ТЕХНОЛОГІЯ ЛУЖНОЇ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЖИРІВ В СИСТЕМІ ВОДА-ГЛІЦЕРИН-ЕТАНОЛ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми роботи, визначено її мету та основні завдання, викладено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано відомості стосовно особистого внеску автора, апробації роботи.

У першому розділі наведено аналітичний огляд науково-технічної інформації з питання теоретичних основ процесу лужної нейтралізації олій та жирів. Проаналізовано основні фактори, що впливають на повноту рафінації олій та жирів. Відзначено основні недоліки сучасних схем лужної рафінації олій та жирів, зокрема рафінації олій і жирів в мильно-лужному середовищі. Зосереджено увагу на питанні застосування соапстоків в олійно-жировій промисловості. Обґрунтовано доцільність пошуків шляхів більш раціонального виробництва нейтралізованих жирів і використання соапстоків з отриманням продуктів, що мають більш високу вартість.

У другому розділі обґрунтовано напрямки досліджень дисертаційної роботи, наведено характеристику сировини, матеріалів та допоміжних реагентів, які використано в дослідженнях, описано методики дослідження, алгоритм обробки отриманих даних із зазначенням використаного обладнання.

Поверхневий натяг зразків системи ВГЕ визначено за допомогою методу Дю-Нуї, густину – згідно ДСТУ 4633:2006. Кислотне число, число омилення, вміст неомилюваних речовин, вміст мила в нейтралізованих жирах, пероксидне і анізидинове числа визначено за стандартними методиками (ДСТУ 4350, ДСТУ ISO 3657, ГОСТ 5479, ГОСТ 5480). Вміст етилового спирту в нейтралізованих жирах проводили перегонкою етанолу, окисненням його двохромовокислим калієм в кислому середовищі і титруванням надлишку двохромовокислого калію розчином сірчанокислої солі закису заліза в присутності індикатора фероїну. Вміст гліцерину в нейтралізованих жирах проводили окисленням гліцерину до формальдегіду йодною кислотою, проведенням кольорової реакції, визначення інтенсивності фарбування розчину на ФЕК при довжині хвилі 480 нм.

Визначення пероксидного і анізидинового чисел жирів визначено за стандартними методиками (ДСТУ ISO 3960, ДСТУ ISO 6885). Модельні зразки жирів з різним вмістом продуктів окиснення створено за прискореним методом «активного кисню», жирнокислотний склад соапстоків – методом газорідинної хроматографії.

Пробну нейтралізацію жирів в системі ВГЕ проведено на лабораторній установці, що дозволяє імітувати промисловий процес нейтралізації в мильно-лужному середовищі. Визначення загального вмісту жиру в соапстоці після нейтралізації олії проведено шляхом екстрагування жиру етиловим ефіром з подальшим відганянням розчинника згідно ДСТУ 5033. В’язкість, піноутворююча здатність та стабільність піни, миюча здатність, водневий показник, адсорбційна здатність соапстоків визначені за стандартними методиками (ГОСТ Р 53708, ГОСТ 22567.15, ГОСТ 22567.1, ГОСТ 22567.5), колірність соапстоків – колориметричним методом.

Експериментальні дослідження виконувались в лабораторіях Українського науково-дослідного інституту олій та жирів НААН, кафедр технології жирів та продуктів бродіння, органічного синтезу і нанотехнологій НТУ «ХПІ», а також у науково-дослідній лабораторії фармакопейного аналізу ДП «Фармакопейний центр» (м. Харків). Для планування експериментів і обробки експериментальних даних застосовували математичні методи з використанням програмних пакетів Statistica, Mathcad, Mathlab і Місrosoft Ехсеl.