СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ БИЗНЕС-СРЕДЫ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, виділено недостатньо досліджені аспекти проблеми формування сприятливого бізнес-середовища національної економіки, визначені мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображені наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі ,,Теоретико-методичні основи вивчення бізнес- середовища національної економіки” розкрито сутність бізнес-середовища та його значення для розвитку національної економіки, визначено основні соціально-економічні фактори формування бізнес-середовища, досліджено існуючі підходи до оцінки факторів його формування в національній економіці.

Дослідження сутності бізнес-середовища з позицій інституційного та неоінституційного підходів дозволило проаналізувати внесок зазначених теорій у розвиток сучасної концепції бізнес-середовища, який полягає в: дослідженні формування сприятливого бізнес-середовища та аналізі його зовнішніх і внутрішніх факторів; вивченні бізнес-клімату як важливого компонента бізнес-середовища; дослідженні суб'єктів бізнес-середовища та аналізі інституційних умов його формування, значення культури та ідеології, а також інших неекономічних складових для його розвитку; заснуванні соціально-правового напряму в дослідженні бізнес-середовища; аналізі транзакційних витрат як індикатора його стану.

Враховуючи внесок класичних і сучасних концепцій бізнес-середовища, а також міжнародні тенденції розвитку бізнесу, що супроводжуються значним зростанням ролі наукової, культурної та екологічної складових у господарській діяльності підприємств, автором обґрунтовано таке визначення цього поняття: бізнес-середовище – це сукупність політичних, правових, економічних, науково-технологічних, соціально-культурних та екологічних факторів, що безперервно взаємодіють між собою, знаходяться поза зоною контролю та впливу бізнесу, але безпосередньо або опосередковано впливають на нього, при цьому ефект впливу може мати як позитивний, так і негативний результат.

Дослідження класифікації видів і структури бізнес-середовища в різних наукових джерелах дозволяють виділити такі рівні формування сучасного бізнес-середовища щодо організації: зовнішнє та внутрішнє середовище. В свою чергу, зовнішнє середовище теж поділяється на два рівня: загальне середовище і середовище задач. До елементів зовнішнього загального середовища відносять такі виміри: міжнародне, науково-технологічне, соціокультурне, економічне, політичне, правове та екологічне. До елементів зовнішнього середовища задач відносимо: споживачів, конкурентів, постачальників та ринок праці. При цьому, аналізуючи характер процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі бізнесу, виділяються такі його основні риси: складність, взаємопов'язаність факторів, рухливість, некерованість, турбулентність. Внутрішнє середовище організації, як елемент структури бізнес-середовища, включає чотири функціональні сфери діяльності: виробничу, управлінську, інвестиційну та соціальну сфери.

На сучасному етапі економічного розвитку соціально-економічні фактори бізнес-середовища не тільки безпосередньо впливають на діяльність суб'єктів бізнесу, а й виступають основою формування сприятливого і стійкого середовища для розвитку національної економіки, забезпечення її конкурентоспроможності та привабливості країни для іноземних інвестицій.

Як показало дослідження, фактори бізнес-середовища – це процеси та дії, які носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, та сукупний вплив яких здатний змінювати умови ведення бізнесу як в позитивну, так і в негативну сторону. Виділено три групи факторів формування бізнес-середовища з точки зору впливу на результат: конструктивні (фактори, які дозволяють створити раціональне та сприятливе бізнес-середовище для економічної діяльності підприємств); деструктивні (які здійснюють руйнівний вплив на інші елементи та структуру бізнес-середовища, а також на результати економічної діяльності); змішані (результатом їх дії може бути і позитивний, і негативний вплив).

У роботі запропоновано виділити ще дві групи факторів за характером їх впливу на організацію. Перша група характеризує середовище прямого впливу: організація відчуває на собі їх безпосередній вплив, але, в той же час, впливає на них. До таких факторів належать елементи зовнішнього середовища задач організації. Друга група факторів характеризує середовище непрямого впливу, яке не може здійснювати негайний вплив на організацію, проте позначається на її діяльності. До цих факторів належать елементи зовнішнього загального середовища організації.

Введена класифікаційна ознака дозволила визначити вплив деструктивних факторів на бізнес, що обумовлюється виникненням структурних, економічних, соціально-культурних, інфраструктурних, політико-правових, науково-технологічних, природно-екологічних та неформальних бар'єрів ведення бізнесу, які можуть виражатися в таких негативних проявах, як неплатоспроможність підприємств, обмеження попиту внаслідок зниження купівельної спроможності споживачів, зниження рівня припливу інвестиційного капіталу, негативне ставлення населення до підприємницької діяльності, недотримання законів суб'єктами бізнесу, втрата довіри між бізнесом і владою, виникнення сектора ,,тіньової” економіки, зниження конкурентоспроможності національної продукції на міжнародних ринках та ін.

Автором систематизовано основні методичні підходи до оцінки середовища, що дозволило виділити дві групи методик залежно від етапів і цільового призначення оцінки бізнес-середовища. До першої групи віднесені методики, орієнтовані на оцінку бізнес-середовища як зовнішнього середовища підприємства. До них відносяться: методика оцінки зовнішнього середовища ,,5×5”; методика аналізу сегментів зовнішнього середовища; PESТ-аналіз зовнішнього середовища підприємства; SLEPT-аналіз зовнішнього середовища підприємства; методика оцінки бізнес-середовища на основі розрахунку коефіцієнта ворожості. До другої групи належать методики, орієнтовані на оцінку особливостей розвитку бізнес-середовища країни порівняно з іншими країнами, які представлені у вигляді міжнародних індексів і рейтингів: індекс економічної свободи, індекс сприйняття корупції, індекс залучення прямих іноземних інвестицій, індекс потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій, рейтинг сприятливості ведення бізнесу, рейтинг інвестиційної привабливості країни, індекс глобальної конкурентоспроможності, індекс конкурентоспроможності бізнесу.

Дослідження автором сутності бізнес-середовища та розробка класифікації факторів його формування дозволила сформувати удосконалений понятійний апарат відносно даного явища, чітко розмежувати сфери, напрям та інтенсивність впливу факторів на підприємницький сектор і, в результаті, на стан і перспективи розвитку національної економіки загалом.

У другому розділі ,,Аналіз факторів формування бізнес-середовища національної економіки” проведено порівняльний аналіз сприятливості ведення бізнесу в Латвії та Україні згідно з міжнародними рейтингами, розроблено методику аналізу сприятливості бізнес-середовища національної економіки та на її основі проведено аналіз сприятливості бізнес-середовища національної економіки Латвії та України.

Результати дослідження свідчать, що, незважаючи на позитивні тенденції, що переважають протягом останніх років в економіці Латвії та України, стан бізнес-середовища цих країн не повною мірою сприятливий для розвитку підприємницької діяльності, що не забезпечує умов для підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств, обмежує приплив іноземних інвестицій в економіку, негативно впливає на міжнародну конкурентоспроможність країни. Позитивний вплив реформ, що відбуваються в країнах за останні кілька років, має переважно тимчасовий характер, що характеризує політичні та соціально-економічні процеси в Латвії та Україні як нестійкі та позбавлені чітких довгострокових стимулів для розвитку сприятливого бізнес-середовища.

Аналіз результатів рейтингових оцінок Латвії та України на міжнародному рівні, які характеризують бізнес-середовище національної економіки в цілому і використовуються для прийняття рішень іноземними бізнес-партнерами та інвесторами, дозволив виявити такі основні макро- і мікроекономічні тенденції, які, на жаль, підтверджують переважно негативний характер розвитку бізнес-середовища досліджуваних країн.

Забезпечення ефективної підприємницької діяльності в умовах мінливості бізнес-середовища національної економіки та загострення міжнародної конкуренції потребує оцінки умов ведення бізнесу та впливу на них окремих факторів. Виходячи з цього, в роботі запропонована методика оцінки та моніторингу індексу сприятливості бізнес-середовища національної економіки, заснована на здійсненні послідовної оцінки впливу економічних, науково-технологічних, політичних, правових, соціально-культурних і екологічних груп факторів на стан бізнес-середовища країни. Процедура розрахунку індексу сприятливості бізнес-середовища національної економіки складається з чотирьох етапів: 1) розрахунок часткових показників за критеріями впливу кожної групи факторів на підставі статистичних даних і даних соціологічних опитувань; 2) розрахунок проміжних індексів сприятливості бізнес-середовища національної економіки за групами за кожним критерієм. На цьому етапі для одержання загальної інтегральної оцінки за кожним критерієм розраховується середнє арифметичне часткових показників. Крім того, цей етап передбачає також кореляційно-регресійний аналіз ступеня впливу кожного з факторів сприятливості бізнес-середовища національної економіки на конкурентоспроможність країни. Показником, щодо змін якого визначається ступінь впливу того чи іншого критерію, був обраний Індекс глобальної конкурентоспроможності; 3) розрахунок індексу сприятливості бізнес-середовища національної економіки за кожним фактором, який здійснюється за тим же принципом, що й розрахунок попереднього показника. 4) розрахунок комплексного індексу сприятливості бізнес-середовища національної економіки визначається як середнє арифметичне індексів сприятливості бізнес-середовища національної економіки за економічними, політичними, правовими, науково-технологічними, соціокультурними та екологічними факторами. В сучасних умовах ця методика може бути використана як практичний інструментарій для оцінки бізнес-середовища національної економіки відповідними органами державної влади.