Підвищення ефективності методів динамічної маршрутизації в телекомунікаційних мережах.

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність тематики дисертаційної роботи, обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено наукову новизну, практичне значення, дані про особистий внесок здобувача, апробацію результатів роботи та публікації, вказано на зв’язок роботи з науковими програмами.

У першому розділі "Аналіз моделей, алгоритмів та метрик динамічної маршрутизації в телекомунікаційних мережах" проаналізовано основні аспекти, які впливають на роботу, швидкодію та ефективність динамічної маршрутизації. Проведено аналіз основних алгоритмів пошуку маршрутів, якими є алгоритми аналізу стану каналів та дистанційно-векторні алгоритми, які, згідно метрик протоколів маршрутизації обирають оптимальні маршрути. Більшість метрик не враховує завантаженість мережі та обирає маршрути, які будуть актуальними при відсутності інших потоків. Показано, що для ефективного використання ресурсів фізичної структури, утворена логічна структура повинна бути максимально узгодженою з нею, рівномірно завантажуючи канали та вузли мережі.

Проаналізовано моделі та методи маршрутизації, показано, що всі вони є недосконалими та основним компромісом виступає відношення швидкої збіжності та забезпечення якості сервісу. Здебільшого, якість сервісу не враховується при виборі маршрутів, однак, існують методи її забезпечення за рахунок резервування ресурсів мережі вздовж маршруту передавання, які є надбудовами до протоколу маршрутизації. За своєю суттю, маршрутизація повинна бути інструментом управління розподілом ресурсів мережі, обираючи маршрути згідно характеристик потоків та збалансовано завантажуючи мережу. Розвиток маршрутизації не здійснювався у даному напрямку, а підвищення її ефективності відбувалось за рахунок розробки алгоритмів, методів та метрик маршрутизації, а аспект забезпечення якості сервісу вирішувався протоколами вищих рівнів.

Вирішення задачі ефективного використання мережевих ресурсів відбувається через вдосконалення методів балансування навантаження, однак через трансформацію мереж у мультисервісні, вимоги щодо рівня сервісу стали жорсткішими, а їх дотримання на однаковому рівні для даних, переданих по різних маршрутах, ускладнюється. Тому, для поєднання високих показників використання мережевих ресурсів та дотримання рівня якості сервісу в роботі запропоновано при проектуванні обирати топологію мережі із врахуванням особливостей маршрутизації, і в процесі роботи мережі модифікувати логічну структуру у відповідності до завантаженості всіх сегментів мережі.

У другому розділі "Методи формування і корекції структур телекомунікаційних мереж із динамічною маршрутизацією" розроблено методи синтезу фізичної та модифікації логічної структури мережі з метою підвищення ефективності динамічної маршрутизації. Маршрутизація забезпечує розподіл мережевих ресурсів, які використовуються потоками, створюючи завантаження. Тому синтез фізичної структури з врахуванням особливостей маршрутизації та зміна маршрутів у процесі роботи мережі згідно її завантаженості дозволять підвищити її ефективність.