ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ В СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ УНІВЕРСИТЕТУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, теоретико-методологічні засади дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено відомості про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методичні засади професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів в університеті» - здійснено аналіз проблеми професійного самовизначення особистості у психолого-педагогічній науці; представлено особливості професійного самовизначення студентів у системі навчально-виховної роботи університету; виявлено критерії, показники та рівні сформованості професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів у системі навчально-виховної роботи університету.

У розділі проаналізовано роль професійного самовизначення в структурі соціалізації особистості. Визначено поняття «професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів» та уточнено трактування понять: «професійне самовизначення особистості», «професійне самовизначення студентів».

Виходячи із змісту й основних наукових підходів щодо проблеми дослідження, професійне самовизначення особистості представлено з різних позицій: з позиції профорієнтації та професійного вибору (А. Голомшток, І. Кузнєцова, С. Кухарчук, А. Чистякова та ін.); через характеристики взаємозалежностей життєвого, особистісного та професійного самовизначення (К. Абульханова-Славська, М. Гінзбург, Є. Головаха, Г. Костюк, М. Пряжніков та ін.); як частини професіоналізації, що супроводжує весь професійний шлях людини (Є. Клімов, Т. Кудрявцев, А. Маркова, Ю. Поварьонков, І. Юматова та ін.).

Поняття «професійне самовизначення особистості» представлено як процес свідомого вибору, пошуку і знаходження сенсу в професійній діяльності на основі самопізнання, співставлення своїх можливостей з вимогами професії упродовж трудового шляху людини (за Е. Зеєром, М. Пряжніковим).

Професійне самовизначення студентів визначено як динамічний процес самореалізації особистості під час професійної підготовки у вищому навчальному закладі, в ході якого студент усвідомлює і реалізовує особистісні та соціально-професійні потреби та можливості, співставляючи їх з вимогами професії (за Н. Андреєвою, Є. Клімовим, Л. П’янковою).

Систему навчально-виховної роботи університету представлено як сукупність елементів, взаємодія яких обумовлює високий ступінь організації навчально-виховного процесу, який, відповідно, повинен забезпечувати професійне самовизначення студентів і цілісний розвиток особистості через організацію різних видів діяльності – пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної, творчої, дозвіллєвої тощо.

Окреслено особливості професійного самовизначення студентів у системі навчально-виховної роботи університету, а саме: підтвердження правильності професійного вибору або його корекція засобами навчально-виховної роботи університету; усвідомлення студентом сутності професійної діяльності та себе як майбутнього професіонала; розвиток внутрішньої готовності планувати і реалізовувати професійні наміри; формування професійної самосвідомості; співставлення своїх можливостей та потреб під час професійної підготовки в університеті з вимогами професії; формування та розвиток професійних якостей та умінь; утвердження суб’єктивної позиції до майбутньої професії в процесі навчання в університеті.

Охарактеризовано групи факторів професійного самовизначення студентів: особистісна група (потреба в професійному самовизначенні, навчальні й професійні інтереси та схильності, переконання й установки, мотивація, здібності, якості особистості); соціальна група (місце проживання, соціальний стан, рівень освіченості батьків, досвід попередньої професійної діяльності, членство у формальних і неформальних групах, освіта тощо) та виявлено можливості навчально-виховної роботи університету як одного з провідних соціальних факторів професійного самовизначення студентів.

Запропоновано тлумачення поняття «професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів» як процес входження особистості в сферу соціально-педагогічної професійної діяльності на основі самопізнання, співставлення своїх можливостей з вимогами професії соціального педагога з метою самореалізації та усвідомлення себе як майбутнього професіонала соціальної сфери.

Стан сформованості професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів в системі навчально-виховної роботи університету визначено за результатами констатувального експерименту.

Експериментальною базою дослідження стали вищі навчальні заклади України: Нацioнальний педагогічний унiверситет iменi М.П. Драгoманoва, Київський університет імені Бориса Грінченка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Глухівський національний педагогічний університету імені Олександра Довженка, Чернігівський державний педагогічний університету імені Т.Г. Шевченка.

Оскільки саме в межах першого року навчання майбутні соціальні педагоги інтегруються в освітньо-виховне середовище університету, оволодівають початковими знаннями про майбутню спеціальність, беруть участь у різних формах професійно-орієнтованої практики та волонтерського руху, до експерименту було залучено 277 студентів першого курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», що навчаються за напрямом 6.010106 «Соціальна педагогіка».

У ході констатувального етапу експериментальну (2010 -2011 рр.) здійснено контент-аналіз: змісту програм професійно-орієнтованих навчальних дисциплін («Вступ до спеціальності», «Людина в сучасному соціумі», «Загальна психологія», «Основи соціально-правового захисту особистості», «Дисципліна спеціалізації»), програм навчальної професійно-орієнтованої практики, планів виховної роботи університетів та планів кураторів академічних груп щодо реалізації завдання - професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів. Виявлено, що у змісті програм фахових дисциплін недостатньо повно висвітлено аспекти професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів; в жодній з проаналізованих програм практики сприяння у професійному самовизначенні майбутніх соціальних педагогів не подане як завдання практики; в планах виховної роботи університетів усього 8% форм роботи спрямовано на професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів; лише 10% форм роботи кураторів спрямовано на забезпечення професійного самовизначення першокурсників.

За результатами аналізу змісту навчально-виховного процесу доведено необхідність оновлення та часткової модернізації навчального матеріалу (лекційних та семінарських занять, завдань для самостійної й індивідуальної роботи), розробки окремих змістових модулів до професійно-орієнтованих предметів, спрямування форм соціально-виховної роботи на забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів у системі навчально-виховної роботи університету.

Узагальнення даних опитування та контент-аналізу змісту підготовки фахівців дозволило встановити, що основними проблемами професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів є: недостатня поінформованість про свою майбутню професію (71,84%), вагомий вплив інших осіб на прийняття рішення щодо вибору професії (87,36%), зміна уявлень та ставлень до майбутнього фаху (80,14%), низький прояв активності студентів у різних формах роботи в університеті (31,41%), недостатність форм роботи по формуванню професійного самовизначення студентів (38,63%), нечітке відображення професійно орієнтованих потреб студентів у змісті фахових дисциплін (23,47%), недостатньо налагоджена робота куратора щодо забезпечення професійного самовизначення першокурсників (93,5%), нестійка професійна позиція студентів (68,91%).

На основі аналізу наукової літератури (О. Кисла, О. Коровіна, О. Пряжнікова, Н. Нікітіна, І. Юматова та ін.) і даних опитування майбутніх соціальних педагогів представлено критерії професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів та виявлено їх показники: інформаційний (знання про майбутню професійну діяльність, про вимоги до особистості соціального педагога, знання базових понять та термінів професійного самовизначення); ціннісно-мотиваційний (наявність мотивації вибору даної професії, інтерес до професійно орієнтованих дисциплін, узгодження особистісних і професійних цінностей); прогностичний (наявність професійних намірів і планів, визначення професійної мети, етапів її досягнення, бачення резервних та альтернативних варіантів професійного зростання); емоційний (задоволеність професійним вибором, позитивне емоційне ставлення до обраної спеціальності, задоволеність процесом навчання); вольовий (здатність до професійного зростання, активність особистості в реалізації власної позиції, прагнення до саморозвитку та самоосвіти).

Означені критерії та показники дозволили визначити рівні сформованості показників професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів: оптимальний, ситуативний, пасивний.

Оптимальний рівень сформованості показників професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів визначає усвідомлення студентами соціальної значущості професії соціального педагога, впевненість у правильності свого професійного вибору; студенти мають стійку систему переконань, гуманістичних і ціннісних орієнтації, в них переважають внутрішні позитивні мотиви вибору професії; студенти розуміють, які професійні знання, уміння і навички необхідні для виконання майбутньої діяльності, оскільки у них сформовані уявлення про сутність соціально-педагогічної діяльності; у студентів наявний план професійного зростання, чітке бачення своїх професійних перспектив; вони проявляють позитивне ставлення до майбутньої професії; спостерігається активність у різних формах роботи; студенти займаються самоосвітою, самовихованням та відчувають потребу у постійному самовдосконаленні, адже усвідомлюють, ким вони хочуть бути.

Ситуативний рівень сформованості показників професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів демонструє усвідомленість студентами соціальної значущості професії соціального педагога та переконаність у правильності свого професійного вибору, проте в них немає ще сформованої стійкої системи гуманістичних, ціннісних орієнтації, якими вони повинні керуватися в діяльності; у них переважають пізнавальні та соціально значущі мотиви; вони позитивно ставляться до майбутньої діяльності, але є недостатньо самостійними і відповідальними в прийнятті рішень; у них нечіткі уявлення про цілі, зміст і методи роботи соціального педагога і, відповідно, про необхідні професійні знання та уміння; для студентів характерне недостатньо виразне бачення перспектив обраної професії та недостатній рівень активності в реалізації власної позиції.

Пасивний рівень сформованості показників професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів засвідчує недостатність проявів соціально значущих мотивів обраної професії; студенти ставляться до майбутньої діяльності пасивно, не проявляють активної позиції, не задоволені процесом навчання; вони не мають чітких уявлень, які професійні знання та уміння необхідні їм для здійснення соціально-педагогічної діяльності; вони не задоволені професійним вибором, тому не бачать можливостей свого професійного розвитку та не мають плану професійного зростання.

На констатувальному етапі експерименту використовувався пакет методів і методик: методика «Мотивація навчальної діяльності студентів» А. Реана, В.Якуніна у модифікації Н. Бадмаєвої; методика «Мотивація професійної діяльності» К. Замфіра в модифікації А. Реана; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича; тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва; методика «САТ» (шкала пізнавальних потреб) Е. Шострома; методика «Самооцінка здатності до самоосвіти та саморозвитку особистості»; авторське анкетування; діагностична бесіда; твір-роздум; спостереження тощо.

Контрольні та експериментальні групи були представлені студентами Київського університету імені Бориса Грінченка (71 особа), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (24 особи), Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (82 особи) і Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (23 особи). Загалом до складу контрольних груп увійшло 95 студентів, а до складу експериментальних груп - 105 студентів.

За результатами констатувального експерименту встановлено, що для значної частини майбутніх соціальних педагогів характерним є ситуативний рівень сформованості показників професійного самовизначення (КГ – 57,89% і ЕГ – 56,95%). На пасивному рівні показники варіюють в межах 26,31% – 27,81% (для КГ та ЕГ). Оптимальний рівень зафіксовано у незначного числа майбутніх соціальних педагогів (КГ – 15,79%, ЕГ – 15,24%).

Дані, отримані у ході констатувального експерименту, засвідчили необхідність удосконалення системи навчально-виховної роботи університету за напрямом професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів та розробки педагогічного забезпечення даного процесу, що і обумовило вибір форм і методів експериментальної роботи на формувальному етапі дослідження.

У другому розділі – «Формування професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів в системі навчально-виховної роботи університету» - представлено характеристику педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів; розкрито педагогічні умови професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів у системі навчально-виховної роботи університету; здійснено експериментальну перевірку ефективності педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів.

На формувальному етапі експерименту впродовж 2011-2013 рр. здійснено впровадження педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів. До участі було залучено першокурсників, майбутніх соціальних педагогів - 105 осіб, 4 куратори академічних груп, 10 викладачів.

Педагогічне забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів представлено як теоретико-методичний комплекс, що слугує підґрунтям для активізації особистісних ресурсів майбутніх соціальних педагогів та можливостей навчально-виховної роботи університету з метою ефективного професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів.

Розроблено та обґрунтовано складові педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів у системі навчально-виховної роботи університету. Педагогічне забезпечення утворюють: мета (професійне самовизначення майбутніх соціальних педагогів), чинники (соціальне замовлення, мотивація суб’єкта професійного самовизначення), результат, змістове (принципи та педагогічні умови підвищення ефективності навчально-виховної роботи університету щодо професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів) та технологічне (критерії, показники професійного самовизначення та організаційні форми навчально-виховної роботи) забезпечення. Схематичне зображення педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів в системі навчально-виховної роботи університету подано на рис. 1.

Всі складові запропонованого педагогічного забезпечення професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів є важливими структурними одиницями та системно впливають на підвищення рівня сформованості показників професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів.

Ґрунтуючись на підходах К. Дубич, педагогічні умови професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів представлено як сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених детермінантів педагогічного процесу, що застосовуються з метою підвищення рівня професійного самовизначення майбутніх фахівців соціальної сфери.

Визначено такі педагогічні умови професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів:

1) оновлення та модернізація змісту професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, які викладаються на першому курсі;

2) удосконалення програм навчальної професійно-орієнтованої практики через доповнення їх завданнями, що стосуються професійного самовизначення майбутнього фахівця;

3) спрямування роботи кураторів груп на оптимізацію процесу професійного самовизначення студентів;

4) залучення першокурсників до громадської та волонтерської роботи.

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалася шляхом оновлення та модернізації змістового наповнення матеріалу навчальних курсів «Вступ до спеціальності» та «Людина в сучасному соціумі» питаннями, пов'язаними з професійним самовизначенням соціальних педагогів. Для цього:

- оновлено звучання та змістове наповнення матеріалів лекцій;

- традиційні семінарські заняття трансформовано засобами впровадження активних форм навчальної роботи, зокрема рольових ігор («Професійні слова», «Влаштування на роботу»), занять з елементами тренінгу («Життєва стратегія та життєве проектування особистості»), дискусій («Матеріальне забезпечення чи внутрішнє задоволення»?, «Вибір професії: вибір батьків чи мій особистий»?, «Професія соціального педагога – більш педагогічна чи соціальна?»), презентацій («Мій професійний шлях»);