ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ Статья

Актуальність теми дослідження. Ринок споживчих товарів відіграє важливу роль в стимулюванні економічного зростання та має соціальне призначення – забезпечити належний рівень і якість життя громадян. Проте його сучасний стан характеризується нестабільністю, розгортанням інфляційних процесів та порушенням рівноваги, що випливає як з недосконалості безпосередньо ринкових механізмів, так і відсутності цілісної державної політики розвитку ринку споживчих товарів. За останні роки були втрачені важелі реального впливу на динаміку ринку споживчих товарів, послабилася увага до розв’язання системних проблем розвитку, що призвело до поглиблення структурних деформацій, тінізації ринку, зниження якості і безпеки товарів. Необхідність забезпечення ефективності регулювання розвитку національного і регіональних ринків споживчих товарів вимагає науково-методичного обґрунтування таких важливих питань, як визначення цілей і пріоритетів його розвитку, розроблення моделей регулювання, визначення інструментарію впливу та прогнозування наслідків реалізації прийнятих регулятивних заходів. Особливо це завдання актуалізується в умовах глобалізаційних процесів та євроінтерграційних намірів України, а також зі вступом до СОТ. В умовах, що змінюються, мають бути вирішені питання координації діяльності, узгодження інтересів, подолання протиріч і визначення нових функцій органів управління на всіх рівнях, які формують і реалізують політику розвитку ринку споживчих товарів.

Питання регулювання ринку споживчих товарів привертають увагу багатьох учених-економістів. Зокрема, проблеми формування і функціонування ринку споживчих товарів та окремих його сегментів, а також, механізми його регулювання досліджувалися у працях таких вітчизняних вчених: О. М. Азарян, В. Г. Андрійчука, В. В. Апопія, І. О. Бланка, С. В. Близнюка, А. Ф. Бондаренка, Н. Є. Буркат, А. І. Бутенка, В. М. Гейця, Т.М. Гродецької, Л. І. Дідківської, Н. В. Карпенко, В. А. Карпова, Г. Н. Климка, А. Г. Кондиріної, В. Р. Кучеренка, В. Д. Лагутіна, Л. О. Лігоненко, Л. Г. Ліпич, А. А. Мазаракі, Л. В. Мазник, А. Ф. Мельник, А.І. Мокія, В. П. Нестеренка, В. І. Павлова, О. Г. Пустовойта, П. Т. Саблука, І. В. Сороки, Д. М. Стеченка, В. О. Точиліна, С. М. Чистова, Л. Н. Шохіна. Науковою основою досліджень проблем розвитку ринку та ролі державного регулювання в підвищенні ефективності ринкових механізмів стали праці зарубіжних вчених: С. Брю, Є. Дж. Долана, Е. Домара, Н. Калгара, Дж. М. Кейнса, Ф. Котлера, К. Макконелла, А. Маршалла, В. Мітчела, Д. Норта, П. Самуельсона, М. Фрідмена, П. Гейне, Е. Гансена, Дж. Гікса, Й. Шумпетера. Однак проблема системності та повноти дослідження розвитку ринку споживчих товарів вирішена ще недостатньо. Потребують додаткових досліджень питання забезпечення комплексності у виробленні і реалізації механізмів його регулювання, вибору форм і способів розв’язання проблем забезпечення стабільного функціонування ринкових механізмів, розмежування повноважень щодо регуляторної діяльності між центральними і регіональними рівнями виконавчої влади, а також, організації взаємодії між всіма учасниками ринку щодо досягнення головних цілей розвитку держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з виконанням наукових досліджень, передбачених планами науково-дослідної роботи Тернопільського національного економічного університету в рамках держбюджетних тем кафедри державного і муніципального управління “Організаційно-економічний механізм реформування і розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду до ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U000261) та “Дослідження методологічних засад державного регулювання економіки на макро- і мезорівнях” (номер державної реєстрації 0104U000406).

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретико-методологічних засад організаційно-економічного механізму регулювання ринку споживчих товарів в умовах, що змінюються, та розроблення практичних рекомендацій щодо його удосконалення і підвищення ефективності. Досягнення цієї мети обумовило необхідність розв’язання таких конкретних завдань:

розкрити сутність та виявити закономірності розвитку ринку споживчих товарів, обґрунтувати необхідність його дослідження в єдиному відтворювальному процесі та систематизувати підходи до побудови організаційної і структурної моделі ринку з метою визначення умов його ефективного функціонування в перспективі та унеможливлення розгортання кризових явищ і структурної деформації;
узагальнити наукові концепції щодо змісту і необхідності регулювання ринку споживчих товарів, визначення меж державного і ринкового регулювання; систематизувати основні наукові підходи до формування механізму регулювання ринку споживчих товарів та дослідити напрями його трансформації з метою покращення якісного змісту в сучасних умовах;
визначити методичний інструментарій дослідження механізмів регулювання ринку споживчих товарів та виробити систему індикаторів, які дозволять кількісно охарактеризувати якісні зміни на даному ринку;
діагностувати стан і виявити структурні деформації ринку споживчих товарів на національному і регіональному рівнях та узагальнити тенденції його розвитку за етапами трансформації, з метою обґрунтування перспектив його розширення та забезпечення конкурентності;
дослідити організаційно-функціональні та економічні механізми регулювання ринку споживчих товарів та оцінити результативність діючої системи регулювання цього ринку на національному і регіональному рівнях;
виробити нові концептуальні підходи до регулювання ринку споживчих товарів;
запропонувати шляхи підвищення ефективності використання маркетингу та маркетингових досліджень в системі регулювання ринку споживчих товарів;
обґрунтувати перспективи розвитку ринку споживчих товарів в контексті входження України до СОТ, на основі чого розробити варіанти регуляторної політики щодо підвищення його конкурентності і захисту та гарантування безпеки споживчих товарів.

Об’єктом дослідження є механізм функціонування ринку споживчих товарів у відтворювальному циклі та система регулювання його розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади реалізації організаційно-економічного механізму регулювання розвитку ринку споживчих товарів на національному і регіональному рівнях.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дисертації стало використання загальнонаукових, міждисциплінарних, економіко-математичних, статистичних та спеціальних методів. Зокрема, на основі системного підходу сформовано характерні ознаки ринку споживчих товарів та виокремлено системоутворюючі елементи ринку, досліджена система державного регулювання ринку. Порівняльний аналіз використовувався для співставлення теорій та концепцій державного регулювання ринку, порівняння діючих практик регулювання ринкових механізмів в окремих країнах світу та в різні часові періоди; структурний аналіз – для дослідження структурних пропорцій та деформацій ринку; факторний аналіз – для дослідження системи чинників функціонування ринку споживчих товарів на національному і регіональному рівнях. Важливе місце у дисертації відведено методам моделювання і прогнозування, які використані для розрахунку місткості ринку загалом та найважливіших його сегментів, побудови економіко-математичної моделі платоспроможного попиту. В роботі використані методи прогнозної екстрополяції, кореляційно-регресійного аналізу, групування, техніко-економічного обгрунтування. З арсеналу міждисциплінарних методів та прийомів інформаційний матеріал для якісної та кількісної оцінки проблем розвитку ринку споживчих товарів отримано за допомогою експертних оцінок та SWOT-аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища його функціонування.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розвитку теоретичних положень та виробленні нових концептуальних підходів щодо удосконалення регулювання ринку споживчих товарів на національному і регіональному рівнях, обумовлених визнанням статусу ринкової економіки, входженням України в СОТ та розвитком процесів децентралізації управління. Зокрема, в дисертації вперше:

сформовано концептуальну модель розвитку ринку споживчих товарів з позицій відтворювального процесу, в рамках якої розроблено стратегію удосконалення його регулювання. В основу Стратегії закладено чотири цільових вектори функціонування ринку споживчих товарів: стабілізація і збалансування, розвиток і розширення, підвищення конкурентності, захист і гарантування безпеки ринку, а також, визначений інструментарій та механізми реалізації регулятивних заходів щодо досягнення поставлених цілей за кожним напрямом;
обґрунтовано та запропоновано організаційно-функціональний механізм регулювання ринку споживчих товарів, в контексті якого виокремлено параметри взаємодії між учасниками ринку і органами виконавчої влади на національному і регіональному рівнях, визначено критерії та вироблено механізми узгодження державних інтересів та інтересів товаровиробників, запропоновано шляхи активізації діяльності громадських організацій щодо забезпечення стабільного функціонування ринку споживчих товарів та захисту прав споживачів;

удосконалено:

підходи до оцінювання результативності регулятивної політики щодо ринку споживчих товарів, в основу яких закладено функціональну залежність, яка ґрунтується на розмежуванні повноважень і правової компетенції суб’єктів регулювання, формах взаємодії і критеріях узгодження інтересів між учасниками ринку і органами виконавчої влади, сферах використання адміністративних методів для розв’язання проблем функціонування ринку, можливих варіантах прийняття рішень. На регіональному рівні передбачено врахування ступеня прямої участі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні стабільності регіонального ринку споживчих товарів та використанні ресурсних можливостей території розв’язувати кризові явища. Як екзогенні чинники, запропоновано враховувати глобалізаційні процеси, зміну кон’юнктури світового ринку, вимоги СОТ;
організаційно-функціональну структуру регіонального маркетингу ринку споживчих товарів, у якій передбачено формування інформаційної системи моніторингу і прогнозування ринку, визначення функціонального змісту маркетингової діяльності органів влади, розроблення методології та конкретизацію інструментів проведення маркетингових досліджень, створення високоякісного маркетингового продукту, визначення критеріїв оцінювання результатів маркетингових досліджень та механізмів коригування маркетингових рішень;
систему оцінки механізмів функціонування ринку споживчих товарів, у контексті чого розширено перелік показників та виокремлено індикатори, які характеризують ринок споживчих товарів у відтворювальному циклі та дозволяють забезпечувати системність його дослідження;
періодизацію становлення та трансформації системи державного регулювання ринку споживчих товарів. В основу виділення періодів закладено закономірності функціонування ринку споживчих товарів у визначені проміжки часу, процеси трансформації ринкових механізмів, інструментарій реалізації регулятивних заходів щодо розв’язання проблем ринку та інституційне забезпечення системи його регулювання;

набули подальшого розвитку:

теоретико-методологічні засади регулювання ринку споживчих товарів, зокрема, доповнено трактування дефініції „організаційно-економічний механізм регулювання”, при визначенні якого запропоновано виходити із розуміння його як цілісної системи економічних та організаційних заходів досягнення кінцевого результату реалізації визначених цілей розвитку ринку споживчих товарів, в якому мають бути закладені внутрішні можливості корекції і узгодження дій як органів влади, так і суб’єктів ринку на основі проведення моніторингу, аналізу, оцінок та контролю;
класифікація ринку споживчих товарів, в контексті якої уточнені критеріальні ознаки його структуризації, які ґрунтуються на реалізації функцій даного ринку в умовах трансформаційних процесів та впливу зовнішнього середовища;
побудова системи регулювання ринку споживчих товарів, яка передбачає: визначення об’єктів і суб’єктів регулювання, формування цілей і завдань; деталізацію принципів та конкретизацію форм, методів та інструментів регулювання. Такі підходи дозволяють забезпечувати системність і комплексність у прийнятті і реалізації регулятивних заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку споживчих товарів на національному та регіональному рівнях. Зокрема, пропозиції щодо удосконалення механізмів регулювання ринку споживчих товарів отримали позитивну оцінку в Головному управлінні економіки Тернопільської обласної державної адміністрації і враховані при розроблені заходів щодо стабілізації продовольчого сегменту ринку. Рекомендовані автором підходи до розроблення Стратегії удосконалення регулювання ринку споживчих товарів використані при розробленні Програми соціального-економічного розвитку Тернопільської області (довідка № 01/1-501 від 11.07.2006 р.).

Рекомендації щодо підвищення ефективності організаційних механізмів регулювання ринку споживчих товарів містяться в аналітичній записці міжнародної науково-практичної конференції „Організаційні та економічні проблеми розвитку муніципальних утворень”, яка направлена Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для практичного використання (акт про впровадження № 126-06/1753 від 02.11.2006 р.).

Рекомендації щодо удосконалення методики аналізу та прогнозування розвитку ринку споживчих товарів використані в роботі підрозділів Головного управління статистики у Тернопільській області для забезпечення системності досліджень та оцінок стану і тенденцій розвитку ринку (довідка № 02-12/33 від 15.02.2008 р.).

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін „Державне регулювання економіки”, „Макроекономічний аналіз і прогнозування” та „Управління якістю” (довідка № 126-06/104 від 23.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем організаційно-економічного механізму регулювання ринку споживчих товарів. Усі результати, що становлять сутність дисертаційної роботи, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів. Результати досліджень доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських конференціях і наукових семінарах, зокрема на: Всеукраїнській науковій конференції “Структурні та інституціональні фактори економічного зростання”(м. Київ, КНЕУ, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трансформація системи державного регулювання економіки на завершенні ХХ століття” (м. Тернопіль, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції. “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (Київ, КНТЕУ, 2002р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації” (м. Львів, 2002 р.); науково-практичній конференції „Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (Донецьк, ІЕП НАН України, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Професійна державна служба та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю та аудиту у сфері надання послуг” (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Організаційні та економічні проблеми розвитку муніципальних утворень” (м. Тернопіль, 2006 р.). Наукові результати дослідження обговорювались на наукових семінарах та круглих столах кафедри державного і муніципального управління Тернопільського національного економічного університету в 2000-2007 рр.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 19 наукових працях (з них 6 у фахових виданнях) загальним обсягом 6,3 д.а , з яких особисто автору належить 5,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури і викладена на 257 сторінках. Основний текст становить 204 сторінки, наведений список використаних літературних джерел з 285 найменувань займає 22 сторінки та 17 додатків розміщено на 30 сторінках. Дисертація містить 23 таблиці та 38 рисунків (з них 8 займають окремі сторінки).