Ляшук Р.М. Адміністративно-правове регулювання застосування силових заходів у діяльності Державної прикордонної служби України

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет. Відображено теоретико-методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, подані відомості про апробацію результатів та публікацію матеріалів дослідження, розкрито структуру дисертації.

Розділ 1 “Загальнотеоретична характеристика силових заходів Державної прикордонної служби України” складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджено поняття та зміст силових заходів, розглянуто рівень дослідження проблеми, принципи, функції та правове регулювання застосування силових заходів ДПС України.

Підрозділ 1.1 “Визначення системи силових заходів Державної прикордонної служби України” присвячений вивченню та аналізу досліджень вітчизняними та зарубіжними науковцями заходів державного примусу в цілому та силових заходів адміністративного припинення зокрема. Визначено зміст і форми застосування силових заходів для припинення правопорушень на державному кордоні.

Наголошується, що розбудова правової і незалежної держави України, неможлива без забезпечення правопорядку на державному кордоні. Чітке адміністративно-правове регулювання застосування силових заходів із припинення правопорушень на державному кордоні сприятиме підвищенню ефективності охорони кордонів, авторитету держави, економічній і соціальній безпеці.

Наведено авторське визначення силових заходів, під якими слід розуміти комплекс виняткових засобів безпосередньої дії, які застосовуються для припинення правопорушень та спрямовані, як правило, на фізичну сторону об’єкта.

Обґрунтовано, що застосування силових заходів ДПС України – це дії уповноважених посадових осіб ДПС України з використання властивостей і якостей вогнепальної зброї, бойової техніки, службових собак, фізичної сили та спеціальних засобів способами носіння, демонстрації і застосування з метою спонукання осіб (правопорушників) до належної поведінки (припинення правопорушення).

Визначено, що силові заходи ДПС України утворюють унікальну сукупність, наділену системними ознаками. Систему силових заходів ДПС України складає комплекс дій із застосування і використання прикордонниками фізичної сили, спеціальних засобів, службових собак, вогнепальної зброї та бойової техніки під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України з метою припинення правопорушень, віднесених до їх компетенції, в порядку та при наявності підстав, визначених законами України.

Автор доводить, що застосування силових заходів ДПС України порівняно з іншими заходами державного примусу, повинно носити винятковий характер і визначає їх місце серед заходів державного примусу таким чином: державно-правовий примус – адміністративний примус – заходи адміністративного припинення – заходи адміністративного припинення спеціального призначення – система силових заходів ДПС України.

Підрозділ 1.2 “Принципи застосування силових заходів Державної прикордонної служби України” містить науковий огляд визначення принципів, розкриваються зміст і значення принципів при застосуванні силових заходів в діяльності ДПС України.

Аргументовано доводиться, що для забезпечення правомірності застосування силових заходів ДПС України повинна діяти система принципів, порушення яких призводить до визнання неправомірності застосування таких заходів.

Принципи застосування силових заходів – це універсальні, науково обґрунтовані й апробовані практикою, закріплені прямо або опосередковано в нормативно-правових актах основні ідейні засади, які виражають сутність і специфіку порядку застосування силових заходів як самостійного правового явища і які є орієнтиром для практичної діяльності ДПС України у цій сфері.

Залежно від джерела закріплення та сфери дії принципи застосування силових заходів ДПС України автор поділяє на:

- міжнародно-правові: застосування заходів адміністративного припинення тільки визначеним колом суб’єктів; застосування сили тільки при крайній необхідності; мінімізація застосування силових заходів; визначення обставин носіння і застосування вогнепальної зброї; попередження про застосування силових заходів; заборона використання тих видів зброї, які служать джерелом невиправданого ризику;

- загальні: верховенство права; законність застосування силових заходів; повага і дотримання прав, свобод людини й громадянина; гласність; гуманізм; справедливість; пріоритет договірних (мирних) засобів припинення правопорушень та принцип пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку;

- спеціальні: мінімізація завданої шкоди; своєчасність і адекватність застосування екстраординарних заходів адміністративного припинення.

         Робиться висновок, що під час застосування силових заходів правопорушнику повинна заподіюватись мінімальна шкода, а завдання шкоди стороннім особам взагалі не допускається. Це досягається через дотримання принципів застосування силових заходів.

         У підрозділі 1.3 “Функції Державної прикордонної служби України із застосування силових заходів” визначаються і аналізуються функції ДПС України із застосування силових заходів.

Функції ДПС України із застосування силових заходів автор розглядає як основні напрями діяльності ДПС України, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета екстраординарних заходів адміністративного припинення, виявляються їх сутність і соціальне призначення.

Обґрунтовується розподіл функцій ДПС України із застосування силових заходів на основні та додаткові. До основних автор відносить: правоохоронну функцію, за допомогою якої забезпечується захист прав і законних інтересів людини й громадянина; функцію припинення, що полягає у застосуванні фізичної сили, спеціальних засобів, службових собак, вогнепальної зброї та бойової техніки для припинення протиправних діянь; інформаційну функцію – інформування про можливість застосування силових заходів відносно правопорушників. До додаткових – попереджувальну функцію, яка у більшості випадків впливає на попередження та запобігання правопорушень; забезпечувальну функцію, що створює умови для подальшого притягнення винних осіб до юридичної відповідальності; репрезентативну функцію, яка полягає в тому, що працівник, попереджуючи про можливість застосування силових заходів, доводить до правопорушника свій правовий статус як представника державної виконавчої влади.

У підрозділі 1.4 “Історичний розвиток і ступінь дослідження правового регулювання використання силових заходів Державною прикордонною службою України” досліджується правове регулювання застосування зброї та інших силових заходів ДПС України на різних етапах розвитку державності.

Здійснений аналіз стану наукової розробки проблеми застосування примусу для припинення правопорушень свідчить про те, що форми застосування сили для охорони правопорядку напрацьовувались тривалий час і проходили певні етапи розвитку, які відповідають розвитку суспільства і держави.

Зазначається, що застосування силових заходів прикордонною вартою в дореволюційний період регулювалось відносно демократичними нормами права. Визначалася необхідність попередження про застосування сили, мінімізація шкоди, заподіяння тілесних ушкоджень чи смерті правопорушнику тільки в умовах крайньої необхідності, обов’язок надання допомоги потерпілим особам тощо. За неправомірне застосування силових заходів наставала кримінальна відповідальність. За часів СРСР характер правового регулювання дій прикордонників із застосування силових заходів змінився і простежується тенденція до політизування таких підстав та умов.

Розділ 2. “Нормативно-правове регулювання застосування сил та засобів Державної прикордонної служби України” складається з трьох підрозділів, у яких визначається коло суб’єктів застосування силових заходів ДПС України; здійснено аналіз нормативно-правового регулювання підстав, умов, порядку та особливостей застосування сил та засобів припинення правопорушень на державному кордоні України.

У підрозділі 2.1 “Визначення сил Державної прикордонної служби України, порядок їх підготовки та застосування” визначаються та аналізуються суб’єкти, наділені правом застосування силових заходів в процесі виконання завдань і функцій ДПС України.

Сили Державної прикордонної служби України – це сукупність людських ресурсів, які використовуються ДПС України для забезпечення та безпосереднього виконання завдань і функцій з охорони державного кордону України.

Доводиться, що правом застосування силових заходів в ДПС України наділяється персонал, який відповідно до його службових повноважень може залучатися до оперативно-службової діяльності під час виконання завдань з охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а саме: військовослужбовці, працівники, службовці воєнізованої охорони ДПС України та члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону.

Визначено, що умовами допуску працівників ДПС України до застосування заходів адміністративного припиненя спеціального призначення є: а) належність до категорії особового складу чи громадського формування, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону; б) завершення початкової підготовки та засвоєння матеріальної частини зброї, підстав, порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею; в) надання допуску до самостійного несення служби.

Підрозділ 2.2 “Адміністративно-правове регулювання застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом підрозділів Державної прикордонної служби України” присвячений дослідженню підстав, алгоритму, умов та особливостей застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом ДПС України.

Досліджено поняття “зброя”. Зброєю (озброєнням) Державної прикордонної служби України вважається табельна вогнепальна та інша зброя, яка є на озброєнні в ДПС України. Дано наукове тлумачення підстав застосування зброї.

Наголошується, що використання зброї потрібно відрізняти від змісту дій із її застосування. Використанням вогнепальної зброї слід вважати дії зі зброєю, які не завдають тілесних ушкоджень людині. Застосуванням зброї є використання її властивостей, спрямоване на безпосереднє завдання шкоди правопорушнику.

Здійснено аналіз правових підстав застосування спеціальних засобів, які пропонується доповнити нормативно визначеною можливістю зупинки транспортного засобу шляхом застосування пристрою для примусової зупинки.

Вперше розглядається використання службових собак ДПС України як силового заходу припинення правопорушень.

Доводиться, що застосування всіх силових заходів повинно закінчуватись в момент, коли особа припинила правопорушення або знаходиться в такому стані, в якому фізично не може продовжити протиправне діяння чи вчинити нове (зупинення транспортного засобу, поранення правопорушника, знаходження під дією спеціальних засобів тощо).

Дисертантом запропоновано удосконалення порядку застосування силових заходів ДПС України, який включає в себе: прийняття рішення про застосування силових заходів; підготовку спеціального засобу чи зброї до застосування; попередження про застосування силового заходу та надання часу на реакцію правопорушника; застосування заходу адміністративного припинення спеціального призначення; забезпечення надання необхідної допомоги потерпілим; огляд місця події; термінову усну та подальшу письмову доповідь про застосування сили безпосередньому начальникові та прокурору; службове розслідування за фактом застосування силових заходів.

У підрозділі 2.3 “Адміністративно-правове регулювання застосування бойової техніки особовим складом підрозділів Державної прикордонної служби України” розглядається поняття “бойова техніка”, визначаються її види та правові основи застосування.

Автором вперше виділено бойову техніку, яка використовується для припинення правопорушень на державному кордоні України, та запропоновано її класифікацію.

Бойова техніка ДПС України – це бойові машини, кораблі (катери), літаки та вертольоти зі встановленим на них озброєнням (артилерією, кулеметами, гранатометами та ін.), що використовуються прикордонниками для охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні під час припинення правопорушень.

Доводиться, що кожен вид бойової техніки виконує окремі завдання, які не співпадають із випадками застосування зброї. Зважаючи на це, нормативно-правові акти, які регулюють застосування силових заходів, пропонується доповнити окремим розділом про використання бойової техніки, в якому розділити підстави та порядок їх використання.

Розділ 3 “Шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання застосування системи силових заходів Державної прикордонної служби України” складається з двох підрозділів, у яких узагальнюється зарубіжний досвід правового регулювання застосування силових заходів, аналізується якість правового регулювання застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, фізичної сили та використання службових собак в діяльності ДПС України, а також визначаються можливі шляхи удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів.

У підрозділі 3.1 “Зарубіжний досвід застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та службових собак особовим складом підрозділів прикордонної охорони” проведено порівняльний аналіз зарубіжного законодавства, яке регулює застосування силових заходів органами прикордонної охорони.

Встановлено, що залежно від державних та суспільно-політичних особливостей різних країн їх прикордонна охорона наділяється різними можливостями застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення. У окремих сусідніх державах, законодавство з питань застосування сили при охороні кордонів значною мірою подібне до вітчизняного.

Автор подає конкретні пропозиції щодо запровадження в Україні кращих прикладів закордонного досвіду правового регулювання застосування силових заходів в охороні державного кордону, що надало б змогу вдосконалити правомірність припинення правопорушень шляхом надання додаткових можливостей прикордонникам діяти відповідно до обстановки, забезпечення безпеки суспільства під час застосування зброї та бойової техніки і особистої безпеки персоналу прикордонної служби.

Підрозділ 3.2 “Удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів Державної прикордонної служби України” присвячений розгляду шляхів удосконалення правового регулювання застосування системи силових заходів ДПС України, пошуку організаційних заходів покращення діяльності прикордонників із припинення правопорушень, формуванню пропозицій змін і доповнень до нормативно-правових актів з питань застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення та визначенню причин, усунення яких значно вплинуло б на підвищення правомірності застосування вогнепальної зброї, бойової техніки, спеціальних засобів, фізичної сили та використання службових собак у діяльності ДПС України.