АНТИФРИКЦІЙНІ ПТФЕ-КОМПОЗИТИ ДЛЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ У ВОЛОГИХ СЕРЕДОВИЩАХ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання досліджень, показано наукову новизну роботи і перспективи розвитку, практичну значущість отриманих результатів. Викладено основні положення, що виносяться на захист дисертації і дані про апробацію та публікації результатів досліджень.

У першому розділі проведено аналіз літературних вітчизняних і зарубіжних даних, присвячених технології та особливостям отримання ПКМ антифрикційного призначення з мінімальним вологопоглинанням на основі ПТФЕ. Вивчено механізм проникнення і накопичення вологи в ПКМ, а також подана оцінка гідрофільності компонентів композиції.

Охарактеризовано способи компенсації негативного впливу вологопоглинання на властивості композиту.

На підставі детального аналізу патентної, науково‑технічної інформації з методів виготовлення і властивостей традиційних ПКМ антифрикційного призначення на основі ПТФЕ зроблено висновок про необхідність і доцільність досліджень щодо створення композитів із поліпшеними фізико‑механічними властивостями і мінімальним вологопоглинанням, визначено завдання для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети.

Виходячи з літературних даних, обрано об'єкт і предмет досліджень.

У другому розділі подано характеристики об'єкту дослідження, аргументовано його вибір, режими пресування композиту і методи дослідження властивостей ПКМ. Обґрунтовано вибір і необхідні показники основних характеристик конструкційної стійкості композиту (границя міцності при стиску та інтенсивність зношування). Вибрано методи дослідження структури та властивостей розроблених ПТФЕ-композитів: фрактографію, оптичну мікроскопію, електронну та растрову електронну мікроскопію, рентгенографію, термічний аналіз (ДТА, ТГА, ТГ), порометрію, стандартні методики визначення фізико-механічних, триботехнічних властивостей полімерних матеріалів.

У третьому розділі наведено результати досліджень фізико‑механічних і триботехнічних властивостей ПКМ залежно від вологопоглинання, які є передумовою і підставою для розроблення технології оптимізації процесу пресування вологостійкого композиту. Як контрольний зразок використовували композит Ф4ВВ20 такого складу, % (мас.): ПТФЕ – 80, ВВ – 20, отриманий за відомою технологією (ТУ 301‑05‑16‑89).

Із збільшенням тривалості дії вологи на композитний матеріал ущільнень компресорів його експлуатаційні характеристики та ресурс роботи помітно знижуються (у 3–4 рази), а інтенсивність зношування різко збільшується (в 4–8 разів). Це вимагає зупинки обладнання та проведення позапланових ремонтів, що в кінцевому підсумку призводить до економічних втрат (витрати на запасні частини, втрати від простою тощо).

Проведені дослідження щодо з'ясування механізму та природи вологопоглинання ПТФЕ-композиціями з ВВ і оцінка втрат властивостей композиту при цьому.

Результати досліджень показали, що вже у процесі виготовлення виробів у ПТФЕ-композиті з ВВ можуть утворитися поверхневі субмікродефекти, які при дії рідкого середовища розвиваються в руйнівні тріщини