТЕГРИРОВАННЫМИ ГАЗОПЛАМЕННЫМИ ТЕХНОЛОГИЯМИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. У вступі обґрунтовано актуальність теми, подано загальну

характеристику дисертаційної роботи, сформульовані мета і основні задачі

досліджень, викладені положення, які визначають наукову новизну і практичну

значимість роботи, надано відомості про особистий внесок автора, апробації,

публікаціях і структурі дисертації.

Перший розділ дисертації присвячений аналітичному огляду виконаних

робіт і обґрунтуванню обраного напрямку досліджень.

Практика експлуатації машин підтверджує, що найпоширенішою

причиною їх виходу з ладу в 80 випадках з 100 є не поломка, а знос і

пошкодження робочих поверхонь. Абразивний знос превалює над всіма

іншими: близько 40 % деталей мають чисто абразивний знос і 50 % –

абразивний знос в поєднанні з іншими видами зносу і руйнувань поверхневого

шару. За даними робіт Е.Л. Воловика, В.Г. Кухтова, М.А. Масино, В.К. Шамко,

6

В.Л. Гуревіча, Г.Д. Захарченко знос поверхонь деталей автомобілів, тракторів і

сільськогосподарських машин розподіляється таким чином (рис. 1).

Циліндричні – 52 %; конічні і сферичні – 3 %; шліци – 3 %; пази, канавки,

лиски – 5 %; різьблення – 10 %; плоскі поверхні – 1 %; зуб’я шестірень – 2 %;

профільні, фасонні поверхні – 1 %; тріщини і злами – 9 %; порушення

геометричної форми – 13 %

Рисунок 1 – Знос поверхонь деталей автомобілів, тракторів

і сільськогосподарських машин

Необхідно відзначити, що найбільше число деталей (близько 83 %) має

знос до 0,6 мм. З них знос до 0,1 мм – 52 %, до 0,2–12 %, до 0,3–10 %,

до 0,4–1 %, до 0,5–5 % і до 0,6 – 3 %.

Основна частка деталей, які відновлюються газотермічними покриттями

(94 %), припадає на спосіб газополуменевого напилення. Проте низька міцність

зчеплення покриття з основою (10–20 МПа) і його висока пористість (16–35 %)

обмежують йоге застосування.

Вдосконаленню способів газотермічного напилення, підвищенню

надійності і зносостійкості деталей машин присвячені роботи О.В. Бажинова,

Ю.С. Борисова, А.І. Долматова, В.М. Коржа, В.В. Кудинова, В.Д. Кузнєцова,

О.Я. Кулика, Б.О. Ляшенко, О.Я. Мовшовича, С.В. Петрова, М.А. Подригало,

О.С. Полянського, Є.К. Посвятенко, А.Ф. Пузрякова, Т.С. Скобло,

Є.Д. Татарковського, Ю.О. Харламова, К.А. Ющенко та інших авторів.

Аналіз стану проблеми підвищення якості відновлених деталей показав,

що способи і прийоми, що застосовуються, не завжди забезпечують необхідний

рівень якості покриттів і прийнятні для відновлювання деталей машин, оскіль-

ки потребують відносно трудомісткої і тривалої високотемпературної обробки.