ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ АГЕНТІВ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ У ПРОФЕСІЙНОМУ КОЛЕДЖІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вивчення наукової проблеми, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Сутність професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму» – проаналізовано шляхи розвитку туризму в Україні та особливості підготовки фахівців сфери туризму в умовах ринкової економіки, проблему професійної компетентності у науковій літературі й психолого-педагогічних дослідженнях; уточнено й розкрито сутність понять «компетентність», «професійна компетентність» та структуру професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми дозволяє стверджувати, що питання підготовки майбутніх фахівців туризму постійно знаходяться в центрі уваги вчених. Питаннями розробки методик підготовки кадрів для туристичної сфери займаються А. Волкова, Л. Грибова, Н. Пангелова, Л. Сакун, М. Скрипник, Г. Цехмістрова, В. Федорченко, Н. Фоменко, Л. Чорна інші. Розглянуто різні підходи науковців щодо визначення поняття компетентності: загальнокультурний (В. Бездухов, О. Дубасенюк, М. Яковлєва); соціально-психологічний (А. Алферов, Е. Андреєва, Ю. Ємельянов, Ю. Жуков, В. Куніцина, Л. Петровська); психолого-педагогічний (І. Зязюн, Н. Кузьміна, А. Маркова, І. Міщенко, В. Сластьонін); акмеологічний (С. Цимбал, С. Кубіцький, Н. Кузьмина); компетентнісний (Е. Царькова, О. Шапран, Т. Шаргун, С. Шишов); творчий (О. Бабаян, М. Елькін, Н. Уйсімбаєва); суб’єктний (В. Адольф, Е. Огарьов, В. Петрук). Умови, що сприяють розвитку професійної компетентності, досліджували: А. Алексюк, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Козаков, В. Кремень, Н. Ничкало інші. Провідні ідеї позитивного історичного досвіду становлення і розвитку вітчизняної системи підготовки фахівців для сфери туризму можуть бути використані на сучасному етапі удосконалення української системи туристської освіти.

Теоретико-методологічний аналіз історичного досвіду дав змогу обґрунтувати принципи та основні положення адаптації навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців для сфери туризму, до умов розвитку туризму; теоретично обґрунтувати принципи відбору змісту професійної підготовки фахівців для сфери туризму.

На основі аналізу світових стандартів з'ясовано основні вимоги до туристської освіти, зокрема: туристська освіта повинна сприяти розвитку туризму та галузевої інфраструктури; доступ до туристської освіти мають всі, хто володіє необхідними здібностями, мотивацією, адекватною підготовкою на всіх етапах професійної туристської діяльності; призначенням туристської освіти є надання фундаментальних професійних знань, виховання культурно, психічно і соціально здорового громадянина держави.

Ринок праці у сфері туризму потребує чіткості та об'єктивності щодо визначення професійної здатності майбутніх фахівців, їх професійної компетентності. Тому основна мета туристської освіти і підготовки полягає у формуванні компетентних фахівців, які володіють відповідними знаннями і навичками для задоволення потреб туристського ринку праці.

Професійна компетентність агента з організації туризму – це інтегрована здатність особистості здійснювати професійну діяльність у сфері туризму, використовуючи цілісний комплекс знань, умінь і навичок, психологічних особливостей, професійних позицій. Важливим завданням професійної освіти є обов'язкове надання знань, умінь та навичок відповідно до галузевих стандартів – освітньо-кваліфікаційної характеристики й освітньо-професійної програми.

Актуальним є перегляд змісту освіти і, у першу чергу, навчальних планів і програм предметів професійно-теоретичної підготовки майбутніх агентів з організації туризму, які спрямовані на формування в учнів професійних знань, умінь та навичок, що зумовлені сучасним вимогами суспільства до робітників відповідної кваліфікації та профілю, на досягнення яких мають бути спрямовані зусилля викладача та учня. Для навчального плану фаху суттєвим є не тільки оптимальний вибір навчальних предметів, а й встановлення їх взаємозв’язку і обґрунтування послідовності вивчення з метою виключення можливості дублювання навчального матеріалу.

Змістом освіти є рівень професійної компетентності майбутнього фахівця, здатність його до виконання цілісної професійної діяльності, розвиток його особистості, який є результатом виконаної учнем діяльності, що залежить від індивідуальних особливостей, особистої активності, типу діяльності, яка виконується, способів спілкування з викладачем та іншими учнями. Таким чином зміст навчання повинен реалізовуватись через такі форми діяльності учасників навчального процесу, які дозволяють здійснити перехід від абстрактного до конкретного, від навчальної інформації до реальної професійної діяльності.

Рівень підготовки майбутнього агента з організації туризму повинен відповідати загально-професійним вимогам шляхом раціонального співвідношення теоретичного і практичного навчання.

Проаналізувавши вимоги до кваліфікованого робітника за професією «Агент з організації туризму», було складено професіограму агента з організації туризму, визначено основні показники сформованості його професійної компетентності. Відповідність змісту навчання вимогам майбутньої професійної діяльності, взаємозв’язок теоретичного навчання з виробничою практикою, тривале стажування на робочих місцях під час навчання – все це формує основу підготовки висококваліфікованих робітників у сфері туризму.

На основі аналізу знань та вмінь, якими має володіти агент з організації туризму, виокремлено такі складові формування його професійної компетентності: використання загально-професійних знань та вмінь для формування і розвитку наукового мислення, світосприйняття і здатності до пізнання; забезпечення системності, узагальнення і внутрішнього поєднання теоретично-професійних знань і умінь; розвиток комплексу загальних та професійно значущих особистісних рис і якостей; здатність до самоосвіти та професійного самовдосконалення, вміння використовувати різноманітні інформаційні ресурси; єдність теоретичної і практичної підготовки.

Агент з організації туризму повинен володіти широким спектром знань з різних наук, які вивчають людину і процес її соціалізації. Тому професійна компетентність агента з організації туризму повинна набути якості системи, в якій усі різнобічні знання, професійні вміння сполучалися б з необхідними професійними якостями особистості.

Таким чином, особливості професійної підготовки майбутніх агентів з організації туризму передбачають: урахування специфіки змісту професійного навчання; інтегративний підхід до загальноосвітньої та професійної підготовки; урахування міжнародного характеру сфери туризму; специфіку підготовки кваліфікованого робітника; конкретизацію та коригування загальних і професійних цілей навчання; розроблення конкретних шляхів модернізації процесу навчання у професійно-технічних навчальних закладах.

У другому розділі – «Теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму» – розроблено модель та з’ясовано форми, методи і технологію формування професійної компетентності майбутніх агентів у процесі їхньої професійної підготовки.

Формування професійної компетентності майбутнього агента з організації туризму пов'язане з удосконаленням самого процесу навчання, спрямованого на активізацію розумової діяльності та формування професійних умінь учня. Для ефективнішого формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму запропонована та обґрунтована цілісна модель формування професійної компетентності майбутнього агента з організації туризму у професійному коледжі, яка включає мету (процес формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму), завдання (формування навчально-професійної спрямованості та провідних мотивів професійної діяльності; забезпечення сукупністю знань, умінь і навичок, для досягнення якості та результатів професійної діяльності; формування індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності) (рис. 1). Пропонована модель передбачає реалізацію основних функцій професійного навчання (освітня, виховна, мотиваційна, розвиваюча, пізнавальна) і містить компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний, емоційно-вольовий). Виділені компоненти існують не ізольовано один від одного, вони тісно взаємопов’язані між собою. Визначено основні принципи (науковості; систематичності й послідовності; свідомості, активності та самостійності; ґрунтовності; зв’язку навчання з практичною діяльністю; доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів; емоційності навчання), та підходи (системний, діяльнісний, особистісно-розвивальний, компетентнісний).

Організаційно-педагогічними умовами формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму є: розвиток особистості учня на основі гуманізації й гуманітаризації освітнього процесу з урахуванням особливостей майбутньої діяльності у сфері туризму; організація навчального процесу, орієнтованого на створення ситуацій успіху у майбутній професійній діяльності; оптимальне поєднання змісту, форм, і засобів формування і належне забезпечення контролю, оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму.

Виконання моделі формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму в контексті ефективної професійної діяльності в реальних умовах праці потребує застосування відповідних методів навчання, а саме: словесні, наочні, практичні, проблемні, використання інформаційних технологій, інтерактивні, тестування, захист розробок, пошук інформації в Інтернеті, участь у туристських зльотах, походах вихідного дня та ін.

Реалізація моделі передбачає наявність конкретних результатів у формуванні професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму, перехід на більш високий рівень професійної компетентності майбутніх фахівців. Результатом підготовки є сформованість професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму.

Процес формування професійної компетентності майбутнього агента з організації туризму розглядається як процес оволодіння ним стійкими, інтегрованими, системними фаховими знаннями, вміннями застосовувати їх у нових, нестандартних ситуаціях, розвиток особистісних якостей, властивостей та загальної етично-професійної культури, що забезпечить особистості здатність до продуктивної професійної діяльності.