Стрельцов В.Ю. Державний фінансовий контроль діяльності органів місцевого самоврядування

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан наукової розробки проблеми, з’ясовується зв’язок роботи з науковими планами та програмами, розкриваються мета, задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – “Теоретичні основи державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування” – міститься дослідження поняття державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування, з’ясовується його мета, завдання та принципи здійснення. Діяльність органів місцевого самоврядування досліджено як об'єкт державного фінансового контролю, визначено елементи системи державного фінансового контролю діяльності цих органів.

Державний фінансовий контроль діяльності органів місцевого самоврядування має забезпечити дотримання вимог щодо проведення ними фінансових операцій відповідно до встановлених нормативно-правовими актами обмежуючих параметрів, законність джерел одержання доходів та правильність відображення їх у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, дотримання державних соціальних гарантій та нормативів витрат, повноти і своєчасності повернення кредитів або позик, використання за призначенням одержаних державних коштів.

Встановлено, що органи державного фінансового контролю здійснюють перевірку правильності використання фінансових ресурсів суб’єктів місцевого самоврядування з точки зору законності, а у випадку виконання доручених завдань – доцільності, а також повноти і своєчасності відображення фінансово-господарських операцій в обліковій та звітній документації.

У дисертації конкретизовано суб'єкти та об'єкти системи державного фінансового контролю, зроблена спроба його класифікації за видами, формами і засобами. Зокрема, посилено обґрунтування думки відомих фахівців, що за формою залежно від часу здійснення контрольних дій фінансовий контроль може бути попереднім (превентивним), поточним та наступним. В основу класифікації фінансового контролю за методами його проведення покладено джерело інформації, яке використовується контрольними органами, а також спосіб здійснення контрольних повноважень. Це дозволяє узагальнено виокремити такі основні методи фінансового контролю, як ревізія, перевірка, аудит, стандартизація, ідентифікація, експертиза, моніторинг та метод кінцевих показників.

Разом з тим, засобами контролю є владні повноваження суб’єкта контролю, які доцільно поділити на дві групи: коригуючі та персональні.

Можна стверджувати, що питання класифікації державного фінансового контролю не втрачає своєї актуальності, оскільки виникають нові органи фінансового контролю, які мають специфічні повноваження, а отже, і форми та методи контролю.

На основі дослідження існуючих у світі систем державного фінансового контролю місцевих бюджетів пропонується виокремити п’ять основних моделей організації державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування з урахуванням особливостей функціонування системи місцевого самоврядування в залежності від організації зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю.

Робиться висновок, що повністю перенести досвід побудови існуючих моделей державного фінансового контролю в українську практику не можливо, але знання шляху, яким іде розвиток цього напряму контрольної діяльності в зарубіжних країнах, вивчення їх переваг та недоліків допомагають при створенні  оптимальної системи державного контролю.

Другий розділ – “Особливості організації державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні” – присвячений питанням становлення системи державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування в Україні, зміні функцій контролюючих органів та тенденціям її розвитку.

Автор зосереджує увагу на специфіці завдань і функцій таких органів, як Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи державної контрольно-ревізійної та податкової служб.

Аналіз діяльності Головного контрольно-ревізійного управління України дав змогу дійти висновку про недостатнє використання ним наявних повноважень для підвищення ефективності державного фінансового контролю місцевих бюджетів.

Підкреслюється, що основною причиною порушень є недотримання органами місцевого самоврядування норм чинного законодавства на стадіях формування та виконання відповідних бюджетів, недостатній рівень попереднього та поточного контролю за використанням бюджетних коштів, неналежне функціонування системи внутрішнього контролю.