МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ АНТРОПОГЕННИХ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ Статья

Актуальність теми дослідження. Екологічна політика України спрямована на поєднання економічного зростання та невиснажливого використання природних ресурсів, комплексне вирішення економічних і екологічних проблем на національному, регіональному та місцевому рівнях.

У сучасних умовах інтеграція України у світове господарство є безальтернативним напрямом її розвитку. Виходячи з цього, для вітчизняної економічної науки актуальним завданням постає дослідження особливостей функціонування ринкових відносин у природоохоронній сфері, які здатні забезпечити довгострокові позитивні зміни у стані довкілля та пом’якшити антропогенний вплив на зміну клімату.

Розв’язання сучасних екологічних проблем потребує комплексного наукового підходу, пошуку можливих шляхів подолання та виходу з екологічної кризи. Проблемам упровадження економічних інструментів екологічного регулювання присвячено багато робіт, в яких викладено результати дослідження та механізми вирішення економіко-екологічних протиріч. Провідними дослідниками названих напрямків є І.О. Александров, Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, А.А. Садєков, Ю.І. Стадницький, В.М. Степанов, В.М. Трегобчук, Г.О. Черніченко, М.Г. Чумаченко та інші.

Різні аспекти формування екополітики у контексті сталого розвитку, міжнародної торгівлі, еколого-економічної безпеки, а також екологічно збалансованої економіки досліджували такі вчені: О.І. Амоша, Н.М. Андрєєва, В.П. Вишневський, Т.П. Галушкіна, Л.С. Гринів, С.І. Дорогунцов, В.С. Кравців, І.М. Ляшенко, М.Г. Мельник, І.В. Петенко, О.В. Половян, О.Ю. Попова, В.В. Сабадаш, І.М. Синякевич, С.К. Харічков, А.М. Федоріщева, О.І. Шапоренко та інші.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність науково-методичного забезпечення реалізації національної екологічної політики, слід відзначити, що недостатньо опрацьованими залишаються науково-методичні підходи до розв’язання проблеми регулювання діяльності з попередження негативних змін клімату внаслідок створення «парникового ефекту» та реалізації механізмів Кіотського протоколу в Україні.

Необхідність формування механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів зумовлює потребу у поглибленому дослідженні економічних відносин у сфері економіки природокористування, передумов формування ефективного механізму скорочення викидів парникових газів та впровадження торгівлі квотами на викиди, реалізації проектів спільного впровадження. Це визначило актуальність наукової проблеми та обумовило вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках напрямків наукової роботи кафедри менеджменту за темами: «Методологічні аспекти менеджменту організацій різних типів» (номер державної реєстрації 0106U003341). В межах цієї теми автором систематизовано ринкові механізми регулювання скорочення антропогенних викидів парникових газів; «Методологія і практика прийняття управлінських рішень в менеджменті» (номер державної реєстрації 0107U001776) – автором розроблено пропозиції щодо управління проектами спільного впровадження; Інституту економіки промисловості НАН України за темою «Фінансово – економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, виконується за постановою бюро Відділення економіки НАН України від 31.01.2007 р., протокол № 1, код бюджетної програми КПКВ – 1030) – автором рекомендовано методичні підходи до формування національного плану розподілу дозволів на викиди парникових газів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та розробка науково – методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі задачі:

досліджено сутність і зміст економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища, а також систематизовано законодавчі та нормативні документи, які регулюють діяльність з попередження негативних змін клімату;

здійснено теоретико – методологічне обґрунтування ролі і місця механізмів торгівлі квотами на викиди парникових газів у системі економічних інструментів регулювання природокористування та природоохоронної діяльності;

досліджено еволюцію міжнародних та локальних ринків викидів парникових газів;

виконано комплексний аналіз стану забруднення атмосферного повітря та емісій парникових газів;

здійснено оцінку потенціалу скорочення емісій парникових газів на підставі прогнозних значень макроекономічних показників;

розроблено модель розподілу дозволів на антропогенні викиди парникових газів;

надано пропозиції щодо удосконалення регіональної інфраструктури проектів спільного впровадження та торгівлі квотами на викиди парникових газів;

розроблено методичні рекомендації щодо підготовки проектної документації та вибору варіантів фінансування проектів спільного впровадження.

Об’єктом дослідження є процес формування механізму регулювання викидів парникових газів.

Предмет дослідження – механізми регулювання антропогенних викидів парникових газів.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері економіко-екологічного регулювання. Інформаційною базою дослідження стали закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази профільних міністерств та відомств, міжнародні економічні та науково-технічні угоди, інші нормативні міжнародні та міжурядові документи. Джерелом аналітичної інформації є офіційні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, офіційні звіти міжнародних організацій, монографії вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні видання, матеріали наукових конференцій і семінарів, звітно-статистичні дані суб’єктів господарювання, інформація мережі Інтернет, результати власних досліджень та спостережень автора.

Розв’язання поставлених задач здійснено на підставі використання таких методів: теоретичного узагальнення і порівняння – для розкриття особливостей екологічного регулювання; методи статистичного і графічного аналізу – для оцінки впливу антропогенного фактора на негативні зміни клімату та виявлення тенденцій забруднення атмосферного повітря; метод системного аналізу – для оцінки чинних механізмів регулювання стану навколишнього природного середовища; комплексно – цільовий метод – для удосконалення організаційно-економічних механізмів екологічного регулювання; методи економіко-математичного моделювання – для наукового обґрунтування скорочення викидів парникових газів; методи кластерного аналізу для класифікації проектів спільного впровадження за інтегральним критерієм ефективності. Обробку статистичної інформації та виконання прогнозу викидів парникових газів здійснено за допомогою пакета MS Excel, кластерний аналіз реалізовано у Statistica 5.0 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних основ та розробці комплексу науково-методичних рекомендацій з формування механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

запропоновано науково-методичний підхід до формування механізму багатоваріантного аналізу, оцінки ефективності і відбору проектів спільного впровадження, який ґрунтується на групуванні критеріїв ефективності проектів на кластери, що дозволяє досягти узгодження інтересів власників проектів та інвесторів щодо ціни одиниці скорочення викидів та схеми фінансування проекту;

на основі прогнозних розрахунків макроекономічних показників за різними сценаріями соціально – економічного розвитку України та обсягів викидів парникових газів обґрунтовано умови, за яких змінюється функціональна роль України на ринку вуглецевих квот;

удосконалено:

структуру економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом включення до існуючих механізмів планування, стимулювання, фінансування та контролю за природоохоронною діяльністю нових елементів, що обумовлено приєднанням України до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та ратифікацією Кіотського протоколу до неї;

термінологічний апарат за рахунок конкретизації сутності поняття „механізм екологічного регулювання”, під яким розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів з відповідною структурою та функціями, що забезпечує функціонування процесу природокористування та удосконалення природоохоронної діяльності в межах заданих кількісно-якісних параметрів;

організаційно-економічне забезпечення ринкових механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів на регіональному рівні шляхом залучення до процесу підготовки і реалізації проектів спільного впровадження відповідного підрозділу торгово-промислової палати;

дістали подальшого розвитку:

науково-методичні підходи до формування національного плану розподілу квот на викиди парникових газів на основі застосування різних підходів до розподілу дозволів на викиди – орієнтації на викиди базового періоду або на еталонні показники викидів парникових газів для окремих видів джерел викидів та когенераційних установок;

методичні підходи до кількісного розрахунку квоти на викиди парникових газів для звичайних установок, які ґрунтуються на емісіях базового періоду, а також для когенераційних установок, для яких розрахунок квоти на викиди засновано на еталонних показниках викидів парникових газів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання науково-методичних положень дисертації для регулювання скорочення емісій парникових газів шляхом адаптування механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату до вітчизняного економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Розроблені пропозиції щодо регіональної інфраструктури реалізації проектів спільного впровадження використано в Донецькій торгово-промисловій палаті (лист № 2111 / 01.10 від 08.11.2007 р.) та враховано при розробці проекту Стратегії розвитку міста Донецька до 2020 р. (лист № 127 / 1284 від 28.11.2007 р.).

Методичні рекомендації щодо складання проектної пропозиції та вибору схеми фінансування проектів спільного впровадження прийнято до використання ВАТ „Ясинівський КХЗ” (лист № 9019 / 01 від 02.11.2007 р.) та ТОВ НВП «Лисичанський резино – технічний завод» (лист № 01 / 723 від 17.10.2007 р.). Теоретичні положення і методичні рекомендації, представлені в роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в процесі викладання курсів «Управління проектами» та «Екологічний менеджмент» (довідка № 958 / 01 – 27 / 6.9.0 від 30.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати отримано автором особисто, вони відображають авторський підхід до вирішення проблеми регулювання скорочення викидів парникових газів. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорено і схвалено на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально - економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (2004 – 2007 рр., м. Донецьк); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених „Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (2004 р., 2007 р., м. Тернопіль); V Міжнародний енергоекологічний конгрес «Енергетика. Екологія. Людина» (2005 р., м. Київ); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні» (2006 р., м. Київ); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоспроможність національної економіки» (2007 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції» (2007 р., м. Донецьк).

Публікації. Основні положення, результати та висновки дослідження викладено у 22 наукових працях, у тому числі 8 статей опубліковано у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 7,79 д.а., у тому числі особисто автору належить 6,57 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 200 найменувань на 22 стор., 11 додатків на 40 стор. Основний зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тексту, включаючи 40 рисунків на 18 сторінках та 7 таблиць на 3 сторінках.