ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ



Назва:
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


 


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, мету й завдання; охарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення результатів наукового пошуку, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.


У першому розділі„Теоретико-методологічні основи формування професійно-правової етики майбутніх працівників міліції громадської безпеки” на основі аналізу філософської, педагогічної та психологічної літератури розкрито сутність професійно-правової етики майбутніх працівників міліції громадської безпеки.


На підставі здійсненого в роботі аналізу філософських концепцій сутності етики та моралі: абсолютистських (Платон, Г. Гегель, І. Кант, Дж. Мур, Д. Росс), в яких джерелом моралі визначається понадлюдська сила (закони природи, абсолютна ідея, божественний закон тощо), що вимагає від людини неусвідомленого, безумовного, апріорного підкоряння певним принципам поведінки, незмінним у процесі розвитку людства, та антропологічних (Арістотель, Б. Спіноза, Е. Фром, Ж.-П. Сартр та ін.), джерелом моралі в яких визначається природа людини, її соціальне буття, а принципи й норми моральної поведінки, що видозмінюються в суспільному розвитку, мають бути інтеріоризовані, усвідомлені та прийняті людиною, встановлено, що, незважаючи на відмінності, єдиним для всіх концепцій є розуміння соціально-регулювальної функції етично-моральних інстанцій у всіх сферах життєдіяльності людини.


З’ясовано, що узагальнення специфічних моральних норм, пов’язаних з особливостями функціонування таких професій, які передбачають безпосередній вплив на психічну реальність людини, визначається як професійна етика.


Відповідно до загальнонаукового розуміння професійна етика є: філософською системою знання, розділом етичного вчення, що досліджує особливості функціонування моралі в різних видах професійної діяльності (Р. де Джордж, Л. Кокорєв, Л. Кольберг, Г. Лазутіна, В. Малахов); рефлексією щодо принципових і нормативних підстав професійної діяльності, рефлексивним і експертним супроводом нормотворчості та нормативної практики у сфері професій (Л. Абрамова, В. Бакштановський); сукупністю моральних норм і правил поведінки, які визначають ставлення людини до своєї професійної діяльності, професійного співтовариства (Р. Апресян, О. Бандурка, О. Гусейнов, Л. Кокорєв, О. Лапузіна); позаособистісним утворенням, що виникає в межах професійної спільноти та на особистісному рівні виявляється в професійній моралі фахівця (С. Анісімов, Ю. Саранчин, А. Токман).


Результати здійсненого аналізу характерних особливостей професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки (спрямованість на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку та громадської безпеки, запобігання й припинення злочинів і адміністративних правопорушень тощо), а також сутнісних ознак їх професійної етики (державність, регламентованість, деонтологічність, законність тощо) дали змогу під професійно-правовою етикою розуміти сукупність норм, правил та принципів професійної поведінки працівника міліції громадської безпеки, яка забезпечує етичний і правовий характер його відносин та на особистісному рівні виявляється в професійно-правовій моралі.


Ґрунтуючись на принципах системності, синергійності, діяльнісності, відображення, динамічності, детермінованості та усвідомленості, професійно-правову мораль працівника міліції громадської безпеки в роботі визначено як складну інтегративну професійну якість, що забезпечує відображення, усвідомлення й актуалізацію професійно-моральної поведінки фахівця під час виконання ним службового боргу, пов’язаного із захистом основних прав і свобод людини та громадянина, розкриттям і запобіганням вчиненню злочинів проти особистості, суспільства й держави.


Визначено складові професійно-правової моралі працівника міліції громадської безпеки, такі як:


1) професійно-правова моральна свідомість – інтегративне психологічне утворення, яке формується внаслідок ідеального відображення та впорядковування правоохоронцем професійної реальності й виявляється в: знаннях про належну професійно-моральну поведінку, професійно-моральному ставленні фахівця при виконанні службового обов’язку, а також регуляції власної професійної діяльності на основі професійно-моральних переконань;


2) професійно-правова моральна поведінка сукупність дій працівника міліції громадської безпеки, що мають професійно-етичне значення, базуються на професійно-моральній потребі, зумовлюються професійно-моральним вибором та реалізуються в професійно-моральному вчинку;


3) професійно-правове моральне ставлення, яке полягає в професійно-моральній оцінці ситуацій, пов’язаних з виконанням службових завдань через усвідомлення власних професійно-моральних зобов’язань та професійно-моральних почуттів.


Кожна зі складових професійно-правової моралі працівника міліції громадської безпеки має певні закономірності формування та розвитку й потребує для цього створення спеціальних організаційно-педагогічних умов.


За результатами здійсненого аналізу зарубіжного досвіду фахової підготовки поліцейських з’ясовано, що формування їх професійно-правової моралі є головним завданням освітнього процесу, вирішення якого забезпечується впровадженням спеціальних навчальних програм, використанням активних форм та методів навчання: тренінгів, ділових і рольових ігор, польової практики, програмного розвитку особового складу тощо. Усі формувальні заходи спрямовані на оволодіння майбутніми фахівцями як системою етичних знань (теоретична підготовка), так і системою етичних почуттів і спонукань (соціально-особистісна підготовка), навичок етичної поведінки (практична підготовка).


Формування професійно-правової моралі в майбутніх працівників міліції громадської безпеки проголошено одним з головних завдань їх професійної підготовки в Україні, проте його реалізація ускладнюється відсутністю відповідних інваріантних навчальних дисциплін, переважною орієнтацією на опанування курсантами морально-етичних знань, домінуванням лекційно-семінарських форм і методів навчання, що вимагає розробки та впровадження відповідних педагогічних заходів.


У другому розділі„Науково-методичні засади формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки у фаховій підготовці”охарактеризовано концептуальну модель, теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови та визначено дидактичні засоби формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки в процесі професійної підготовки.


Враховуючи провідні положення сучасної педагогіки вищої школи (О. Андрєєв, Ю. Бабанський, А. Вербицький, В. Сластьонін, Є. Шиянов та ін.), вимоги до професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти МВС України (М. Ануфрієв, О. Бандурка, О. Мартиненко, Л. Мороз, А. Токман та ін.), а також ґрунтуючись на визначених особливостях формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки у цілому і її складових зокрема, у роботі створено та охарактеризовано концептуальну модель, що відображає мету й завдання професійної підготовки; принципи, умови, етапи, форми та методи формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки; її критерії й результат (рис. 1).


З’ясовано, що досягнення мети формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки забезпечується реалізацією у фаховій підготовці як загальнодидактичних, так і специфічних принципів: мотиваційного забезпечення, рефлексивності, активності, пріоритету інтерактивних методів навчання, співпраці, суб’єктності, розвивальної психодіагностики, нелінійного управління, супроводжувального навчання, антиципації.


 


Складність, багатогранність процесу формування професійно-правової моралі майбутніх працівників міліції громадської безпеки у фаховій підготовці зумовлює низку його етапів. На першому, мотиваційно-когнітивному, етапі відбувається формування мотиваційної готовності курсантів до морально-етичного навчання та когнітивного рівня їх професійно-правової моралі, що передбачає інтеріоризацію майбутніми фахівцями професійно-правових цінностей, норм, принципів, ідеалів, а також усвідомлення ними сутності професійно-правової моралі як особистісного змісту професійно-правової етики працівників міліції громадської безпеки. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)