Чеховська І.В. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено проблемну ситуацію, рівень її розробки, зв’язок із науковими програмами і планами, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів, особистий внесок здобувача для їх отримання, апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та повний обсяг дисертації.

Перший розділ „Житлово-комунальні послуги як сфера тіньової діяльності та об’єкт адміністративно-правового регулювання детінізації житлово-комунальних відносин”

Здійснюється аналіз сучасного стану розвитку ЖКС, визначаються недоліки організації та адміністративно-правового регулювання відносин у сфері виробництва і реалізації ЖКП, рівень, причини й умови тінізації даної сфери відносин. На основі цього визначається проблемна ситуація, відображається її вплив на стан детінізації відносин у даній сфері, визначаються напрями детінізації, здійснюється класифікація та аналі­зується діяльність суб’єктів детінізації відносин у сфері виробництва і реалізації ЖКП.

У першому підрозділі „Організація виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг як об’єкт тіньових відносин” досліджується стан організації виробництва та реалізації ЖКП, розкриваються чинники, що призвели до кризового стану галузі та тінізації капіталооборотних відносин у ЖКС. Серед окремих об’єктивних економічних і організаційно-правових чинників є також незадовільне наукове, а відповідно і організаційне та адміністративно-правове забезпечення діяльності підприємств ЖКС стосовно співвідношення державного та громадського управління, а також відставання розвитку ринкової саморегуляції у сфері виробництва та реалізації ЖКП. Зазначається, що найбільш потужними й небезпечними серед джерел відтворення тіньових відносин у ЖКС є процес встановлення цін/тарифів на ЖКП, нормативів і норм їх споживання, їх кількісних та якісних характеристик.

У дисертації наводиться класифікація ЖКП та вказується, що тіньовий оборот у сфері виробництва та реалізації ЖКП – це економічні операції, пов’язані з виробництвом і реалізацією ЖКП, фінансові результати яких частково або повністю приховуються від державного обліку та оподаткування.

На основі дослідження тіньових відносин, їх впливу на техногенні та інші негативні процеси, аналізу функцій державного управління, спрямованих на подолання кризових явищ у ЖКС, виокремлено пріоритетні функції контролю та регулювання і доведено, що з метою розвитку ринкової саморегуляції та громадського управління, держава повинна оптимізувати адміністративно-правовий режим (далі – АПР) у ЖКС, спрямований на створення організаційно-правової інфраструктури подолання кризових явищ, детінізацію відносин і на цій основі розвитку сфери виробництва та реалізації ЖКП. Наводиться характеристика методів державного регулювання та ринкової саморегуляції у ЖКС, визначаються найбільш ефективні з них щодо регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері. Ними є як адміністративні (санкції, штрафи, ліцензії, норми, стандарти тощо), так і економічні (ціноутворення, оподаткування, інвестування, пільги, субсидіювання та ін.), а також універсальні методи державного управління такі як переконання і примус. Доведено, що сучасний кризовий стан ЖКС свідчить про дисбаланс у застосуванні адміністративних і економічних методів впливу за очевидної переваги перших. Не ефективне ж застосування методів локалізації джерел тіньової економіки сприяло значній тінізації житлово-комунальних відносин (далі – ЖКВ).

У другому підрозділі „Поняття детінізації відносин у сфері виробництва і реалізації житлово-комунальних послуг та світовий досвід її організації” визначено поняття „детінізація відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг”, досліджено специфіку змісту основних напрямів формування комплексної системи детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП, зумовлених особливостями регулювання цієї сфери. Сформульовано поняття „комплексна система детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП”.

Досліджено принципи адміністративного права, регулювання взаємовідносин у ЖКС, що визначені у Загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, та встановлено принципи детінізації відносин у досліджуваній сфері, класифіковано їх на загальні та специфічні. Доведено, що вони взаємопов’язані між собою і тому надзвичайно важливим є їх комплексне, системне застосування у взаємозв’язку та взаємозалежності одне від одного.

Узагальнення зарубіжного досвіду детінізації відносин у ЖКС та її організації дозволило окреслити відмінності та недоліки вітчизняного організаційно-правового механізму функціонування житлово-комунального господарства та намітити основні напрями аналізу, розкриття і розв’язання окреслених проблем, враховуючи при цьому національні особливості та специфіку.

У третьому підрозділі „Класифікація суб’єктів детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг” здійснено класифікацію суб’єктів управління у сфері виробництва та реалізації ЖКП, завдяки чому виявлено взаємозв’язки та вплив організаційного й адміністративно-правового забезпечення на кризовий стан і відтворення тіньових відносин у ЖКС. Встановлена необхідність вдосконалення організаційного, адміністративно-, інформаційно- та фінансово-правового регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП. Доведено, що заходи, які були здійснені у ході проведення адміністративної реформи в досліджуваній галузі, мали формальний характер і не призвели до удосконалення функціональної та організаційної інфраструктури органів – суб’єктів управління у ЖКС, оскільки здійснювалися безсистемно, непослідовно, без попереднього визначення причин проблемної ситуації, що її зумовили, необхідних напрямів зміни оргструктури і функцій цих органів. Автор звертає увагу на головні завдання, які визначені у Загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, і доводить, що реалізація їх можлива за умови підвищення ефективності управління, яке потребує здійснення фун­кціонального аналізу діяльності органів виконавчої влади щодо ЖКС стосовно усу­нення зайвих організаційних структур, їх функцій, забезпечення діяльності цих органів реальними правами і обов’язками, механізмами реалізації поставлених завдань і встановлення контролю над стихійними ринковими процесами у ЖКС.

Досліджуючи структуру органів громадського самоврядування та стан їх діяльності, авторка обґрунтовує висновок про їх недієвість через обмеженість функцій управління і контролю у ЖКС. Аналіз статистичного матеріалу, нормативно-правової бази та проведене соціологічне дослідження дозволили з’ясувати причини повільного створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ), які на даному етапі розвитку ЖКП повинні збалансувати державний адміністративно-правовий з громадським режимом управління, а з часом, поетапно, взяти на себе всю повноту управління у ЖКС. Для розв’язання цієї проблеми запропоновані конкретні зміни та доповнення до законів України “Про органи самоорганізації населення”, “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” та доведено необхідність створення відділу в справах об’єднань співвласників багатоквартирних будинків як структурного підрозділу міськвиконкому.

Другий розділ “Поняття, структура, класифікація джерел, способів і факторів відтворення тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг” складається із трьох підрозділів і передбачає аналіз джерел тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації ЖКП, способів і факторів їх відтворення.

У першому підрозділі “Поняття, види, структура, класифікація джерел тіньо­вих відносин та способів тіньових проявів у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг” за допомогою методу екстраполяції раніше отриманих іншими вченими знань визначено поняття „тіньові відносини у сфері виробництва та реалізації ЖКП” - це відносини державно-управлінського, економіко-правового характеру, що виникають внаслідок девіантної поведінки суб’єктів виробництва та реалізації ЖКП або службових осіб органів державного, громадського управління та місцевого самоврядування при виконанні регуляторних, реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій.

Здійснюється класифікація джерел тіньових відносин за ознаками державно-управлінського та економічного характеру у сфері, що досліджується, виокремлюються їх види і підвиди, які за своєю соціальною природою та рівнем суспільної небезпеки належать до соціально-перемінних, новоутворених соціально-негативних і антисоціальних джерел підпільного сектору тіньової економіки. За допомогою системно-структурного та формально-догматичного методів визначено, класифіковано й охарактеризовано способи вчинення правопорушень у ЖКС. Встановлено, що найбільш небезпечними є корупційні та інші протиправні діяння посадових осіб реєстраційно-дозвільних, правоохоронних та контрольних органів, які вуалюються під недогляд чи службову недбалість. Суб’єктами тіньових проявів у ЖКС можуть бути: суб’єкти господарювання у ЖКС, посадові особи реєстраційно-дозвільних і контролюючих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.