Йосифович Д.І. Адміністративна відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, стан дослідження проблеми, визначено її зв’язок із державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичну та емпіричну базу, практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння» складається з чотирьох підрозділів і містить з’ясування сутності та змісту адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння, аналіз правового статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні та з’ясування сутності поняття «корупція» з урахуванням зарубіжного досвіду боротьби з цим антисоціальним явищем.

У підрозділі 1.1. «Адміністративно-правові аспекти відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння» здійснено огляд літератури, який відображає погляди науковців на досліджувану проблему, а також аналіз нормативно-правових актів, що регламентують діяльність суб’єктів, які уповноважені вести боротьбу з корупцією та здійснювати профілактику цієї категорії правопорушень. На підставі огляду та аналізу нормативно-правових актів з’ясовано історичні передумови виникнення корупції, подано характеристику тлумачення та застосування понять «корупція», «посада» та «посадова особа», визначено основні наукові тенденції у зміні поглядів щодо подальшого визначення сутності адміністративної відповідальності. Звернено увагу на те, що у навчальній та науковій літературі більшість авторів, можливо з приводу недостатнього законодавчого визначення адміністративної відповідальності посадових осіб, цьому питанню приділяє недостатньо уваги.

У підрозділі 1.2. «Характеристика підстав адміністративної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння» шляхом аналізу праць українських і зарубіжних вчених розглянуто, з урахуванням сучасних наукових поглядів, передумови адміністративної відповідальності посадових осіб та підстави настання такої відповідальності. Ми підтримуємо думку тих вчених-адміністративістів, які підставами адміністративної відповідальності визнають адміністративне правопорушення (проступок). За аналогією конструкції визначення адміністративного право­порушення, корупційне правопорушення свідчить про його суспільну небезпеку і шкідливість, протиправність, умисний характер діяння (дія чи бездіяльність), яке посягає на встановлений порядок здійснення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданих їм повноважень, і за яке Законом України «Про боротьбу з корупцією» передбачено адміністративну та іншу відповідальність. Проаналізовано конкретні елементи юридичного складу корупційних правопорушень, у зв’язку з чим обґрунтовано доцільність прийняття доповнень до Закону України «Про боротьбу з корупцією» щодо встановлення відповідальності юридичних осіб за корупцію. Доведено, що юридичним складам корупційних діянь, взагалі не властиві необережні форми вини.

У підрозділі 1.3. «Посадові особи органів місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративної відповідальності за корупційні діяння» проаналізовано правовий статус посадових осіб органів місцевого самоврядування, розглянуто конкретні склади корупційних правопорушень, де суб’єктами виступають посадові особи органів місцевого самоврядування. На підставі статистичних даних щодо виконання Закону України «Про боротьбу з корупцією» за період 1997–2008 років проведено аналіз поширення корупції серед посадових осіб органів місцевого самоврядування. Встановлено, що наявність «дискреційних повноважень» посадових осіб органів місцевого самоврядування за відсутності прозорих процедур прийняття рішень, складності та тривалості управлінських процедур може виступати живлячим підґрунтям для різного роду зловживань. Звернено увагу на можливість вчинення корупційних правопорушень шляхом прийняття рішень колегіальним органом, здійснено класифікацію таких рішень в залежності від ступеня їх обов’язковості.

У підрозділі 1.4. «Співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності за корупційні діяння» наведено перелік критеріїв, за допомогою яких доцільно здійснювати розмежування видів юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь, а саме: 1) за підставами застосування; 2) за органами (посадовими особами), що уповноважені її застосовувати; 3) за колом суб’єктів, що притягаються до відповідальності; 4) за правовими наслідками; 5) за адміністративно-процесуальною процедурою здійснення; 6) за видами та розмірами санкцій. Задля подальшого вдосконалення антикорупційного законодавства видається доцільним запровадити критерії розмежування корупційних дисциплінарних проступків, які повинні міститися в Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування», адміністративних правопорушень, що закріплені в Законі України «Про боротьбу з корупцією», та корупційних злочинів, за ознакою ступеня тяжкості настання наслідків як для громадян, так і для встановлених правових відносин у сфері публічного управління.

Розділ 2 «Адміністративно-правове забезпечення провадження в справах про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування» складається з чотирьох підрозділів, які містять класифікацію суб’єктів, які приймають участь у проваджені в справах про корупційні діяння, аналіз стадій провадження у справах про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначення проблем, які ускладнюють процес притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності та шляхи їх розв’язання.

У підрозділі 2.1. «Суб’єкти адміністративного провадження в справах про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування» на підставі аналізу наукової літератури та чинного законодавства України розглянуто групи суб’єктів, які беруть участь у проваджені в справах про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування, здійснено їхню систематизацію, звернено увагу на юрисдикційні повноваження цих суб’єктів за окресленою категорією справ. На підставі статистичних даних щодо виконання Закону України «Про боротьбу з корупцією» за період 2003–2008 років проведено аналіз показників роботи судів України щодо розгляду адміністративних справ, пов’язаних з корупцією. Встановлено, що 20,69% адміністративних справ були закриті судами, що свідчить про низький рівень збору та досудової підготовки матеріалів. Не врегульованим нормами Закону України «Про боротьбу з корупцією» і КУпАП залишається питання строку, протягом якого уповноважені особи відповідних підрозділів, які склали протокол про корупційне правопорушення, повинні усунути недоліки у матеріалах по справах про корупційні правопорушення, у випадку повернення їх судом для належного оформлення. Виходячи з того, що ці строки тісно пов’язані зі строками розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, вважаємо, що вони повинні бути максимально стислими.

У підрозділі 2.2. «Порушення адміністративного провадження про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого само­врядування» висвітлено погляди науковців щодо розуміння стадії порушення адміністративного провадження у справах про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування. На підставі аналізу відомчих нормативно-правових актів розглянуто порядок, умови і вимоги щодо реалізації вказаної стадії органами, що уповноважені вести боротьбу з корупцією. Виходячи з цього сформульовано положення про встановлення обов’язку уповноважених осіб, у випадку безпосереднього виявлення ними правопорушення, що містить ознаки корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, – невідкладно інформувати керівника відповідного підрозділу ОВС шляхом реєстрації рапорту в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються.

Запропоновано низку пропозицій щодо оптимізації і спрощення нормативно-правового регулювання стадії порушення справи про корупційне адміністративне правопорушення, зокрема вбачається за доцільне закріпити у законодавчому порядку перелік приводів до порушення і розслідування справи про корупційні діяння.

У підрозділі 2.3. «Розгляд адміністративних справ про корупційні діяння, скоєні посадовими особами органів місцевого самоврядування» проаналізовано порядок та шляхи розв’язання проблем, які виникають під час розгляду справ про корупційні діяння, пов’язані з можливістю призупинення строків та з можливістю закриття провадження за цією категорією справ у зв’язку з малозначністю. Доцільно у законодавчому порядку закріпити положення про обов’язковість присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного діяння, у судовому засіданні, що дасть змогу, при наявності для цього підстав, призупиняти строки розгляду адміністративної справи. Ми підтримуємо думку про те, що корупційні діяння, на відміну від інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, не можна віднести до малозначних, оскільки вони відносяться в більшості випадків до правопорушень з підвищеною суспільною небезпекою, і тому звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь вбачається недоцільним.