ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ У СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження. Висвітлено теоретико-методологічні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи. Подано дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі — «Теоретико-методичні засади вивчення пізнавальної активності у слабозорих дошкільників» — проаналізовано теоретико-методичні підходи до дослідження проблеми пізнавальної активності у слабозорих дошкільників, визначено вплив особливостей їхніх психічних процесів на пізнавальну активність, з’ясовано компоненти пізнавальної активності дітей.

Теоретико-методичний аналіз стану дослідження проблеми пізнавальної активності засвідчив, що дотично пізнавальну активність розглядали з позицій: філософського підходу — формування прагнення дитини до неперервного зростання (Дж. Локк, А. Дістервег, И. Песталоцці, К. Ушинський, Дж. Дьюі та інші); біологічного підходу — біологічна активність дитини, що закладена від природи (П. Анохін, В. Бехтерєв, І. Павлов, І. Сєченов та інші); соціального підходу – діяльність спрямована на перетворення загальних форм буття в індивідуальні (Б. Ананьєв, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. М’ясищев, А. Петровський та інші); педагогічного підходу — прояв всіх сторін особистості, її інтересу до нового, прагнення до успіху (Ш. Амонашвіли, Я. Каменський, Н. Новикова, В. Сухомлинський, А. Усова, Г. Щукіна та інші); психологічного підходу — пізнавальна активність вивчалась через спілкування дитини з дорослими (К. Абульханова-Славська, Л. Виготський, Д. Ельконін, М. Лісіна, С. Рубінштейн та інші).

Шляхом теоретичного аналізу визначено особливості психічних процесів та обґрунтовано їх вплив на пізнавальну активність слабозорих дошкільників (Н. Богоявленська, Т. Свиридюк, Л. Солнцева та інші). Встановлено, що порушення зору призводить до суттєвих змін у житті особистості: ускладнює взаємодію з зовнішнім світом та знижує її активність. Л. Божович, Л. Венгер, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Запорожець констатують, що зниження пізнавальної активності під впливом певних факторів можна спостерігати вже в старшому дошкільному віці. Аналіз стану досліджень пізнавальної активності й особливостей її формування у дітей дошкільного віку дав можливість розробити її модель (рис. 1). Беручи до уваги положення Л. Виготського, що дитина з порушеним зором розвивається за тими ж основними закономірностями, що й дитина з нормальним зором, представлена модель визначає і структуру пізнавальної активності слабозорих дошкільників.

Методологічним підґрунтям моделі пізнавальної активності старших слабозорих дошкільників є положення В. Гензена про потрійні базиси організації психіки (пізнання, почуття, воля). Ця модель охоплює три взаємопов’язані компоненти пізнавальної активності: змістовно-операційний, що містить інтелектуальні вміння, увагу, загальну обізнаність, готовність до застосування вербальних і невербальних знань, умінь і навичок; емоційно-мотиваційний, що містить мотив пізнавальної діяльності, рівень сформованості мотиву навчання, пізнавальну потребу, пізнавальний інтерес; діяльнісно-процесуальний, який передбачає вивчення зацікавленості в новому, пізнавальну допитливість, пошукову активність. Рівні прояву пізнавальної активності: кількісні (високий, середній, низький) та якісні (творчий, інтерпретаційний, репродуктивний). Форми (цілеспрямованість, наполегливість, планомірність, самостійність, енергійність, доцільність).

За результатами теоретичного аналізу визначено пізнавальну активність слабозорих дошкільників як особистісне утворення, що виявляється в мобілізації інтелектуальних, емоційних, вольових зусиль та внутрішній готовності дитини до самостійної, пошукової, творчої діяльності, спрямованої на пізнання навколишньої дійсності та оволодіння новими знаннями, вміннями, навичками через розв’язання пізнавальних завдань у конкретних ситуаціях в різних видах діяльності. Також встановлено нагальну потребу поглибленого вивчення особливостей пізнавальної активності у старших слабозорих дошкільників як основи для розроблення системи психологічного супроводу з її формування. Теоретичний аналіз проблеми пізнавальної активності дав можливість виявити, що дошкільний вік виступає сенситивним періодом для її формування. Специфіка розвитку слабозорих дітей у дошкільному дитинстві визначається обмеженістю можливостей дитини до пізнання предметів оточуючої дійсності, до встановлення зв’язків між предметами і, як наслідок, до функціонування їхнього образного мислення. Все це й обумовлює нагальну потребу в своєчасній діагностиці стану пізнавального й особистісного розвитку таких дітей та своєчасного психолого-педагогічного втручання.

У другому розділі — «Визначення особливостей пізнавальної активності у слабозорих дошкільників» — проаналізовано методичні засади дослідження пізнавальної активності слабозорих дошкільників, розроблено комплексну методику діагностики пізнавальної активності дітей цієї категорії, з’ясовано рівні сформованості та особливості пізнавальної активності слабозорих дошкільників.

Комплексна діагностика особливостей пізнавальної активності слабозорих дошкільників ґрунтується на застосуванні: системного підходу до діагностики компонентів пізнавальної активності, що дає можливість вивчення особливостей впливу мотивації на пізнавальну діяльність, ступінь зацікавленості розумовою діяльністю, саморегуляцію діяльності в прагненні до результату, задоволення від самостійного пошуку та отриманого результату; особистісно орієнтованого підходу, що передбачає визначення рівня та якісної характеристики сформованості пізнавальної активності в структурі пізнавальної діяльності. Вона проходила за трьома етапами в ході констатувального експерименту: методичний етап — розроблення комплексної методики з урахуванням теоретичних, методичних, вікових, психофізичних засад дослідження пізнавальної активності слабозорих дошкільників); діагностичний етап — організація та проведення діагностики пізнавальної активності; інтерпретаційний етап — аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Констатувальним дослідженням було охоплено 100 дітей старшого дошкільного віку (5–7 років), з них — 50 слабозорих дітей (ЕГ), 50 дітей із нормальним типом розвитку (ГДП). Особливості психофізичного розвитку слабозорих дошкільників зумовлені наступними порушеннями зору: гіперметропією, косоокістю, астигматизмом, міопією, амбліопією. Гострота зору (без корекції) становить від 0,15 до 1 діоптрії, а при корекції зору за допомогою окулярів — від 0,4 до 1 діоптрії. Визначено достовірність відмінностей стану сформованості компонентів пізнавальної активності між двома вибірками охоплених дослідженням дітей (ЕГ та ГДП) за допомогою t-критерію Стьюдента на рівні значимості в межах ρ ≤ 0,05-0,001.

Встановлено, що змістовно-операційний компонент пізнавальної активності в слабозорих дошкільників сформовано на середньому рівні, тоді як у дітей із типовим рівнем розвитку на рівні вище середнього (ЕГ – 6,05; ГДП –8,01; ρ≤0,001). Емоційно-мотиваційний компонент в обох вибірках сформовано на середньому рівні і він не має істотних відмінностей (ЕГ–7,46; ГДП – 7,72).