ПОЛІПШЕННЯ ПЛАВНОСТІ ХОДУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та задачі дисертаційного дослідження. Наведені основні положення наукової новизни і практична значимість результатів, представлено дані апробації результатів роботи та їх впровадження, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі надано результати аналізу літературних джерел стосовно особливостей перевезень небезпечних, зокрема, вибухонебезпечних вантажів. Розглянуто вимоги до транспортування зазначених вантажів, відповідно до існуючих норм та правил. Визначено, що в існуючих технічних вимогах не достатньо уваги приділяється питанням зменшення динамічних навантажень на вантаж під час транспортування. Разом із тим вібрація вантажу може бути причиною виникнення аварійної ситуації. Таким чином, важливою задачею у забезпеченні транспортування небезпечних вантажів є покращення показників плавності ходу СТЗ.

Розглянуто критерії оцінювання та основні чинники, що впливають на плавність ходу ТЗ. Відзначені внески вітчизняних та закордонних науковців у вирішенні цих проблем: І. В. Балабіна, Я. М. Гореліка,, С. С. Дмитриченка, В. П. Жігарева, В. В. Іванова., В. І. Кнороза, В. В. Ломакіна, І. Г. Пархіловского, Я. М. Певзнера, Р. В. Ротенберга, A. A. Силаєва, A. A. Хачатурова, М. М. Яценка, В. Ф. Платонова, А. Є. Плетньова, O. K. Прутчікова, Є. О. Чудакова, Б. В. Юдіна, М. А. Юдкевіча, L. Kirschke, F. D. Ellis, H. Pacejka та ін.

Наведено огляд робіт з вивчення коливань СТЗ, а також огляд методів поліпшення параметрів його підвіски. Представлені математичні моделі динаміки СТЗ та окремо систем підресоренння, теоретичні та експериментальні підходи до досліджень плавності ходу СТЗ.

Розглянуті механічні системи з проклацуванням як системи, що забезпечують віброізоляцію певної частини конструкції. Визначено, що створення систем підресорення з використанням нелінійних коректорів жорсткості, які реалізують стан квазінульової жорсткості, є перспективним напрямом. Відповідна підвіска матиме віброізолюючі властивості, які можуть налаштовуватись для конкретної маси небезпечного вантажу, що перевозять.

Критичний огляд стану досліджуваного питання показав відсутність комплексного системного підходу та цілісної методики до визначення типу, складу і конструкції СТЗ для перевезення небезпечних вантажів в складних дорожніх умовах, чим стримується пошук оптимальних рішень щодо їх конструкцій. Викладено основні висновки, сформульовано мету та задачі дослідження.

У другому розділі розглянуті питання створення схеми конструкції СТЗ для перевезення небезпечних об’єктів, що, на відміну від існуючих, задовольняє вимоги транспортування таких вантажів, має просту і дешеву конструкцію та істотно кращі показники плавності ходу. Запропоновані математичні моделі СТЗ та наведені результати теоретичних досліджень формування показників плавності ходу СТЗ у різних конструктивних виконаннях та з різними параметрами.

Задовольнити вимогу до покращення плавності ходу класичної схеми СТЗ вдалось внаслідок додавання до конструкції несамохідного візка другого додаткового рівня підресорення, що має нелінійну характеристику із квазінульовою жорсткістю. Конструктивне виконання цього рівня пропонується таке (рис. 1):

              на рамі класичного причепа розмістити вантажну платформу 5, на якій буде закріплюватись небезпечний вантаж 6, що перевозять;

              платформа 5 монтується на рамі причепа за допомогою пружинного блока 4, який пропонується виконати зі звичайних циліндричних пружин стискання, які утворюють ферму Мізеса, такий блок має нелінійну характеристику із областю, що реалізує стан квазінульової жорсткості (рис. 2);

              з метою забезпечення стійкості платформи в системі пропонується жорстко обмежити невертикальні рухи; для цього між рамою причепа та платформою закріплюються напрямні 7, 8, 9.