МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ І ІДЕНТИФІКАЦІЇ РЕЖИМІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЗАЛІЗНИЦЬ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність напряму досліджень, представлений зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульована мета і задачі досліджень, показана наукова новизна отриманих результатів і практична цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їх упровадження.

У першому розділі проведено аналіз сучасних і перспективних методів обробки інформації результатів моніторингу, контролю і діагностики функціонування електричних мереж і об’єктів, намічені шляхи дослідження та викладені концептуальні основи організації розподілених комп’ютерних систем реєстрації первинної інформації режимів функціонування електричних мереж. На основі проведеного аналізу була розроблена та запропонована концепція організації розподілених комп’ютерних систем реєстрації і обробки первинної інформації режимів функціонування електричних мереж. Її особливістю є те, що первинні дані про об’єкт управління у вигляді набору аналогових, цифрових та дискретних сигналів сформовані як загальносистемні, завдяки чому забезпечується висока точність і дійсність вимірів. Тобто, формується єдиний інформаційний простір. Отримані первинні дані є загальними для реєстрації позаштатних режимів, діагностики, ідентифікації режимів, прогнозу технічного стану електричних об’єктів, виконання функцій комерційного обліку, мікропроцесорного захисту, ситуаційного моделювання і т. д. На основі концепції розроблена та запропонована сукупність взаємозалежних принципів організації розподілених комп’ютерних систем контролю та ідентифікації режимів електричних мереж залізниць. Основним архітектурним принципом організації є принцип єдиного інформаційного простору, що містить у собі принципи верифікації криптозахисту та архівації первинних даних, відображення комплексу алгоритмів на архітектуру обчислювального середовища, принцип розподіленої обробки й використання інформації та ін. Кожному з принципів відповідають певні рівні ієрархії системи, такі як рівень первинного виміру, концентрації, організації НВІС-архітектур з можливостями адаптації до класу розв’язуваних задач відповідно локального, регіонального та центрального рівнів, які в сукупності і є інтегрованою комп’ютерною системою комерційного управління електричними об’єктами. На базі запропонованих принципів було розроблено методологію синтезу таких систем. У відповідності з методологією, опираючись на особливості технологічних процесів, що відбуваються в електричній мережі як єдиному цілому, формується узагальнена математична модель режимів функціонування, що містить у собі математичні моделі виміру, моніторингу режимів, моделі інтелектуальної обробки первинної інформації, ідентифікації нештатних режимів, оцінки технічного стану і прогнозу залишкового ресурсу тощо. Отримані моделі, що відображають досліджуваний об’єкт, є базовими для формування сукупності алгоритмів і надалі – синтезу безпосередньо розподіленої комп’ютерної системи контролю та ідентифікації режимів електричних мереж у вигляді сукупності апаратно-програмних засобів, об’єднаних на основі уніфікованого середовища виміру первинної інформації. Формуються бази даних, до яких заносяться масиви нормативної, довідкової та первинної інформації, а також дані ручного введення, звітні дані та інші масиви. І, нарешті, забезпечується формування звітних документів. При такому підході організація типової розподіленої комп’ютерної системи контролю і ідентифікації режимів електричних мереж може бути подана у вигляді трьох рівнів. Перший рівень – виміру і обробки первинних даних. Другий рівень – концентрації або локальний. Третій, центральний рівень, де виконуються системні функції, а також автоматизація процесів функціонування. У цьому ж розділі розглянуті узагальнені математичні основи мінімізації комерційної вартості споживаної електроенергії.