ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА Статья

Актуальність теми. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України зумовлює необхідність активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, яка дозволяє забезпечити їх конкурентоспроможність та ефективне функціонування, а також є основою прискореного зростання національної економіки. Однак здійснення інноваційної діяльності підприємств, зокрема машинобудівних, об'єктивно пов'язано зі значним ризиком, який є стримуючим чинником для реалізації підприємствами свого інноваційного потенціалу. Але й відмова від інновацій пов'язана з ризиком невикористаних можливостей. Тому треба не уникати ризику в інноваційній діяльності, відмовляючись від інновацій, а вивчати його, аналізувати й оцінювати та вживати заходи щодо обмеження. Це спонукає машинобудівні підприємства до впровадження у свою діяльність положень сучасної ризикології, які потребують активної позиції, спрямованої на комплексне обмеження ризику в інноваційній діяльності.

У сучасній науковій літературі питанням економічного ризику, його аналізу, оцінки, моделювання та управління приділяється значна увага. При цьому ризик в інноваційній діяльності розглядається як вид економічного ризику. Проте не можна всі загальні положення теорії економічного ризику використовувати щодо ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Способи аналізу, оцінки й обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства треба розглядати з урахуванням особливостей та складових інноваційної діяльності підприємств цієї галузі, які зумовлюють необхідність формування та реалізації цілісного комплексу дослідницьких, технологічних і стратегічних складових інноваційного потенціалу. Необхідність комплексного підходу до обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівних підприємств визначає актуальність теми дисертації та її значення для функціонування й розвитку машинобудівних підприємств в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН 31-06 «Інноваційна модель сталого розвитку виробничих систем у динамічних умовах господарювання» (номер держреєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.) автором розроблено процедуру оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:

узагальнено положення теорії інноватики та ризикології щодо інноваційної діяльності машинобудівного підприємства;

досліджено сутність ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства та передумов його обмеження;

вивчено поняття інноваційного потенціалу підприємства, підходи до його оцінки та взаємозв'язок з ризиком в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

узагальнено існуючі способи оцінки й обмеження ризику, виявлено їх переваги та недоліки, а також придатність для застосування в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

визначено можливість обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства шляхом її диверсифікації;

використано розроблені рекомендації щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність підприємства. Предметом дослідження є обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою роботи послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інноваційного менеджменту та ризикології. Правове поле дослідження склали чинні нормативно-правові документи щодо регулювання інноваційної діяльності в Україні. Інформаційною основою роботи є офіційні дані Держкомстату України, статистичні дані машинобудівних підприємств Луганської області, а також результати власних досліджень.

У ході вирішення поставлених завдань були використано такі методи: структурний аналіз (при виокремленні дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного процесу, інноваційного потенціалу й ризику в інноваційній діяльності підприємства); логічний аналіз (при дослідженні чинників ризику в інноваційній діяльності підприємства); метод аналогій (для дослідження існуючих способів обмеження ризику в інноваційній діяльності, що придатні для застосування на машинобудівних підприємствах); метод угруповань (при узагальненні існуючих способів оцінки та обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства); експертно-аналітичний метод (для оцінки інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства та ризику в інноваційній діяльності, оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства); метод графічного моделювання (при розробці наочного подання процедури відбору інноваційних проектів за зонами ризику в інноваційній діяльності; при обґрунтуванні підходу до визначення ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності на основі її диверсифікації, при зображенні операції стандартизації оцінки інноваційного потенціалу підприємства); метод стандартизації даних (для забезпечення порівнянності змінних, які використовувалися при оцінці ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства). Для статистичної обробки інформації, розрахунку проміжних та кінцевих результатів було використано програмний продукт Мicrosoft Office Excel.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних положень щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства на основі запропонованої послідовності вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності за розробленим критерієм ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства.

Наукова новизна результатів досліджень полягає в такому:

удосконалено:

структурування інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства шляхом виокремлення дослідницької, технологічної та стратегічної складових, що створює підґрунтя для більш точної оцінки ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства як передумови його обмеження;

підхід до оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства, що передбачає розрахунок співвідношення між стандартизованими оцінками інноваційного потенціалу та ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за дослідницькою, технологічною та стратегічною складовими, рівень якого виступає критерієм віднесення інноваційних проектів до певних зон ризику й вибору способу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства;

оцінку ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок диверсифікації цієї діяльності шляхом визначення ступеня використання можливостей диверсифікації та виявлення відповідних резервів;

отримало подальший розвиток:

поняття ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства, яке вивчається як небезпека несприятливих подій у процесі формування й використання дослідницької, технологічної та стратегічної складових інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства;

поняття обмеження ризику в інноваційній діяльності, що розглядається як комплекс заходів, спрямованих на запобігання перевищенню гранично-допустимих значень ризику в інноваційній діяльності підприємства, а також локалізацію та компенсацію несприятливих наслідків у випадках, коли таке перевищення матиме місце;

поняття ризикостійкості шляхом його застосування до інноваційного потенціалу підприємства, що дало змогу, з одного боку, розглядати його як характеристику спроможності інноваційного потенціалу підприємства протистояти ризику в інноваційній діяльності, а з іншого – використовувати як критерій порівняння інноваційних проектів і встановлення їх належності до певних зон ризику.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Розроблені в дисертації підходи й отримані результати являють собою методичну основу обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

оцінки ризикостійкості інноваційного потенціалу підприємства та послідовності вибору способів обмеження ризику в інноваційній діяльності підприємства;

визначення ефекту обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства за рахунок її диверсифікації.

Результати дослідження використано на промислових підприємствах м. Луганськ та Луганської області, що підтверджується відповідними документами: ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» (довідка № 986/12-324 від 24.08.07), ЗАТ «Первомайський механічний завод» (довідка № 1206/4-12 від 17.10.07).

Особистий внесок здобувача. Положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо обмеження ризику в інноваційній діяльності машинобудівного підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані в співавторстві, уточнено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорені на научно-практической конференции «Предприятие в рыночной системе хозяйствования» (г. Киев, 1999 г.), Міжнародній науково-практичній конференції «Еколого-економічні проблеми розвитку підприємств» (м. Луганськ, 2000 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (м. Луганськ, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (м. Луганськ, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 12 наукових працях, серед яких 4 статті – у наукових журналах, 5 статей – у збірниках наукових праць, 3 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,62 д.а., з яких особисто автору належать 2,87 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 223 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 30 таблиць та 22 рисунки, які подано на 41 сторінці. Список використаних джерел із 254 найменувань уміщено на 23 сторінках, 1 додаток – на 2 сторінках.