ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені предмет, об’єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади формування стратегій фінансової діяльності туристичних підприємств» виявлено особливості стратегічного фінансового управління, планування і прогнозування фінансової діяльності туристичних підприємств в сучасних умовах, уточнено сутність та проаналізовано основні характеристики фінансової стратегії туристичного підприємства, розроблено структурно-функціональну модель формування стратегій фінансової діяльності туристичних підприємств.

На основі проведеної систематизації категорійного апарату встановлено, що фінансова стратегія належить до класу функціональних стратегій підприємства, що дозволило визначити дане поняття як комплекс заходів та інструментів, спрямованих на формування, розподіл та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення ефективного використання внутрішнього фінансового потенціалу та потенційних зовнішніх фінансових потоків із своєчасним регулюванням та координуванням дій щодо зміни умов зовнішнього середовища.

Обґрунтовано, що пошук та реалізація відмінних компетенцій підприємства для забезпечення досягнення його стратегічних цілей при формуванні фінансової стратегії повинна відбуватися за рахунок ефективного використання його фінансового потенціалу. Саме на фінансовий потенціал має спиратися розроблення напрямів фінансової стратегії, які повинні передбачати можливість своєчасної адаптації до зміни, головним чином, умов зовнішнього фінансового середовища, тобто чинників, що безпосередньо впливають на результати фінансової діяльності підприємства.

Проаналізовано класифікаційні ознаки фінансових стратегій та встановлено, що сукупність різноманітних видів стратегій підприємства являє собою його стратегічний набір. З урахуванням місця фінансової стратегії у стратегічному наборі підприємства визначено її характерні особливості, що виражаються, зокрема, у формуванні та забезпеченні вибору найбільш ефективних напрямів досягнення фінансової мети підприємства, адаптацією до змін зовнішнього середовища шляхом корегування напрямів формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

Досліджено особливості формування фінансової стратегії підприємства відповідно до її сутності та характеристики із виокремленням комплексу принципів та етапів побудови фінансової стратегії підприємства.

Узагальнено основні завдання фінансової діяльності туристичного підприємства, які доцільно спрямовувати на: обрання оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання. Відтак, основний зміст фінансової діяльності туристичного підприємства повинен ґрунтуватись на належному забезпеченні фінансування та відповідній реалізації фінансових стратегій.

Обґрунтовано доцільність проведення комплексного та системного контролю за реалізацією фінансової стратегії підприємства, оскільки ефективний фінансовий контроль допомагає виявити внутрішні резерви, підвищити рентабельність, збільшити грошові надходження, забезпечуючи ефективний розвиток туристичного підприємства в цілому.

Досліджені основи формування стратегій фінансової діяльності туристичного підприємства дозволили запропонувати структурно-функціональну модель формування стратегій фінансової діяльності туристичного підприємства з виділеними контурами підсистем внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування підприємства (рис.1).

Розробка фінансової стратегії для туристичного підприємства дозволить не тільки досягти обраних цілей з підвищення його прибутковості, ефективності діяльності, удосконалення обсягів та структури фінансового потенціалу конкретного об’єкта діяльності, та одночасно поліпшити якісні параметри вітчизняної соціальної, екологічної та антикризової складових у ході розвитку свого виробництва, зменшити ризики економічної безпеки в ході новітніх перетворень у механізмі глобального економічного розвитку.