ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УСТАНОВКИ ПЕРВИЧНОЙ ПЕРЕРАБОТКИ НЕФТИ ПУТЕМ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СТРУКТУРЫ ОБОРУДОВАНИЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі наведено загальну характеристику роботи, яка підкреслює її

актуальність, відповідність державним науковим програмам, наукову новиз-

ну і практичне значення; визначено об'єкт і предмет дослідження та сформу-

льовано мету і завдання дослідження.

У першому розділі «Аналіз стану енергозбереження на установках

первинної переробки нафти» аналізуються шляхи розвитку й удосконалення

енергетичних потоків на УППН. Теоретичні й практичні дослідження в галузі

первинної переробки нафти проводили М.І. Воскобойніков, А.Ф. Інчик, В.Г.

Шухов, І.І. Єлін, В.В. Марковніков, К.В. Харічков, С.П.Гаврилов та ін. Мето-

дам аналізу для підвищення ефективності енергетичних установок присвяти-

ли свої роботи Р.Сміт, Й. Клемеш, Б. Ліннхофф, Я. Шаргут, Є.І. Янтовський,

В.М. Бродянський, Д.П. Гохштейн, Г.П. Верхівкер та ін.

Показано, що розв’язання завдання підвищення ефективності енерготе-

хнологічного режиму УППН може бути отримано за рахунок модернізації

структури обладнання. Це робить доцільним використання регенеративної

теплоти для рекуперативного підігріву продуктів в ТА для отримання опти-

мального значення кількості теплоти при мінімальних витратах ПЕ за раху-

нок використання удосконаленої структури обладнання. Прототипом прийн-

ята відома УППН, яка містить з'єднані між собою технологічними трубопро-

водами блок електрознесолювання, блок попереднього випаровування бензи-

ну, блок атмосферної перегонки, блок стабілізації бензину та колону вакуум-

ної перегонки.

Аналіз літературно-патентних джерел показав, що дослідники з енерго-

збереження в галузі первинної переробки нафти звернули увагу на можли-

вість економії ПЕ порівняно давно, однак у літературі не виявлено технологі-

чних структур, які б дозволили ефективно використовувати рекуперативну

теплоту конденсації легких фракцій ПППН в технологічному циклі, яка від-

водиться в навколишнє середовище.

Обґрунтовано необхідність використання методів пінч-аналізу та енер-

гії-нетто для аналізу УППН. Для дослідження обрано установку первинної

переробки нафти ПАТ «Лукойл-Одеський НПЗ».

В другому розділі «Імітаційна модель теплофізичних властивостей

продуктів нафтопереробки» розроблено імітаційну модель теплофізичних

властивостей сировини і ПППН.

Для розробки імітаційної моделі було застосовано дисперсійний аналіз,

який дозволив виявити вирази, що найкраще описують відповідні теплофізи-

чні властивості ПППН і сировини. Теплофізичні властивості ПППН дослі-

джувалися для двох агрегатних станів – рідинного і газоподібного для основ-

5

них ПППН, а саме – нафти, мазуту, гудрону, бензинової фракції (БФ), дизе-

льної фракції (ДФ), гасової фракції (ГФ) і вакуумного газойлю (ВГ).

Визначено основні теплофізичні властивості ПППН і сировини, а саме

– густину, ентальпію і теплоємність.